- •Тема 1. Предмет і завдання історичної науки. Структура і Складові частини історії. План
- •Соціальна цінність історичних знань.
- •Поняття історії і її предмет дослідження.
- •Історична подія та її образи.
- •Загальна характеристика галузей пізнання історії та історичні науки.
- •Етнологія або етнографія.
- •D]’;-p[Загальна характеристика галузей пізнання історії та історичні науки.
- •2. Археологія.
- •4. Політична історія.
- •Етнологія або етнографія.
- •5. Економічна історія.
5. Економічна історія.
Історія народного господарства виникла як самостійна наука у середині ХІХ ст. Предметом її дослідження є господарство країн світу в історичному розвитку, різноманітність форм його вияву.
Економічна історія через дослідження фактичного матеріалу надає можливість досліджувати технологічну сферу, господарські механізми і людський фактор, що тісно пов’язані між собою, взаємодіють і доповнюють один одного. На ці економічні процеси активно впливають політичні форми, ідеологічні явища у суспільстві, сповільнюючи або прискорюючи їх.
Для об’єктивної оцінки історико-економічного простору важливим є врахування своєрідної динаміки зростання економічних циклів, тривалих тенденцій у розвитку науково-технічного прогресу, умов праці, політики. Тільки за такого комплексного підходу можна всебічно осмислити конкретні проблеми господарського розвитку країн світу в певний період.
Економічна історія має тісний зв'язок з загальноекономічними науками які забезпечують її теоретичними надбаннями, а в свою чергу отримують фактичний матеріал, що становить для них джерельну основу.
Важливим напрямком історико-економічного аналізу є концепція розвитку галузей господарства, його інституцій і категорій. Їх вивчення забезпечує не тільки розгляд конкретних сфер економічного буття соціуму, а і відтворення загальної картини розвитку економіки як однієї з базисних систем суспільно-політичного життя.
Ця дисципліна допомагає краще зрозуміти сучасні господарські проблеми, прогнозувати їхнє наукове вирішення.
d. Економічна історія.
Історія народного господарства виникла як самостійна наука у середині ХІХ ст. Предметом її дослідження є господарство країн світу в історичному розвитку, різноманітність форм його вияву.
Економічна історія через дослідження фактичного матеріалу надає можливість досліджувати технологічну сферу, господарські механізми і людський фактор, що тісно пов’язані між собою, взаємодіють і доповнюють один одного. На ці економічні процеси активно впливають політичні форми, ідеологічні явища у суспільстві, сповільнюючи або прискорюючи їх.
Для об’єктивної оцінки історико-економічного простору важливим є врахування своєрідної динаміки зростання економічних циклів, тривалих тенденцій у розвитку науково-технічного прогресу, умов праці, політики. Тільки за такого комплексного підходу можна всебічно осмислити конкретні проблеми господарського розвитку країн світу в певний період.
Економічна історія має тісний зв'язок з загальноекономічними науками які забезпечують її теоретичними надбаннями, а в свою чергу отримують фактичний матеріал, що становить для них джерельну основу.
Важливим напрямком історико-економічного аналізу є концепція розвитку галузей господарства, його інституцій і категорій. Їх вивчення забезпечує не тільки розгляд конкретних сфер економічного буття соціуму, а і відтворення загальної картини розвитку економіки як однієї з базисних систем суспільно-політичного життя.
Ця дисципліна допомагає краще зрозуміти сучасні господарські проблеми, прогнозувати їхнє наукове вирішення.
