1. Етапи історії Дворіччя

Історія Дворіччя пройшла кілька етапів.

Наприкінці ІV тис. до н.е. шумери освоїли долини річок Тигр та Євфрат і утворили перші в Дворіччі міста-держави (Ур, Урук, Кіш, Лагаш, Ніпур). Шумерський період в історії Месопотамії нараховує близько 1,5 тис. років.

З сивої давнини сусідами шумерів були аккадці, які жили у Нижньому Дворіччі. Поступово шумери асимілювалися з ними, і в ІІ тис. до н.е. історія Месопотамії стає історією аккадських народів. Провідну роль у першій половині ІІ тис. до н.е. відігравали вавилоняни. Найвищий розквіт Вавилону настає при шостому царі першої династії Хаммурапі (1792-1750 рр. до н.е.). Та вже за останніх царів цієї династії Вавилонія потерпає від нашестя гірських племен і занепадає майже на 100 років.

Ассирія з’являється на історичній арені приблизно у ХІV ст. до н.е., і наприкінці ІХ ст. до н.е., за царів Синахеріба, Ассархаддона та Ашшурбанабала стає наймогутнішою державою Передньої Азії.

Останні сторінки історії Дворіччя знову пов’язані з Вавилоном. Вавилоняни разом із сусідами – мідійцями – наприкінці VІІ ст. до н.е. завдають поразки ассирійській державі. Завдяки діяльності царів Набопаласара та Навуходоносора ІІ держава розквітає та набуває могутності.

Однак у 538 р. до н.е. Вавилонію було завойовано вже персами на чолі з Кіром ІІ.

2. Художня культура Шумеру

Культура Месопотамії.  На півдні Месопотамії, де широко провадилось іригаційне сільське господарство, розвинулись прадавні міста-держави Ур, Урук, Кіш, Еріду, Ларса, Ніппур, Лагаш, Умма та ін. Розквіт цих міст називають золотим віком стародавньої держави шумерів. Це справедливо і в прямому, і в метафоричному розумінні: тут вироблялися з золота предмети найрізноманітнішого побутового призначення та зброя; культура шумерів справила величезний вплив на подальший прогрес не тільки Месопотамії, а й усього людства.

Шумерам належать важливі відкриття: вони першими навчились виготовляти кольорове скло та бронзу, винайшли колесо і клинописне письмо, створили першу професійну армію, склали перші правові кодекси, винайшли арифметику, в основі якої лежала позиційна система числення.

Шумерський клинопис

Світ духовної культури шумерів заснований на міфології. Людина створена з глини, замішана на божій крові; її призначення – працювати на богів і їсти ту їжу, яку вони чомусь не споживають. Всесвіт – божественна держава, в якій усе побудоване на слухняності. Тема слухняності в сім’ї, в громадській поведінці, вважає дослідник В. Полікарпов, становила суть доброчинства і правильного життя взагалі у стародавній Месопотамії, адже людина створена для рабської повинності й вірного служіння богам. Старанний і слухняний слуга може розраховувати на милість господаря. Отже, шлях слухняності, вірної служби та пошани до старших, правителів і богів – це шлях земного успіху, здоров’я й довголіття. Звідси детерміністична концепція життя людини: віл самого дня народження воно визначене богом, і нічого в ньому змінити неможливо, так само неможливо відвернути смерть. Смерть – це кульмінація життя, завершення успіхів і перемог людини у боротьбі за встановлення справедливого і слухняного життя. В культурі шумерів уперше в історії людина зробила спробу морально подолати смерть, зрозуміти її як момент переходу у вічність. У шумерській міфології вже існують міфи про золотий вік людства та райське життя, які згодом увійшли до релігійних уявлень народів Передньої Азії, а пізніше – в біблійні сюжети.

У стародавнім Шумері починається розвиток науки, яка намагається оволодіти дійсністю. Жерці міста Ур робили астрономічні спостереження протягом 360 років, на основі чого встановили, що протяжність року – 365 днів, 6 годин, 15 хвилин і 41 секунда. Це відкриття трималося жерцями у глибокій таємниці і використовувалось для зміцнення влади над народом, складання релігійно-містичних ритуалів та організації управління державою. Жерці і маги використовували знання про рух зірок, Місяця і Сонця, про поведінку тварин, про форми рослин для ворожінь, передбачення подій у країні. Вони були тонкими психологами, вмілими екстрасенсами та гіпнотизерами. У духовній культурі шумерів ще й досі залишається багато нерозгаданого.

Дослідники відзначають досить високу художню культуру шумерів. Вирізняються красою й художньою досконалістю їх архітектура та скульптура. В Уруці був зведений комплекс священних споруд – зікккуратів, які стали центром духовної культури. За своєю архітектурою святиня Уру була прототипом Вавілонської вежі. У Шумері добре розвинулася скульптура. Статуї царів, жерців, воїнів виконувалися з експресією при мінімумі засобів вираження, що свідчить про високу майстерність їхніх творців.

Шумер з Ешнунни на молитві, скульптура з храму Тель- Ахмар 2750-2600 рр. до н.е..

Набуло значного розвитку мистецтво пластики в металі: уперше золото використовувалось в комбінації зі сріблом, бронзою і кісткою.

Реконструкція шумерських жіночих прикрас, Британський музей.

У словесному мистецтві шумери першими застосували спосіб безперервної розповіді про події, що дало змогу створити перші епічні твори, найвідоміший з яких – епічна легенда «Гільгамеш».