3. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи пацієнта

1. Пульс, його характеристика, АТ.

2. ЧД, його характеристика.

3. Аускультація легень: наявність хрипів, бронхіальне дихання, дихання не вислуховується.

4. Встановлення або виключення підшкірної емфіземи, крепітації реберних уламків.

5. Вимірювання артеріального тиску на обох руках.

6. Усунути порушення життєво важливих функцій організму – дихання, кровообігу.

Проведення інструментального обстеження та визначення тяжкості травми:

1. Постійний кардіомоніториг, реєстрація ЕКГ.

2. ЕКГ необхідно повторювати з інтервалом 5-10 хвилин.

3. Пульсоксиметрія. При SpО₂ меньш 90% розпочати респіраторну підтримку.

4. Бальна оцінка тяжкості стану постраждалого:

динамічний контроль за ЧСС, АТ,

розрахунок індексу шоку (ЧСС/АТ_сист.),

пульсоксиметрія (SaO₂).

При АТ_сист. <80 мм рт.ст., ЧСС > 110 уд/хв., SaO₂ <90 %, індексу шоку >1,4 потрібна корекція комплексу невідкладної інтенсивної терапії.

1.іммобілізація шийного відділу хребта з фіксацією на довгій дошці. При западінні язика – прийом Сафара, звільнити ротову порожнину від біомас та ввести повітряпровід. Не дозволяти пацієнту самостійно пересуватись. Іммобілізація сегментів кінцівок з ознаками переломів.

2. Кисень за ознак ГДН: частота дихання більше 40 або менше 8 в 1 хв.; SpО₂ ≤ 90% при диханні атмосферним повітрям та рівнем свідомості менше 8 балів за шкалою Глазго, інтубації трахеї з переводом на ШВЛ зі швидкістю 3-5 л/хв. Інфузія:

1. В/в інфузія кристалоїдних розчинів не менше 800 мл за 10 хв. (при відсутності показника САТ - в 2 вени й більше) під контролем САТ (не менше 90 мм рт.ст.). При крововтраті (САД менше 90 мм рт.ст.) продовжити в/в інфузію колоїдними розчинами (10% ГЕК) 200-400 мл.

Для підвищення АТ перевага надається внутрішньовенному крапельному введенню допаміну зі швидкістю 2-10 мкг/кг/хв. під контролем частоти серцевих скорочень та АТ.

2. Знеболення у випадках поєднаної травми (в/в, в/м введення анальгетиків, наркотичних знеболюючих препаратів). Знеболення проводиться ненаркотичними; наркотичниими (1 мл 0,005% р-ну фентаніла, 1 мл 1% р-ну морфін) анальгетиками в/в.

3. При судомах та збудженні – діазепам 2-4 мл 0,5% р-ну в/в. Преднізолон 30-60 мг.

Оцінка стану пацієнта - за алгоритмом савde

С - кровообіг (Circulation)

1. Оцініть колір шкіри: синя, рожева, бліда або мармурова.

2. Оцініть капілярне наповнення - в нормі до 2 сек.

3. Оцініть наповнення вен -помірно наповнені або запалі при гіповолемії.

4. Визначіть ЧСС. Знайдіть периферійний пульс та пульс на великій артерії, оцініть частоту, якість, регулярність та симетричність.

5. Виміряйте артеріальний тиск.

6. Вислухайте тони серця.

7.Симптоми зниження викиду серця- порушення свідомості.

В - дихання (Breathing)

важливо лікувати стани, які є безпосередньою загрозою для життя - важкий напад астми, набряк легень, напружений пневмоторакс, гемоторакс.

1. Визначте симптоми, які можуть свідчити про порушення дихання: надмірна пітливість, центральний ціаноз, робота додаткових м'язів .

2. Визначте ЧД - в нормі це 12-20 вдихів за хв.

3. Оцініть глибину вдихів та перевірте, чи рухи грудної клітки симетричні.

4. Зверніть увагу на надмірне наповнення шийних вен (наприклад, при важкій астмі або напруженому пневмотораксі.

5. Проведіть аускультацію та перкусію легень.

6. Визначте положення трахеї .

А - прохідність дихальних шляхів (Airway)

1. Порушення прохідності дихальних шляхів сприяє виникненню парадоксального дихання та участі дихальних м'язів; центральний ціаноз; порушення свідомості спричиняє порушення прохідності дихальних шляхів (западання язика, м'якого піднебіння).

2. Кисень (> 10 л/хв).

D - порушення стану свідомості (Disability)

Найчастіше причинами порушень стану свідомості є важка гіпоксія, гіперкапнія, ішемія мозку або застосування лікарських засобів із седативним ефектом або анальгетиків.

1. Оцініть зіниці (діаметр, симетричність та реакцію на світло).

2. Швидко оцініть стан свідомості пацієнта за шкалою AVPU: Alert (орієнтується), Vocal (реагує на голос), Pain (реагує на біль), Unresponsive (не реагує на жодні подразники).

3. Визначте рівень глюкози, щоб виключити гіпоглікемію.

Е - додаткова інформація (Exposure)

1. Зберіть детальний анамнез у пацієнта, його рідних, друзів.

2. Ознайомтесь з медичною документацією пацієнта