1.3. Аналіз оборотності обігових коштів

Розмір обігових коштів, їхні структура і достатність характеризують кількісний бік обігових коштів, проте є і якісний, пов’язаний зі швидкістю їх обороту, оборотністю. Між сумою обігових коштів та показниками оборотності існують тісні зворотні взаємозв’язки. Прискорення оборотності цих коштів сприяє вирішенню фінансових проблем найбільш зручним способом за рахунок використання існуючих внутрішніх резервів підприємства.

Для вивчення оборотності обігових коштів використовують такі показники.

1. Кількість оборотів (коефіцієнт оборотності), що здійснюють обігові кошти протягом звітного періоду:

де К_о - кількість оборотів;

О - середня величина обігових коштів;

Р - сума реалізації по собівартості.

2. Коефіцієнт завантаження (закріплення) обігових коштів (К_з) показує суму обігових коштів, яка припадає на 1 грн реалізованої продукції в оцінці за собівартістю:

3. Тривалість одного обороту в днях (д) визначається як співвідношення кількості днів у розрахунковому періоді ( кварталу – 90 дн., року – 360 дн.) і кількості обо­ротів обігових коштів за той самий період:

д

де Д – кількість днів у розрахунковому періоді.

Останній показник найбільш наочний та універсальний і забезпечує порівняння показників оборотності за різні за ве­личиною періоди.

При аналізі показники оборотності обігових коштів звичайно вивчаються за кілька періодів як у цілому, так і в розрізі окремих їхніх видів. У результаті роблять висновок стосовно прискорення оборотності коштів або, навпаки, уповільнення їхнього руху.

Зміна швидкості обороту обігових коштів може спричи­нити відповідне змінювання потреби в них. Розрізняють аб­солютне та відносне вивільнення (додаткове залучення) обігових коштів. Розрахунок останнього показника здійсню­ється за допомогою такої формули:

О = (д₁ - д₀)

де д₁, д₀ – тривалість одного обороту коштів у днях відповід­но в звітному і минулому періодах;

- сума одноденної реалізації у звітному періоді.

Завершуючи аналіз фінансового стану, слід дати йому роз­горнуту оцінку, зазначити найбільш важливі обставини і чинники, які його сформували, а також вказати на наявні резерви і потрібні заходи для їх реалізації.

Питання для самоперевірки

1. Значення фінансового аналізу для зміцнення господарської діяльності підприємства за умов переходу до ринкової економіки.

2. Завдання, мета, джерела економічного аналізу фінансових показників.

3. Методи фінансового аналізу.

4. Як здійснюється експрес-аналіз балансу?

5. Методика аналізу майна підприємства.

6. Призначення та методика розрахунку коефіцієнта незалежності підприємства.

7. Порядок аналізу активів підприємства.

8. Аналіз пасивів підприємства.

9. Основні показники ліквідності підприємства, їхні розрахунок і аналіз.

10. Як аналізується фінансова стабільність підприємства?

11. Як аналізується оборотність оборотних коштів?

12. Як аналізується власний капітал підприємства?

Література: [2, с. 117-134; 7, с. 409-475; 9, с.208-270].