3. Методика організації самостійної роботи учнів у позакласний час
Домашня навчальна робота школяра – це форма організації самостійного індивідуального вивчення школярами навчального матеріалу в позаурочний час. Вона органічно входить до процесу навчання як його необхідна ланка, тому розглядається як самостійна форма навчальних занять.
У психолого-педагогічній літературі виділені різні функції домашнього завдання. Наприклад, А.І. Щукіна запропонувала наступні функції до домашньої навчальної роботи учня з історії:
а) закріплення знань, умінь, навичок;
б) застосування отриманих знань на практиці;
в) підготовка до сприйняття нового матеріалу і ,,актуалізація нових знань; умінь і навичок, а також як продовження класної роботи”;
д) виховуюча функція.
У свою чергу, В.Ґ. Федорович виділяє наступні функції:
а) засвоєння нових знань;
б) вироблення спеціальних умінь і навичок,;
в) застосування знань, умінь і навичок на практиці;
г) підготовка до засвоєння нових знань;
д) узагальнення та систематизація наявних знань;
є) комплексні;
Для того, щоб домашнє завдання було складовою частиною навчально-виховного процесу і було пов'язане з уроком, воно має задовольняти певні завдання і вимоги:
– по-перше, домашні завдання повинні бути невеликими, але змістовними. Вони мають бути зосереджені на засвоєнні, закріпленні або повторенні досліджуваного матеріалу;
– по-друге, домашні завдання повинні бути простішими та зрозумілішими, ніж класна навчальна робота. Складне домашнє завдання, яке: займає багато часу, знижує інтерес і пізнавальну активність учня;
– по-третє, домашнє завдання корисно пов'язувати із безпосередніми спостереженнями та враженнями дітей, особливо при складанні; завдань, прикладів, речень, творів, проведенні практичних і лабораторних робіт;
– по-четверте, обов'язковою вимогою є необхідність інструктивних вказівок учителя про те, як виконувати завдання.
Важливо попередити можливість механічного копіювання того, що виконувалося в класі;
– по-п'яте, корисно індивідуалізувати домашнє завдання відповідно до пізнавальних здібностей певного учня і його успіхами в навчанні. Для відстаючого або невстигаючого учня більш легке завдання зміцнює його сили і самовпевненість. Більш складне домашнє завдання для, добре встигаючих дітей сприяє інтенсивності розумового розвитку;
– по-шосте, треба пам'ятати, що будь-яке домашнє завдання обов'язково має бути перевірене і оцінене вчителем.
Тісно пов'язані з функціями види домашнього завдання. Н.Н. Поспєлов класифікує види домашніх, завдань залежно від головної цілі навчальних занять. Користуючись його класифікацією, учитель, виходячи із цілей своїх занять, легко може вибрати оптимальний вид домашнього завдання, який відповідає конкретному змісту навчального матеріалу і можливостям учнів. Види домашнього завдання:
1. Засвоєння знань у системі вимагають установлення причинно-наслідкових та інших зв'язків і відносин між досліджуваним, явищем або процесами:
– усвідомлення послідовності окремих фактів і положень
– відповіді на спеціально поставлені питання вчителя;
– підготовка до відповіді за завданням і планом, поданим учителем;
– самостійне складання плану викладу якого-небудь питання і підготовка до розповіді за цим планом;
– пояснення вивченого явища;
– визначення функціональної залежності між явищами та фактами;
2. Формування узагальнення, пов'язане із складною розумовою діяльністю:
– виділення в тексті основного та другорядного матеріалу, встановлення закономірностей науки,
– самостійний розбір матеріалу узагальнень;
– самостійний доказ того або іншого окремого положення
3. Застосування знань припускає виконання різних практичних робіт, що дозволяють встановити зв'язок між теорією і практикою:
– виготовлення наочного приладдя, схем, таблиць, альбомів;
– складання рецензій, анотацій на твори, що не входять до програми для обов'язкового вивчення;
– написання повідомлень, складання і читання рефератів, доповідей
4. Контроль знань полягає у перевірці знань, умінь, навичок
– письмові відповіді на запитання; складання рецензій анотацій на позапрограмні твори;
– вирішення нетипових і нестандартних історичних задач;
Вимоги вчителя, висунуті під час організації домашнього завдання, є необхідним для того, щоб учні швидко і якісно виконували завдання, витрачаючи мінімум часу і одержуючи максимум користі, щоб попередити невиконання домашніх завдань.
Основні вимоги до організації домашньої роботи:
1) Назвати тему чергового уроку, встановити його зв'язок із домашнім завданням;
2) Сформулювати мету і пізнавально-виховні завдання майбутнього уроку, та домашнього завдання;
Проінструктувати учнів, як їм раціонально підготуватися до майбутнього уроку (учням рекомендується згадати, на які знання та вміння, отримані при вивченні, можна опиратися);
Звернути увагу школярів на можливі зв'язки досліджуваного із особистим досвідом, практикою, життям.
Індивідуальний підхід до дітей при організації домашньої навчальної діяльності реалізується через завдання різного обсягу, різної складності, різного ступеня надання допомоги. При цьому можна враховувати і особливості, властиві дітям різних типологічних груп і особливості загального розвитку, а також рівень засвоєння школярем в оволодінні програмним матеріалом.
Також учителям слід приділяти достатньо уваги індивідуалізації домашньої роботи із урахуванням здібностей, інтересів учнів. При цьому можна забезпечити право дитини вибирати з ряду завдань таке, яке відповідає його інтересам. За бажанням учнів учитель озброює їх інструкціями, схемами, алгоритмами виконання домашнього завдання. Індивідуальний підхід до учнів при організації домашньої роботи створює, умови для виконання завдань, спрямованих на поглиблення отриманих знань, удосконалювання вмінь та навичок.
Можливі завдання-мінімуми, обов'язкові для всіх учнів класу, і завдання-максимум, розраховані на тих, хто цікавиться предметом. При цьому ми можемо забезпечити право дитини вибирати з ряду завдань таке, яке відповідає його інтересам. За бажанням учнів учитель озброює, їх інструкціями, схемами, алгоритмами виконання домашнього завдання.
Учителеві важливо дати об'єктивну оцінку зроблених домашніх завдань, враховуючи при цьому не тільки правильність, самостійність і акуратність роботи, але й виконання вказівок учителя.