Розділ 3 охорона праці

3.1 Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки

Стан, який склався сьогодні з пожежами, свідчить про наявність складних проблем в протипожежному захисті житлового сектору. В Україні щодоби виникає більше 100 пожеж, у яких в середньому гине 5 чоловік. Аналіз свідчить, що за 8 місяців 2002 року найбільша кількість пожеж, біля 75 %, сталася саме у житлі. Збитки від них по відношенню до аналогічного періоду 2001 року виросли на 42 %. Пожежі завдають чималих матеріальних збитків державі та громадянам, а також створюють загрозу життю людей.

Насичення квартир різноманітними газовими, електропобутовими приладами і хімічними препаратами представляє значну небезпеку виникнення пожежі в квартирі у разі навіть найменшого порушення встановлених правил пожежної безпеки. В той же час досвід показує, що населення часто порушує ці правила, не приділяючи їм належної уваги або просто тому, що не знає їх. Це призводить до того, що у житлових будинках пожежі виникають значно частіше, ніж у громадських або виробничих будівлях.

Поширеною причиною пожеж є порушення правил користування електричними приладами. Аналіз таких пожеж показує, що вони відбуваються, в основному, з двох причин: у разі порушення правил пожежної безпеки під час користування електропобутовими приладами і прихованої несправності цих приладів. Крім того, пожежі можуть виникати і від несправної електропроводки або неправильної експлуатації електромережі. Правила користування житловими приміщеннями забороняють захаращувати балкони, лоджії, прихожі, коридори, міжповерхові сходи і запасні виходи меблями або іншими предметами.

Під пожежною безпекою об’єкта розуміють такий його стан, за якого з регламентованою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних чинників пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Забезпечення пожежної безпеки об’єкта досить складне і багатоаспектне завдання, тому до його вирішення необхідно підходити комплексно. Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об’єкта складається із відповідних систем, кожна з яких поділяється на підсистеми, а ті, в свою чергу, на підсистеми нижчого рівня.

Основними системами комплексу заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об’єкта є: система запобігання пожежі, система протипожежного захисту та система організаційно-технічних заходів.

Система запобігання пожежі – це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на унеможливлення умов, необхідних для виникнення пожежі.

Система запобігання пожежі включає два основні напрями: запобігання утворенню горючого середовища та запобігання виникненню в горючому середовищі (чи внесенню в нього) джерела запалювання.

Горюче середовище – це середовище, здатне самостійно горіти після видалення джерела запалювання. Таке середовище утворює горюча речовина разом з окисником. Якщо в технологічних процесах застосовують горючі речовини та існує можливість їх контакту з повітрям, то небезпека пожежі та вибуху може виникнути як усередині апаратів, так і поза ними, в приміщенні та на відкритих площах.

Однак для виникнення пожежі чи вибуху необхідно мати ще й джерело запалювання – засіб енергетичного впливу, що ініціює виникнення пожежі. Джерелом запалювання є: відкрите полум’я, розжарені предмети, електричні розряди, іскри від ударів і тертя, теплові прояви хімічних реакцій і механічних дій, сонячна радіація, електромагнітні та інші випромінювання.

Головними причинами виникнення пожеж найчастіше є такі:

• необережне поводження з вогнем;

• необережність під час паління (у ліжку або інших місцях);

• дитячі забавки з вогнем;

• порушення правил пожежної безпеки під час обладнання та експлуатації електроустаткування й побутових електроприладів;

• порушення правил обладнання та експлуатації грубного опалення;

• порушення правил експлуатації газових приладів;

• розпалювання багать і спалювання сміття поблизу будівель;

• застосування для розпалення багаття легкозаймистих рідин

(бензину, гасу, ацетону та ін.).

Необережне поводження з вогнем є найпоширенішою причиною виникнення пожеж. Нерідко необережність переходить у недбалість.

Необережне поводження дітей з вогнем не лише призводить до пожеж, але й нерідко має трагічні наслідки. Також пожежі виникають від невмілого поводження школярів з побутовими приладами. У жодному разі дітям молодшого шкільного віку не можна самостійно розтоплювати печі, включати газові плити, користуватися електроприладами.

При проектуванні житлових будинків слід виконувати вимоги, викладені в ДБН В.1.1-7, а також вимоги даного розділу.

У житлових будинках І ступеня вогнестійкості міжсекційні не несучі стіни в межах протипо­жежного відсіку і перегородки, що відокремлюють загальні коридори від інших приміщень, повинні мати межу вогнестійкості не менше ЕІ 60. У житлових будинках II й III ступенів вогнестійкості зазначені стіни і перегородки повинні мати межу вогнестійкості ЕІ 45.

Ступінь вогнестійкості житлових будинків для осіб похилого віку і сімей з інвалідами повинна бути не нижче II, за винятком індивідуальних і двоповерхових (включаючи мансардний поверх) зблокованих житлових будинків.

У житлових будинках ІІІа й IVa ступенів вогнестійкості несучі елементи сталевого каркаса і його вузли усередині приміщень повинні бути захищені будівельними теплоізоляційними мате­ріалами, що забезпечують необхідну межу вогнестійкості.

Міжкімнатні (шафові, збірно-розбірні, із дверними прорізами і розсувні) перегородки в будинках усіх ступенів вогнестійкості допускається проектувати з горючих матеріалів.

Найбільші відстані від дверей квартир і кімнат гуртожитків до виходу у сходову клітку або назовні слід приймати за таблицею 3.

Таблиця 3 - Найбільша відстань від дверей квартир і кімнат гуртожитків до виходу у сходову клітку або назовні

Ступінь вогнестійкості будинку	Найбільша відстань від дверей квартири або кімнати у гуртожитку до виходу, м
	у разі розташування між сходовими клітками або зовнішніми виходами	у разі виходу до тупикового коридору або на галерею
І	40	25
ІІ	40	25
III	30	20
ІІІб, IV	25	15
IlІa, IVa, V	20	10
Примітка. Відстань від дверей квартир або кімнати у гуртожитку до сходової клітки визначається по коридору від дверей виходу з квартири (дверей кімнати у гуртожитку) до дверей сходової клітки, а для сходових кліток типу НІ - до дверей виходу на повітряну зону цієї сходової клітки, для сходових кліток типу Н4 - до дверей виходу в протипожежний тамбур-шлюз цієї сходової клітки

У житлових будинках коридорного і галерейного типу з умовною висотою до 26,5м включно при загальній площі квартир на поверсі 500м² і більше загальні коридори (галереї) повинні мати виходи не менше ніж на дві звичайні сходові клітки типу СК1.

При загальній площі квартир на поверсі менше 500м допускається вихід на одну звичайну сходову клітку типу СК1. При цьому в торцях коридору (галереї) слід передбачати виходи на зовнішні сходи типу С3.

Протипожежна профілактика полягає у профілактиці пожеж на етапі проектування і будівництва, застосуванні системи автоматичної пожежної сигналізації, використанні засобів і систем пожежогасіння, застосуванні системи оповіщення про пожежу, відпрацьовуванні системи дій у випадку пожежі й евакуації людей.