4. Види і загальна характеристика нормативних актів
Правові акти поділяються на закони і підзаконні акти.
Закони – це прийняті акти органу законодавчої влади, що врегульовують найважливіші суспільні відносини і мають вищу юридичну силу щодо інших правових актів.
Закон є незаперечним, має вищу юридичну силу.
Серед законів розрізняють: Конституцію України, конституційні закони і звичайні закони.
Конституція України – це основний закон держави, який закріплює державний і суспільний лад,особливості взаємовідносин особи і держави, організації та здійснення державної влади,встановлює принципи регулювання суспільних відносин.
Конституції бувають:
Писані і неписані.
Жорсткі і гнучкі. В першому випадку внесення змін і доповнень до них ускладнена і здійснюється, наприклад, шляхом референдуму, а в другому випадку процедура внесення змін і доповнень спрощена і здійснюється парламентом у тому ж порядку. У якому приймаються звичайні закони.
Постійні і тимчасові.
Рефере́ндум – в державному праві прийняття електоратом (виборцями) рішення з конституційних, законодавчих чи інших внутрішньо- чи зовнішньополітичних питань.
Плебісцит – це різновид референдуму, на якому вирішуються питання зміни статусу території, чи приєднання території до іншої.
Умови проведення референдуму і його процедура регулюються конституціями і законодавством країн.
В залежності від предмету, способу проведення і сфери застосування розрізняють: референдум конституційний (на всенародне голосування виноситься проект конституції чи конституційні поправки) і законодавчий (предмет референдуму – проект закону).
Референдум — один з елементів так званої прямої демократії (безпосередньої демократії).
В Німеччині референдуми законодавчо заборонені після Другої світової війни — це пов'язано з тим, що гітлерівський режим був затверджений шляхом плебісцитів.
Важливо додати, що і українці вже мають досвід проведення аналогічного заходу - 1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум про проголошення незалежності України, під час якого 90,32% виборців підтримали суверенний статус нашої держави.
Конституційні закони – доповнюють, змінюють або замінюють Конституцію. Вони, як і Конституція, врегульовують найважливіші відносини, що складаються у процесі організації та здійснення державної влади.
Звичайні закони – врегульовують усі інші суспільні відносини – цивільно-правові, трудові, сімейні, кримінальні.
На основі й на виконання законів різними органами державної влади видаються підзаконні акти – акти, що деталізують і розвивають положення, які закріплені у законах і не містять положень, що суперечать положенням, викладеним в законах.
Види підзаконних актів:
Постанови парламенту;
Укази і розпорядження Президента;
Постанови і розпорядження уряду;
Накази, статути, положення, інструкції міністерств і відомств (відомчі правові акти);
Розпорядження голів та наказів керівників підрозділів місцевих державних адміністрацій;
Рішення місцевих рад та їх виконкомів;
Розпорядження місцевих голів та голів районних і обласних рад.