4. Травма грудной клетки

Пневмоторакс – симптомокомплекс, який розвивається при попаданні повітря в плевральну порожнину.

Гемоторакс – це накопичення крові в плевральній порожнині внаслідок пошкоджень легеневої паренхіми, міжреберних артерій або діафрагми.

Хілоторакс – прогресуюче накопичення в грудній порожнині лімфи.

Травма органів грудної клітки – патологічний стан, зумовлений дією механічного ушкоджуючого фактора на грудну клітку, діафрагму й органи грудної порожнини, одним з основних синдромів якого є порушення функції зовнішнього дихання..

Збір анамнезу захворювання:

1. Встановити час виникнення болю в грудній клітці, його тривалість та зв'язок з можливою травмою грудної клітки.

2. Встановити характер болю, його локалізацію та іррадіацію.

3. Встановити чи була спроба зняти біль знеболюючими препаратами та ефект від даної дії.

4. Встановити зв’язок болю з фізичним навантаженням.

5. Встановити наявність задишки.

6. Встановити наявність рани грудної клітки.

7. Встановити наявність ссаден, гематом м/тканин грудної стінки.

8. Встановити наявність підшкірної емфіземи грудної стінки, шиї, обличчя, черевної стінки.

Збір анамнезу життя:

1. З’ясувати чи була травма грудної клітки, живота.

2. Які знеболюючі засоби потерпілий прийняв до прибуття бригади медичної допомоги.

3. Зібрати загальний алергологічний анамнез .

Проведення огляду та фізичного обстеження

1. Оцінка постраждалого: свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE

2. Усунути порушення життєво важливих функцій організму – дихання, кровообігу.

3. Візуальна оцінка:

- Колір шкірних покривів, вологість, наявність набухання шийних вен, наявність підшкірної емфіземи грудної стінки, шиї, обличчя.

- Виявити наявність рани грудної клітки.

- Виявити наявність деформації, крепітації уламків ребер.

- Виявити “свист” при диханні і кашлі – наявність відкритого пневмотораксу.

- Виявити точкові крововиливи на обличчі, грудній клітці, синюшність шкіри обличчя, шиї, верхньої половини тулуба, як можливий прояв стиснення грудної клітки.

Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи пацієнта

1. Пульс, його характеристика, АТ.

2. ЧД, його характеристика.

3. Вимірювання артеріального тиску на обох руках.

4. Перкусія ділянки серця: звернути увагу на наявність зміщення границь серцевої тупості.

5. Пальпація серця: оцінити верхівковий поштовх та його локалізацію.

6. Аускультація серця та судин: оцінити тони та наявність шумів.

7. Наявність/відсутність легеневого дихання, наявність вологих хрипів, тимпаніту.

- Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях.

- Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, норма – 95%).

Лікувальна тактика

1. Положення постраждалого напівсидячи.

Постраждалим з ТГК необхідно обмежити постраждалого у самостійному пересуванні.

Усунення болю :

1) блокада міжреберних нервів, паравертебральна спиртновокаїнова блокада;

2) введення ненаркотичних та наркотичних анальгетиків (морфін - вводити по 2-5 мг кожні 5-15 хв до припинення болю або появи гіпотензії, пригнічення дихання, нудоти, блювання.