26. Особливості проведення службового розслідування.

Для розкриття поняття особливостей проведення службового розслідування, варто розпочати з визначення взагалі поняття службового розслідування. Як влучно зазначив в своїй статті Г.В. Фомич, що наразі ні на законодавчому рівні, ні в науковій літературі не міститься загального поняття службового розслідування, хоча цей термін застосовується в нормативно-правових актах

Можна сказати, що суттю проведення службового розслідування є визначення наявності вини та складу проступку в діяннях службовця, стосовно якого воно проводилося щодо виконання його службових повноважень. Якщо розглядати процедуру проведення службового розслідування щодо публічних службовців, необхідно зазначити, що загальні особливості і порядок його проведення щодо державних службовців знайшли своє відображення в Законі «Про державну службу» [1] та Постанові Кабінету Міністрів «Про порядок проведення службового розслідування стосовно державних службовців» [2], чого не можна сказати про службовців органів місцевого самоврядування, адже Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» [3] ці питання залишено поза увагою. Законодавець не дав визначення поняттю «службового розслідування сто- совно державного службовця», хоча в літературі такі визначення надавалися. Зокрема, як зазначається в літературі, під службовим розслідуванням стосов- но державних службовців розуміється «діяльність спеціально утвореної у ви- значених законом випадках і порядку комісії по перевірці виконання конкрет- ним державним службовцем своїх службових обов'язків чи висунутих проти нього звинувачень або підозри»

Закон України «Про державну службу» містить лише дві статті, в яких згадується про службове розслідування, а саме ст. 11 Закону, в якій закріплюється право державного службовця вимагати проведення службового розслідування з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підоз- ри, та ст. 22 Закону, яка містить підстави відсторонення державного службов- ця від виконання повноважень за посадою, та містить норму, яка зазначає, що тривалість відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою не повинна перевищувати часу службового розслідування. Таким чином, Закон України «Про державну службу» більше ніяких норм щодо служ- бового розслідування не містить

підставою для проведення процедури службового розслідування щодо державного службовця є: а) не- виконання або неналежне виконання ним службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або завдало значної мате- ріальної чи моральної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян; б) недодержання ним законодавства про державну службу, про боротьбу з корупцією, порушення етики поведінки; в) на вимогу державного службовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри

пропонується виділення таких стадій та етапів службового розсліду- вання: 1. Обов'язкові стадії: 1) призначення службового розслідування: а) створен- ня комісії і визначення терміну розслідування; б) вирішення питання про відсто- ронення; 2) проведення розслідування; 3) прийняття рішення та його виконання. 2. Факультативна стадія — оскарження прийнятого рішення.

Питання стадій службового розслідування вже порушувалося в літературі, щоправда, досить поверхово. Так, зустрічається виділення чотирьох основних стадій (етапи): 1) підготовка до проведення розслідування; 2) проведення пере- вірки; 3) оцінка зібраних матеріалів; 4) складання висновку і реалізація за- планованих заходів, контроль виконання прийнятого рішення [6, 13]. На дум- ку А. А. Стародубцева, службове розслідування складається з трьох стадій: 1) призначення службового розслідування; 2) власне розслідування; 3) оформ- лення результатів службового розслідування (складання висновку) [7].

27. Права особи щодо якої проводиться службове розслідування.

Особа, щодо якої проводиться службове розслідування, має право:

ознайомитися з розпорядчим актом;

звертатися з обґрунтованим письмовим клопотанням до посадової особи, за рішенням якої утворено комісію, про відвід із складу комісії осіб, які особисто заінтересовані в результатах такого розслідування;

надавати усні та/або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування;

звертатися з письмовим клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів службового розслідування додаткових документів, інших носіїв інформації з питань службового розслідування;

подавати посадовій особі, за рішенням якої утворено комісію, письмові зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності голови та членів комісії;

подавати зауваження до висновку;

відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім’ї або близьких осіб, яких визначено законом;

ознайомлюватися з матеріалами службового розслідування.