2. Конструктивне рішення елементу будинку:

Дах (покриття) будинку приймається з горищем, в якому, якщо це обумовлене завданням, влаштовують мансардні приміщення. Форма скатного даху, яка завершує композиційне рішення будинку, залежить від конфігурації плану, кількості опадів у зимовий період та покрівельного матеріалу. В мансардних приміщеннях допускається влаштовувати стелі ламаного профілю, який відповідає обрису даху. При визначенні площі мансардного приміщення враховують площу цього приміщення з висотою похилої стелі не менше 1,5м при нахилі 30⁰ до горизонту.

Конструктивне рішення системи крокв розробляється з урахуванням прийнятої форми даху, заданого матеріалу його несучих елементів (стояків, підкроквяних балок, кроквин, підкосів тощо) та розміщення на плані будинку капітальних стін. Для дахів малоповерхових житлових будинків доцільно застосовувати приставні крокви (рис. 19додаток 1), які виготовляють із колод, брусів або дошок.

Несуча конструкція горищних дахів складається з: похилих балок -кроквин; мауерлатів - балок, які лежать на зовнішніх стінах; стояків, які підтримують підкроквяні балки; підкосів; затяжок; кобилок, що утворюють звис карнизу. Основні конструктивні вузли приставних крокв з використанням колод, брусів і дошок показані на рис. 20, 21(додаток 1).

Розміри поперечних перерізів елементів крокв при виконанні курсового проекту можуть бути прийняті за табл. 1 залежно від заданого типу деревини (колоди, бруси, дошки).

Таблиця 1.

Орієнтовні розміри поперечних перерізів елементів дерев’яних крокв

Основні елементи приставних крокв	Види деревини
	Колоди	Бруси	Дошки
	Діаметр, мм	Переріз (bхh), мм	Кількість дошок та їх переріз (bхh), мм
Крокви	120-160 через 1300-1500	120-140х160-180 через 1300-1500	1-2(40-50х160-180) через 1000-1200
Затяжки кроквин	130/20	40х120	25х120-150
Діагональні кроквини	140-180	160х180	2(40-50х180)
Підкроквяні балки	180-220	120-180х180	2(40-50х160-180)
Стояки	130-180 через 3000-6000	120-140х120-140 через 3000-6000	2(40-50х160-180) через 3000-4500
Підкоси поперечні та повздовжні	130-160	120-140х120-140	2(40-50х100-120)
Лежні	120-200	120-140х120-140	2(40-50х140)
Мауерлати	160-200	160-200х160-200	-

Відстань між кроквинами призначається з урахуванням використаної будівельної деревини і маси покрівельного матеріалу.

Для покрівлі з глиняної або цементної черепиці кут похилу даху приймається не менше 35°, хвилястих азбоцементних листів - 20°, листової оцинкованої жерсті, металочерепиці та бітумного ґонту - 15° (кут покриття веранди допускається зменшити до 10°). В будинках з мансардними приміщеннями з фронтонними стінами горище влаштовується на два похили. Для забезпечення вентилювання холодних об'ємів горища слід влаштовувати слухові вікна.

У більшості випадків дві зовнішні стіни мансарди утворюються капітальними стінами будинку, які утворюють фронтони на фасадах. Дві інші стіни мансарди рекомендується проектувати з дерев'яними несучими стояками перерізом 100 х 100 мм, встановленим через 600...800 мм, між якими розміщується термоізоляційний шар мінеральної повсті. Мінеральна повсть повинна мати пароізоляцію із синтетичної плівки. З боку горища термоізоляційний шар захищається дошками товщиною 25 мм, а з боку житлових приміщень - гіпсокартоном (рис. 22додаток 1). Такі стіни обов'язково повинні спиратися на балки.

В мансардних дахах обов'язково слід передбачати відведення конденсату, який виникає на нижній поверхні покрівлі. В разі виконання покрівлі з хвилястих азбоцементних листів або черепиці звиси, розжолобки та гребні слід виконувати із листової оцинкованої сталі.

В житлових будинках рекомендується проектувати зовнішній організований водовідвід атмосферних опадів із застосуванням прикарнизних (настінних) жолобів або підвісних лотків, водостічних труб і стандартних деталей для їх закріплення. В житлових будинках з висотою карнизу (від планувальної відмітки землі) менше 7м допускається проектувати зовнішнє неорганізоване водовідведення при обов'язковому влаштуванні козирків над входами та балконами верхнього поверху та виносі карнизу за площину стіни не менше ніж на 600мм.

Вентиляційні і димові труби виводяться вище покрівлі будинку, висота труб приймається у залежності від відстані до гребня (рис. 23додаток 1).

Зразок креслення :

Практична робота № 6

Тема: Розрізи по будинку: поперековий, повздовжний (М 1:100)

Мета: Ознайомити студентів з послідовністю виконання графічних зображень розрізів будинку на основі знань конструктивних елементів будинку, умовних позначеннях їх на будівельних кресленнях.

Навчити опрацьовувати додатковий та нормативний матеріал для використання в зображеннях розрізів будинку .

Навчально – методичне забезпечення:

- методичний посібник по виконанню практичних робіт з предмету: «Основи архітектурного проектування» ;

- методичний посібник до самостійної підготовки з предмету:

«Основи архітектурного проектування»

- олівці ТМ (НВ);

- Лінійки, кутники, транспортири, циркуль, ластик

- ватман формату А-3

Література:

Тосунова М.И., Гаврилов М.М., Полещук И.В. «Архитектурное проектирование» - Москва., Высшая школа, 1988 г. Рускевич Н.Л. «Справочник по инженерно- строительному черчению» Киев, Будівельник,1987 Брилинг Н.С. «Черчение»- Москва, Стройиздат, 1989 г. Черчение А.М.Хаскин Киев “Вища школа” ,1975 Антал Я. «Архитектурное черчение»- Киев, Будівельник, 1980 г. Ранеев В.Р. «Интерьер»- Москва., Высшая школа, 1987 г. Задания по черчению Н.С.Брилинг Москва “Стройиздат” ,1984 Допоміжна ДСТУ Б А.2.4-4-95(ГОСТ 21 101-93) Основні вимоги до робочої документації. ДСТУ Б А.2.4-7-95(ГОСТ 21 101-93) Система проектної документації для будівництва. Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень.

Завданням для виконання практичної роботи являється завдання на курсовий проект.

Практична робота виконується на форматі А 3 в масштабі 1:100.