2. Конструктивне рішення елементу будинку:

Фундаменти під несучі та самонесучі стіни будинку (рис. 4додаток 1) слід проектувати монолітними стрічковими, а у разі великої глибини залягання ґрунтів природної основи (понад 3500мм) необхідно приймати пальові фундаменти. Для каркасних дерев'яних веранд моливе використання стовпових фундаментів.

Глибина закладання фундаментів залежить від району будівництва, глибини промерзання ґрунтів, глибини залягання ґрунтів природної основи, наявності підвалу. Глибина закладання підошви стрічкових фундаментів (відстань до спланованої поверхні ґрунту) приймається:

• нижче на 100 мм верху несучого шару ґрунту;

• нижче на 100 мм глибини промерзання ґрунту;

• не менше ніж на 500 мм нижче підвалу.

Ширина підошов фундаментів при реальному проектуванні приймається за результатами спеціальних розрахунків. В навчальному проекті, з конструктивних міркувань, вона може бути прийнята 800... 1000 мм. Товщину фундаментної стінки (ширину обрізу фундаменту) приймають: для бутових фундаментів на 100мм більше товщини стіни (але не менше 500 мм), для бутобетонних і бетонних фундаментів -однаковою, а то і меншою товщини стіни, але не меншою 400 мм.

Переходи від однієї глибини закладання фундаментів до іншої виконують уступами висотою не більше 500 мм, шириною не менше 1000мм.

Фундаменти повинні бути захищені від зовнішнього атмосферного впливу вимощенням шириною 800 ... 1000 мм; від ґрунтової вологи -вертикальною (на поверхнях, що прилягають до ґрунту) та горизонтальною (по обрізу фундаменту) гідроізоляцією. У разі закладання підошви фундаменту нижче рівня ґрунтових вод необхідно влаштувати спеціальну гідроізоляцію стін та підлоги підвалу.

Збірні фундаменти в цьому практичному завданні не використовують.

Зразок креслення :

Практична робота № 3

Тема: План перекриття (М 1:100)

Мета: Ознайомити студентів з послідовністю виконання графічних зображень планів будинку (плану перекриття) на основі знань конструктивних елементів будинку, умовних позначеннях їх на будівельних кресленнях.

Навчити опрацьовувати додатковий та нормативний матеріал для використання в зображеннях планів будинку .

Навчально – методичне забезпечення:

- методичний посібник по виконанню практичних робіт з предмету: «Основи архітектурного проектування» ;

- методичний посібник до самостійної підготовки з предмету:

«Основи архітектурного проектування»

- олівці ТМ (НВ);

- Лінійки, кутники, транспортири, циркуль, ластик

- ватман формату А-3

Література:

Тосунова М.И., Гаврилов М.М., Полещук И.В. «Архитектурное проектирование» - Москва., Высшая школа, 1988 г. Рускевич Н.Л. «Справочник по инженерно- строительному черчению» Киев, Будівельник,1987 Брилинг Н.С. «Черчение»- Москва, Стройиздат, 1989 г. Черчение А.М.Хаскин Киев “Вища школа” ,1975 Антал Я. «Архитектурное черчение»- Киев, Будівельник, 1980 г. Ранеев В.Р. «Интерьер»- Москва., Высшая школа, 1987 г. Задания по черчению Н.С.Брилинг Москва “Стройиздат” ,1984 Допоміжна ДСТУ Б А.2.4-4-95(ГОСТ 21 101-93) Основні вимоги до робочої документації. ДСТУ Б А.2.4-7-95(ГОСТ 21 101-93) Система проектної документації для будівництва. Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень.

Завданням для виконання практичної роботи являється завдання на курсовий проект.

Практична робота виконується на форматі А 3 в масштабі 1:100.