5 Шкідливий вплив психічних факторів
Слід відзначити, що крім найзгубніших для здоров’я шкідливих звичок паління, алкоголізму і наркоманії (з психічною і фізичною залежністю), є так звані соціальні шкідливі звички (з психічною залежністю), які часто є містком до перших. До них відносять комп’ютероманію, телеманію, лихослів’я, шопінг, трудоголізм, азартні ігри, переїдання та деякі інші. Але більшість людей такі звички не вважають шкідливими, хоча поступово вони переростають у справжню хворобу [Баранова, Трущ].
Так, комп’ютер разом з очевидною користю приносить і немало серйозних проблем. Якщо 35% людей використовують домашній комп’ютер для роботи, то 65% – для розваг. Найчастіше пристрасть до комп’ютера виражається в любові до комп’ютерних ігор або захопленні Інтернетом. Ігри, де треба стріляти, висаджувати в повітря, вбивати – захоплюють і затягують молоду людину, розгальмовують центри обмеження, розвивають жорстокість і агресію в реальному житті. Молоді люди також все більше «зависають» в мережі Інтернет, який затягує віртуальними знайомствами, новинами, розвагами. Це впливає на трансформацію свідомості, емоційне відчуження, деструктивні зміни психіки, формується психічна залежність. І в більшості випадків «комп’ютерну» хворобу лікують в клініках для наркоманів [Трущ].
У телеманів телевізор включається з ранку, і «під нього» проходить майже все життя: серіал змінюється новинами, «авторськими» програмами, бойовиками, шоу і т. ін. Часто люди, зокрема молодь, не можуть протистояти цьому гіпнотичному впливу, навіть якщо вони критично сприймають те, що дивляться. Телемани поступово втрачають індивідуальність, нівелюються, знеособлюються, у них знижується рівень інтелекту і моральності [Маховская].
Сучасна молодь часто захоплюється ритмічною музикою. Ритми рок-музики з'явилися із шаманських ритуалів і заклинань. Завдяки особливому сполученню ритмів, обстановки, слів пісні, поводженню артистів – у слухачів і глядачів вивільняються низинні інстинкти, розпалюється груба чуттєвість, полониться розум, присипляється совість, досягається ілюзія вседозволеності. На дискотеках спалахують і крутяться різнобарвні вогні; гуркіт і ритм такий, що думати перестаєш, бухає в голові; у всіх танцюючих моторошний вид: трясуться, вигинаються, обличчя затуманені – отримують задоволення. Крім того, оглушливі какофонії негативно позначаються на фізіології слухового апарату. Навіть прослуховування гучної музики через навушники на вулиці, в спортзалі, в транспорті і скрізь, де тільки можна, також неминуче веде до зниження слуху. Але часто молоді люди вже мають потребу в шумі, у какофонії звуків; їм далека побожна тиша, яка навіть стає їм страшною, тому що вводить в глибину душі і піднімає над земною суєтою. Їх не торкає спів птахів, скрекіт коників, шум соснового бору. Навіть у ліс, на природу вони направляються з ревучими програвачами і приймачами. Отже, з музикою треба бути дуже обережними. Музика необхідна людині для вираження багатьох її почуттів і настроїв, повинна бути піднесеною, що очищає душу, а не забруднює її. [Что необходимо-Дубинина, Карпов].
Шкідливою звичкою сьогодення є лихослів’я, зокрема матірщина, що є вираженням агресії, коли проклинається материнство і батьківство. Як матюки так і «гнилі» слова енергетично на генно-психічному рівні руйнуюче впливають не лише на моральний облік і поведінку людей, але і безпосередньо на клітинні і генні структури організму, як тієї людини, що лається, так і оточуючих. Так, навіть в експерименті над кімнатними рослинами, коли дослідники впродовж декількох днів цілеспрямовано вимовляли сленгові вирази, усі рослини почали в’янути, а в їх генних структурах запанував абсолютний хаос: ланцюжки ДНК потрощилися, хромосоми розірвалися і спотворилися. Тому вживання матірних слів – це щоразу моральна провина, що має не тільки раціональну, але і духовну природу. Але сьогодні матірщиною поступово заражається значна частина молоді та інтелігенції, що негативно впливає на духовний стан суспільства [Баранова].
Останнім часом люди все частіше зловживають ліками. Особливо небезпечна пристрасть до частого і безпідставного вживання ліків («пігулкоманія») і самолікування. Не замислюючись про наслідки, ліки починають приймати при щонайменших ознаках погіршення здоров'я. А негативний ефект від цього проявляється відразу або навіть через багато років – страшними хворобами або передчасною смертю. Часто навіть лікарі, приймаючи пацієнта, поспішно призначають йому ліки, не беручи до уваги інші методи лікування – такі, як зміна способу життя або харчування. Навіть в США приблизно половині як дітей, так і дорослих лікарі при вірусних захворюваннях, що не вимагають застосування антибіотиків, наприклад при застуді, все ж призначають їх. Антибіотики пригнічують мікрофлору шлунково-кишкового тракту, призводять до розвитку дисбактеріозу кишковика і алергії, послаблення імунітету, токсично діють на печінку і нирки.
Кожен без виключення лікарський препарат має хоч який-небудь побічний ефект. Наприклад, аспірин може зашкодити схильним до кровотеч і страждаючим виразковою хворобою шлунку або кишковика. Анальгін викликає зміну у складі крові і може призводити до виникнення важких алергічних реакцій. Вживання екстракту валеріани впродовж 2-3 тижнів може викликати перебої в роботі серця. Захоплення анаболічними стероїдами, одночасно із збільшенням маси м'язів, призводять до порушення гормонального балансу в організмі, утрудняють вироблення власних гормонів, стають причиною безпліддя, негативно впливають на стан серцевосудинної системи і печінки.
До ускладнень може приводити одночасний прийом різних препаратів. Крім передозування вони часто зашкоджують організму через несумісність один з одним, що в більшості випадків призводить до непередбачуваних наслідків. Так, прагнучи скоріше позбавитися від болю або застуди, людина часто вживає декілька різних препаратів не думаючи про наслідки. А деякі хворі, що раз отримали полегшення, застосовують ліки тривалий час за звичкою. В результаті такої терапії розвиваються нові захворювання з важкими ускладненнями.
При небхідності купувати медичні препарати слід тільки у відомих аптеках, а не шукати ліки за зниженими цінами, які можуть бути фальшивими. І при щонайменшому сумніві в доброякісності товару вимагати на нього сертифікат якості. [Жалпанова].
