2.2.2 Продукти доменної плавки
Кінцевими продуктами доменної плавки є чавун, шлак, колошниковий газ і колошниковий пил.
Чавун — сплав заліза з вуглецем, який може містити від 2,14 до 4,3 % вуглецю і більше.
У доменному виробництві виплавляють 3 види чавунів — переробний, ливарний і спеціальний (феросплави).
Переробний чавун призначений для сталеплавильного виробництва, виготовляють марок ПІ і П2; для ливарного виробництва — марок ПЛІ, ПЛ2, ПЛЗ; фосфористий — марок ПФ1, ПФ2, ПФЗ; високоякісний — марок ПВК1, ПВК2, ПВКЗ.
Хімічний склад переробного чавуну: 4,0-4,5 % С; 0,3-1,2 % Si; 0,2-1,2 % Mn; 0,05-0,15 % P і 0,02-0,05 % S, інше — Fe.
Ливарний чавун використовується для виробництва машинобудівних ливарних чавунів в чавуноливарних виробництвах. Використовується в машинобудуванні як найбільш дешевий спосіб виготовлення деталей. Маркується літерою Л і числами, які показують вміст кремнію. Випускають сім марок ливарного чавуну: ЛІ; Л2; ЛЗ; Л4; Л5; Л6; Л7.
Хімічний склад ливарного чавуну: С = 3,2 - 3,5%; Si = 1,9— 2,5%; Мn = 0,5—0,8 %; Р = 0,1—0,3%; S < = 0,125%.
2.3 Сталеплавильне виробництво
Сталеплавильне виробництво комбінату представлене киснево-конверторним цехом. У грудні 1982 року введений в експлуатацію 1 етап першої черги конвертерного цеху в складі 2-х конвертерів ємністю по 250 тонн із верхньою продувкою киснем проектною потужністю 2,2 млн. т стали в рік. Після проведення реконструктивних заходів у 1987 році по другому етапу будівництва проектна потужність цеху збільшена до 2,8 млн. т сталі в рік.
З пуском конвертерного цеху виведені з експлуатації старі цехи: у 1982 р. мартенівський № 2 і вогнетривкий, у квітні 1983 р. бесемерівський, з 1990 по 1999 роки поетапно мартенівський № 3.
У грудні 1995 р. після закінчення будівництва за актом державної комісії прийняті в постійну експлуатацію дві машини безперервного розливання заготівок №2 і №3.
Конвертерний цех складається з наступних виробничих відділень: міксерне, магнітних матеріалів, шлакове, завантажувальне, конвертерне, ковшеве, позаагрегатне доведення сталі, розливальне, безперервної розливки.
2.3.1 Міксерне відділення
Відділення зблоковано з головним корпусом цеху естакадою довжиною 312м, обладнано одним міксером ємністю 2500 тонн, двома заливальними кранами вантажопідйомністю 180-32/20 т, машинами для скачування шлаку з чавуновозних ковшів.
У відділенні побудована установка для десульфурації чавуну в заливальних ковшах порошкоподібним вапном з газоочисною установкою і ділянкою для підготовки продувних фурм.
Рис 2.4 - Міксер ємністю 2500т
1 - кришка заливного отвору; 2 – горілка; 3 – кришка носка; 4 – циліндрична бочка; 5 – канат; 6 – механізм наклону міксера; 7 – лебідка відкривання кришки; 8 – носок; 9 – обойма з роликами; 10 – опорні бандажи; 11 - рейкова передача; 12 – качаюча обойма; 13 – відкрита зубна передача.
2.3.2 Конверторне відділення
Будівля конвертерного відділення складається з наступних прольотів: конвертерних, завантажувального, пилоподібних матеріалів, ковшового і шлакової естакади. Між завантажувальним прольотом і шлаковою естакадою розміщено приміщення головних місць керування конвертерами й обчислювальний центр.
Конвертерне відділення оснащене двома конвертерами ємністю 250 т двома заливальними кранами вантажопідйомністю 280-100/20 т і одним скрапозавалочним краном г/п 160 т. Схема конвертера наведена на рис. 2.5.
Рис 2.5 - Будова кисневого конвертору з верхньою продувкою
1 – корпус; 2 – футерівка; 3 – робочий простір конвертера; 4 – опорне кільце з цапфами та системою кріплення в ньому корпуса; 5 – опорні вузли і станини; 6 – механізм повороту; 7 – киснева фурма з системою кріплення та переміщення
Конвертери обладнані котлами-охолоджувачами ОКГ-130, що працюють з частковим допалюванням газів, що відходять, продувними фурмами, що забезпечують витрату кисню до 1100 м3/хв. Над конвертерами встановлена серія бункерів для сипучих матеріалів і феросплавів, що забезпечують транспортування і двосторонню подачу матеріалів у конвертер і в стале розливочний ківш із витратою вапна 60-80 кг/т, плавикового шпату 3-4 кг/т, залізорудних матеріалів 2-3 кг/т.
Завалка металевого брухту густиною 1,1-1,2. т/м3 в обсязі 70-80 т (20% від ваги садки) проводиться одним совком ємністю 65 м3.
Заливання чавуну проводиться одним ковшем ємністю 250 т.