Мса 700 “Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення”

Рекомендації з вивчення МСА 700.

1. Аудиторський висновок щодо фінансових звітів.

2. Формування думки щодо фінансових звітів.

3. Винятково виключні обставини, коли застосування концептуальної основи фінансової звітності може призвести до подання дезорієнтуючих фінансових звітів.

4. Елементи аудиторського висновку для завдань з аудиту, проведених у відповідності до МСА.

5. Відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти.

6. Відповідальність аудитора.

7. Думка аудитора.

8. Інші обов’язки стосовно надання висновку.

9. Дата аудиторського висновку.

Вступ.

1. Метою цього Міжнародного стандарту аудиту (МСА) є встановлення стандартів і надання рекомендацій щодо висновку незалежного аудитора, який надається в результаті проведення аудиторської перевірки повного пакету фінансових звітів загального призначення, підготовлених у відповідності до концептуальної основи фінансової звітності, метою якої є досягнення справедливого відображення. Тут також надано рекомендації щодо питань, які аудитор розглядає під час формування думки щодо фінансових звітів. Як вказано в МСА 200 “Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів”, фінансовими звітами загального призначення є фінансові звіти, підготовлені у відповідності до концептуальної основи фінансової звітності, метою якої є задоволення потреб в загальній інформації широкого діапазону користувачів

2. Цей МСА розглядає обставини, коли аудитор може надати безумовно-позитивний висновок, а необхідності в модифікації звіту аудитора немає. МСА 701 “Модифікація висновку незалежного аудитора” встановлює стандарти та надає рекомендації щодо модифікацій висновку (пояснювального параграфу, умовно-позитивного висновку, відмови від висловлення думки, негативного висновку).

3. МСА 800 “Висновок незалежного аудитора при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення” встановлює стандарти та надає рекомендації щодо форми та змісту аудиторського висновку при виконанні завдань з аудиту:

а) повного пакету фінансових звітів, підготовлених у відповідності до іншої концептуальної основи обліку;

б) одного з компонентів повного пакету фінансових звітів загального або спеціального призначення, наприклад, окремого звіту, конкретного рахунку, елементів рахунку або статей фінансового звіту;

в) виконання контрактних угод; та

г) узагальнених фінансових звітів.

Аудиторський висновок щодо фінансових звітів.

4. Аудиторський висновок повинен містити чітко сформульовану думку щодо фінансових звітів.

5. Як вказано в МСА 200, метою проведення аудиторської перевірки фінансових звітів є надання аудиторові можливості висловити думку стосовно того, чи складені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах згідно з визначеною концептуальною основою фінансової звітності.

6. Крім тих випадків, коли законодавчими або нормативними актами вимагається інакше, у висновку аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення (далі в тексті цього МСА – “фінансові звіти”), підготовленого у відповідності до концептуальної основи фінансової звітності, метою якої є досягнення справедливого відображення, вказується, чи “справедливо та достовірно відображають” або “представляють достовірно, в усіх суттєвих аспектах” інформацію фінансові звіти у відповідності до застосовної концептуальної основи фінансової звітності.

Фрази “справедливо і достовірно відображають” або “представляють достовірно, в усіх суттєвих аспектах” є еквівалентними термінами. Використання однієї з цих фраз в конкретній країні визначається законодавчими або нормативними актами щодо аудиту фінансових звітів в цій кращі, або практикою, що склалась в цій країні.

7. В деяких країнах законодавчі або нормативні акти, що стосуються аудиту фінансових звітів, можуть вимагати висловлення думки аудитора іншими фразами, ніж ті, які наведено в параграфі 6. Хоча аудитор і може бути повинен використовувати встановлені фрази, його обов’язки щодо формування висновку, як зазначено в цьому МСА, залишаються тими ж.

8. Якщо фрази, що вимагаються законодавчими або нормативними актами, значно відрізняються від наведених в параграфі 6, аудитор повинен уважно розглянути, чи існує ризик того, що користувачі можуть невірно зрозуміти впевненість, отриману під час проведення аудиторської перевірки фінансових звітів.

Так, наприклад, використані фрази можуть справити на читачів враження, що аудитор підтверджує точність сум, наведених в фінансових звітах, а не висловлює думку, чи “справедливо та достовірно відображають” або “представляють достовірно, в усіх суттєвих аспектах” інформацію фінансові звіти. В таких випадках аудитор повинен розглянути, чи можна зменшити ризик непорозуміння вживанням відповідного пояснення в аудиторському висновку (див. МСА 701).

Застосовна концептуальна основа фінансової звітності.

9. Судження аудитора, чи “справедливо та достовірно відображають” або „представляють достовірно, в усіх суттєвих аспектах” інформацію фінансові звіти, робиться в контексті застосовної концептуальної основи фінансової звітності. Як показано в МСА 210 “Умови завдань з аудиторської перевірки”, аудитор не має прийнятних критеріїв оцінки фінансових звітів суб’єкта господарювання без прийнятної концептуальної основи фінансової звітності. МСА 200 вказує, що відповідальністю аудитора є визначення, чи є прийнятною концептуальна основа фінансової звітності, прийнята управлінським персоналом для підготовки фінансових звітів.

10. У випадку фінансових звітів, що підпадають під визначення даного МСА, застосування концептуальної основи фінансової звітності, визначеної як прийнятна для фінансових звітів загального призначення призведе (окрім виняткових випадків, які описано в параграфі 15) до надання фінансових звітів, що дають достовірне представлення інформації. Хоча концептуальна основа фінансової звітності може конкретно і не вказувати, як обліковувати або розкривати всі операції чи подій, вона включає достатньо широкі принципи, що можуть бути основою розробки та застосування облікової політики, яка б відповідала концепціям, закладеним вимогами концептуальної основи.

Таким чином, концептуальна основа фінансової звітності є для аудитора контекстом для оцінки достовірності відображення інформації фінансовими звітами включно з питанням, чи підготовлені та представлені фінансові звіти у відповідності до конкретних вимог концептуальної основи фінансової звітності щодо окремих класів операцій, залишків на рахунках та розкриттів.

Формування думки щодо фінансових звітів.

11. Аудитор повинен оцінити висновки, зроблені завдяки отриманим аудиторським доказам, що будуть основою для формування його думки щодо фінансових звітів.

12. Формуючи думку щодо фінансових звітів, аудитор оцінює на основі отриманих аудиторських доказів, чи є достатня впевненість, що фінансові звіти, взяті в цілому, не містять суттєвих викривлень. Цей процес включає висновки, чи було отримано достатньо відповідних аудиторських доказів для зменшення ризиків суттєвих викривлень фінансових звітів до прийнятно низького рівня, та оцінку впливу невиправлених ідентифікованих викривлень.

13. Формування думки, чи “справедливо та достовірно відображають” або «представляють достовірно, в усіх суттєвих аспектах” інформацію фінансові звіти відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності, включає оцінку, чи були фінансові звіти підготовлені та представлені у відповідності до конкретних вимог застосовної концептуальної основи фінансової звітності щодо окремих класів операцій, залишків на рахунках та розкриттів.

Така оцінка вимагає розгляду, (з точки зору застосовної концептуальної основи фінансової звітності) чи:

а) відповідає застосована облікова політика концептуальній основі фінансової звітності та обставинам;

б) прийнятні в даних обставинах облікові оцінки, зроблені управлінським персоналом;

в) є відповідною, надійною, порівняльною та зрозумілою інформація, представлена в фінансових звітах; та

г) дають фінансові звіти розкриття, що дозволить користувачам зрозуміти вплив суттєвих операцій та подій на інформацію, що міститься в фінансових звітах (наприклад, на фінансовий стан, фінансові результати та грошові потоки, якщо фінансові звіти готуються у відповідності до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ)).

14. Формування думки, чи “справедливо та достовірно відображають” або “представляють достовірно, в усіх суттєвих аспектах” інформацію фінансові звіти відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності, включає також оцінку достовірності представлення фінансових звітів. Аудитор розглядає, чи відповідають фінансові звіти (з урахуванням всіх коригувань, зроблених управлінським персоналом в результаті аудиторської перевірки) його розумінню суб’єкта господарювання та його середовища.

Аудитор розглядає загальне представлення, структуру та зміст фінансових звітів. Він також розглядає, ш достовірно представляють фінансові звіти, включаючи розкриття в примітках, операції та події, та “справедливо та достовірно відображають” або “представляють достовірно, в усіх суттєвих аспектах” інформацію в контексті концептуальної основи фінансової звітності. Аналітичні процедури, що виконуються наприкінці аудиторської перевірки, допомагають підтвердити висновки, зроблені під час аудиторської перевірки, та прийти до загального висновку щодо достовірності представлення фінансових звітів.

Винятково виключні обставини, коли застосування концептуальної основи фінансової звітності може призвести до подання дезорієнтуючих фінансових звітів.

15. Як показано в МСА 210, аудитор розглядає прийнятність концептуальної основи фінансової звітності при вирішенні питання, чи приймати йому завдання. Застосування концептуальної основи фінансової звітності, визначеної як прийнятна для фінансових звітів загального призначення, зазвичай призводить до надання фінансових звітів, що дають достовірне представлення інформації. Однак у винятково виключних обставинах застосування конкретної вимоги концептуальної основи, визначеної як прийнятна для фінансових звітів загального призначення, може призвести до подання фінансових звітів, які будуть дезорієнтуючими в конкретних обставинах суб’єкта господарювання.

Деякі концептуальні основи фінансової звітності, визначені як прийнятні для фінансових звітів загального призначення, прямо чи непрямо визнають наявність винятково виключних обставин, коли фінансові звіти повинні відійти від конкретної вимоги концептуальної основи задля досягнення достовірності свого представлення та пояснення розкриттів, що вимагаються. Інші концептуальні основи фінансової звітності можуть зовсім оминати такі обставини, хоча й вони будуть прийнятними для фінансових звітів загального призначення. Якщо аудитор зустрічається з обставинами, які приводять його до висновку, що відповідність конкретній вимозі може призвести до подання фінансових звітів, які будуть дезорієнтуючими, він повинен розглянути можливість виникнення необхідності в модифікації свого висновку. Такі модифікації, які будуть відповідати його висновку, залежать від того, як управлінський персонал розглядає це питання в фінансових звітах, та як концептуальна основа фінансової звітності розглядає такі виключні обставини (див. МСА 701).

Елементи аудиторського висновку для завдань з аудиту, проведених у відповідності до МСА.

16. Послідовність та логічність висловлення думки аудитора у випадках проведення аудиторської перевірки у відповідності до МСА підвищує довіру до професії на глобальному ринку через легкість ідентифікації аудитів, що виконувались у відповідності до глобально визначених стандартів. Вона також значно полегшує розуміння читачами та ідентифікацію незвичних обставин, коли вони трапляються.

17. В параграфах 18-60 наведено вимоги до наступних елементів аудиторського висновку для тих аудиторських перевірок, що виконуються у відповідності до МСА:

а) заголовок;

б) адресат;

в) вступний параграф;

г) відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти;

д) відповідальність аудитора;

е) аудиторська думка;

є) інші обов’язки стосовно надання висновку;

ж) підпис аудитора;

з) дата аудиторського висновку та адреса аудитора.

Заголовок.

18. Аудиторський висновок повинен мати заголовок, який би чітко вказував, що це є висновок незалежного аудитора.

19. Заголовок, що вказує на те, що це є висновок незалежного аудитора, наприклад “Висновок незалежного аудитора”, підтверджує, що аудитор виконав всі відповідні етичні вимоги стосовно незалежності, та відрізняє висновок незалежного аудитора від висновків, зроблених іншими.

Адресат.

20. Висновок аудитора повинен адресуватись у відповідності до обставин завдання.

21. Національні закони та нормативні акти часто вказують, кому повинен адресуватись аудиторський висновок щодо фінансових звітів загального призначення в даній країні. Зазвичай аудиторський висновок щодо фінансових звітів загального призначення адресується тим, для кого він готувався, як правило, для акціонерів або найвищого управлінського персоналу суб’єкта господарювання, фінансові звіти якого проходять аудиторську перевірку.

Вступний параграф.

22. У вступному параграфі аудиторського висновку вказується суб’єкт господарювання, фінансові звіти якого пройшли аудиторську перевірку, та підтверджується, що фінансові звіти пройшли аудиторську перевірку. У вступному параграфі слід:

а) вказати назву кожного з фінансових звітів, що складають повний пакет фінансових звітів;

б) зробити посилання на важливі аспекти облікової політики та інші пояснювальні примітки; та

в) вказати дату та період, якого стосуються фінансові звіти.

23. Для виконання цієї вимоги у вступному параграфі вказується, що аудитор перевірив фінансові звіти суб’єкті господарювання, що додаються та складають [вказати назву повного пакету фінансових звітів, як це вимагається застосовною концептуальною основою фінансової звітності, та дату і період, якого стосуються ці фінансові звіти] та робиться посилання на важливі аспекти облікової політики та інші пояснювальні примітки. В тих випадках, коли аудитор знає, що фінансові звіти будуть включатись в документ, де буде міститись і інша інформація, наприклад, річний звіт, аудитор може, якщо це дозволяє форма представлення, вказати номери сторінок, на яких подані фінансові звіти. Це допоможе читачам ідентифікувати фінансові звіти, яких стосується висновок аудитора.

24. Висновок аудитора стосується повного пакету фінансових звітів, як це визначено застосовною концептуальною основою фінансової звітності. У випадку фінансових звітів, які було підготовлено у відповідності до МСФЗ, в цей пакет входять: баланс, звіт про прибутки та збитки, звіт про зміни в акціонерному капіталі, звіт про рух грошових коштів, опис важливих аспектів облікової політики та інші пояснювальні примітки. В деяких країнах невід’ємною частиною фінансових звітів може бути ще інша додаткова інформація.

25. В деяких випадках від суб’єкта господарювання може вимагатись законодавчими та нормативними актами або стандартами (або суб’єкт господарювання може добровільно піти на це) подання разом з фінансовими звітами допоміжної інформації, яка не вимагається застосовною концептуальною основою фінансової звітності. Наприклад, допоміжна інформація може подаватись для полегшення розуміння користувачем концептуальної основи фінансової звітності або для більш детального роз’яснення конкретної статті у фінансових звітах. Така інформація зазвичай подається або в допоміжних графіках, або в додаткових примітках. Аудиторський висновок може стосуватись (а може й не стосуватись) також і цієї допоміжної інформації. Саме цьому аудитор повинен бути впевненим, що будь-яка допоміжна інформація якої не стосується аудиторського висновку, є чітко відокремленою, як це вказано в параграфах 67-71.

26. В деяких випадках допоміжна інформація не може бути чітко відокремленою від фінансових звітів внаслідок її природи та способу подання. В таких випадках аудиторський висновок стосується допоміжної інформації. Наприклад, аудиторський висновок стосується приміток або допоміжних графіків, на які посилаються фінансові звіти. Це також стосується і випадків, коли примітки до фінансові включають пояснення щодо обсягу відповідності фінансових звітів інший концептуальній основі фінансової звітності.

27. Немає необхідності посилатись у вступному параграфі аудиторського висновку на допоміжну інформацію, що подається як невід’ємна частина фінансових звітів, у тих випадках, коли у вступному параграфі достатньо посилання на примітки в описі компонентів фінансових звітів.

Відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти.

28. Аудитор повинен вказати в своєму висновку, що управлінський персонал несе відповідальність за підготовку та достовірне відображення інформації в фінансових звітах у відповідності до застосовної концептуальної основи фінансової звітності, та ця відповідальність стосується:

а) розробки, впровадження та застосування внутрішнього контролю щодо підготовки та достовірного відображення інформації в фінансових звітах, що не містять суттєвих викривлень внаслідок шахрайства або помилок;

б) вибору та застосування відповідної облікової політики; та

в) подання облікових оцінок, що є відповідними в даних обставинах.

29. Фінансові звіти подаються управлінським персоналом. Він несе відповідальність за підготовку та достовірне відображення інформації в фінансових звітах у відповідності до застосовної концептуальної основи фінансової звітності. Так, наприклад, якщо фінансові звіти готуються у відповідності до МСФЗ, управлінський персонал несе відповідальність за підготовку фінансових звітів, які достовірно відображають фінансовий стан, фінансові результати та рух грошових коштів суб’єкта господарювання у відповідності до МСФЗ.

Для цього управлінський персонал розроблює та впроваджує внутрішній контроль для запобігання або виявлення та виправлення викривлень внаслідок шахрайства або помилок та забезпечення внаслідок цього достовірності фінансової звітності суб’єкта господарювання. Підготовка фінансових звітів вимагає від управлінського персоналу використання судження для подання облікових оцінок, що є відповідними в даних обставинах, а також вибору та застосування відповідної облікової політики. Такі судження необхідно робити в контексті застосовної концептуальної основи фінансової звітності.

30. В деяких випадках аудиторові може виявитись необхідним розширити опис відповідальності управлінського персоналу, наведений у параграфі 28, для відображення додаткової відповідальності стосовно підготовки та подання фінансових звітів в контексті конкретної країни або природи суб’єкту господарювання.

31. Термін “управлінський персонал” використовується в даному МСА для опису осіб, які несуть відповідальність за підготовку та достовірне відображення інформації в фінансових звітах. В конкретних країнах може бути необхідним використання інших термінів в залежності від їх законодавчих вимог. Так, наприклад, в деяких країнах може робитись відповідне посилання на найвищий управлінський персонал (наприклад, раду директорів).

Відповідальність аудитора.

32. В аудиторському висновку слід вказувати, що відповідальність аудитора є висловлення думки щодо фінансових звітів на основі результатів аудиторської перевірки.

33. В аудиторському висновку слід вказувати, що відповідальністю аудитора є висловлення думки щодо фінансових звітів на основі результатів аудиторської перевірки, для протиставлення її відповідальності управлінського персоналу за підготовку та достовірне відображення інформації в фінансових звітах.

34. В аудиторському висновку слід вказувати, що аудит проводився у відповідності до Міжнародних стандартів аудиту. У висновку слід також пояснити, що ці стандарти вимагають від аудитора дотримання етичних вимог та відповідного планування і виконання аудиту для отримання достатньої впевненості, що фінансові звіти не містять суттєвих викривлень.

35. Посилання на використані стандарти показує читачеві, що аудиторська перевірка виконувалась у відповідності до встановлених стандартів.

36. В МСА 200 вказано, що вимагається до того, щоб аудит виконувався у відповідності до МСА. В параграфі 14 цього стандарту пояснюється, що аудитор не може вказувати, що аудиторська перевірка проводилась у відповідності до МСА, якщо він не виконав вимоги всіх МСА, застосовних до конкретної аудиторської перевірки.

37. В аудиторському висновку слід описати аудит, вказуючи, що:

а) аудит включає виконання аудиторських процедур для одержання аудиторських доказів щодо сум та розкриттів у фінансових звітах;

б) вибір процедур залежить від судження аудитора включно з оцінкою ризиків суттєвого викривлення фінансових звітів внаслідок шахрайства чи помилок. Оцінюючи ризики, аудитор розглядає ті аспекти внутрішнього контролю, що стосуються підготовки та достовірного відображення інформації в фінансових звітах, для розробки аудиторських процедур у відповідності до обставин, а не для висловлювання думки щодо ефективності внутрішнього контролю суб’єкту господарювання. У випадках, коли аудитор несе відповідальність за висловлювання думки щодо ефективності внутрішнього контролю в зв’язку з аудитом фінансових звітів, аудиторові не слід вписувати фразу, що розгляд внутрішнього контролю виконується не для висловлювання думки щодо ефективності внутрішнього контролю;

в) аудит включає і оцінку відповідності використаної облікової політики, коректності облікових оцінок управлінського персоналу та загального представлення фінансових звітів.

38. В аудиторському висновку слід вказувати, що аудитор вважає, що отримані аудиторські докази є достатньою та відповідною основою для висловлення аудиторської думки.

Думка аудитора.

39. Безумовно-позитивну думку слід висловити тоді, коли аудитор дійшов висновку, що фінансові звіти справедливо і достовірно відображають (або представляють достовірно, в усіх суттєвих аспектах) відповідно до визначеної концептуальної основи фінансової звітності.

40. Якщо аудитор висловлює безумовно-позитивну думку, в параграфі з висновком чітко вказано висновок аудитора, що фінансові звіти справедливо та достовірно відображають (або представляють достовірно, в усіх суттєвих аспектах) інформацію у відповідності до застосовної концептуальної основи фінансової звітності (крім тих випадків, коли законодавчі чи нормативні акти вимагають від аудитора використовувати інше формулювання висновку; в такому разі слід використовувати формулювання, встановлене цими актами).

41. В тих випадках, коли в якості застосовної концептуальної основи фінансової звітності використовуються не Міжнародні стандарти фінансової звітності або Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку в державному секторі, посилання на концептуальну основу фінансової звітності у формулюванні висновку повинно вказувати на країну походження концептуальної основи фінансової звітності.

42. Аудиторський висновок вказує, що фінансові звіти “справедливо та достовірно відображають” або “представляють достовірно, в усіх суттєвих аспектах” інформацію, яку ці звіти повинні надавати (що визначається концептуальною основою фінансової звітності). Так, наприклад, у випадку фінансових звітів, підготовлених у відповідності до МСФЗ, аудитор висловлює думку, що фінансові звіти “справедливо та достовірно відображають” або “представляють достовірно, в усіх суттєвих аспектах” інформацію щодо фінансового стану суб’єкта господарювання на кінець періоду, його фінансових показників та руху грошових коштів за період, що скінчився на вказану дату.

43. Для інформування читача щодо контексту, в якому аудитор висловлює свою думку, аудиторський висновок ідентифікує застосовну концептуальну основу фінансової звітності, на якій базуються фінансові звіти. В тих випадках, коли в якості застосовної концептуальної основи фінансової звітності використовуються не Міжнародні стандарти фінансової звітності або Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку в державному секторі, аудиторський висновок повинен вказувати на країну походження концептуальної основи фінансової звітності. Для ідентифікації застосовної концептуальної основи фінансової звітності аудитор використовує таке формулювання, як:

а) “... у відповідності до Міжнародних стандартів фінансової звітності”, або

б) “... у відповідності до облікових принципів, загальноприйнятих в країні X...”

44. В тих випадках, коли застосовна концептуальна основа фінансової звітності включає юридичні та нормативні вимоги, аудитор ідентифікує застосовну концептуальну основу фінансової звітності таким чином:

а) “... у відповідності до Міжнародних стандартів фінансової звітності та вимог Закону про корпорації країни X”.

Інші питання.

45. Стандарти, закони або загальноприйнята практика країни можуть вимагати від аудитора або дозволяти йому детально описувати питання, що надають додаткове пояснення стосовно відповідальності аудитора під час аудиторської перевірки фінансових звітів або стосовно аудиторського висновку щодо звітів. Такі питання можна розглянути в окремому параграфі після аудиторського висновку.

Інші обов’язки стосовно надання висновку.

46. В деяких країнах аудитор може мати додаткові обов’язки щодо надання висновків з інших питань, які будуть доповнювати обов’язки аудитора щодо висловлення думки про фінансові звіти. Так, наприклад, аудитору можуть поставити завдання висловити думку щодо деяких питань, якщо вони привернуть його увагу під час проведення аудиторської перевірки фінансових звітів. З іншого боку, аудитору можуть поставити завдання виконати додаткові процедури та висловити думку щодо їх результатів, або висловити думку з конкретних питань, наприклад, адекватності облікових книг та записів. Аудиторські стандарти конкретної країни часто дають поради щодо обов’язків аудитора стосовно конкретних додаткових обов’язків під час надання висновку в даній країні.

47. В деяких випадках відповідні стандарти або законодавчі акти можуть вимагати від аудитора або дозволяти йому повідомляти про такі додаткові обов’язки безпосередньо в аудиторському висновку фінансових звітів. В інших випадках відповідні стандарти або законодавчі акти можуть вимагати від аудитора або дозволяти йому повідомляти про них в окремому висновку.

48. Якщо аудитор описує такі додаткові обов’язки в аудиторському висновку щодо фінансових звітів, це слід робити в окремому розділі висновку відразу за параграфом про аудиторську думку.

49. Аудитор описує такі додаткові обов’язки в окремому розділі висновку для того, щоб чітко відокремити їх від обов’язків щодо перевірки фінансових звітів та висловлення аудиторської думки.

Підпис аудитора.

50. Аудиторський висновок повинен бути підписаним.

51. Підписання висновку робиться від імені аудиторської фірми, особисто аудитора, або двома підписами, якщо це необхідно в конкретній країні. В деяких країнах від аудитора крім особистого підпису може вимагатись зазначення професійного бухгалтерського ступеню або того, що аудитор або аудиторська фірма визнані відповідним ліцензуючим органом цієї країни.

Дата аудиторського висновку.

52. Аудитор датує висновок щодо фінансових звітів датою не раніше, ніж дата, на яку він отримав достатні та відповідні аудиторські докази, на основі яких й буде базуватись його висновок щодо фінансових звітів. До достатніх та відповідних аудиторських доказів належать докази, що було підготовлено повний пакет фінансових звітів суб’єкта господарювання, а особи, які мають на те визнані повноваження, визнали свою відповідальність за них.

53. Дата аудиторського висновку інформує читача, що аудитор розглянув вплив подій та операцій, відомих аудитору і які мали місце до цієї дати. Відповідальність аудитора щодо подій та операцій, що стались після дати аудиторського висновку, розглядається в МСА 560 “Подальші події”.

54. Оскільки аудитор надає свій висновок щодо фінансових звітів, а відповідальність за самі фінансові звіти несе управлінський персонал, аудитор не може зробити висновок щодо одержання достатніх та відповідних аудиторських доказів до того, як він отримав докази того, що було підготовлено повний пакет фінансових звітів, а управлінський персонал визнав свою відповідальність за них.

55. В деяких країнах законодавчими або нормативними актами встановлюються особи або органи (наприклад, рада директорів), що несуть відповідальність за надання висновку, що було підготовлено повний пакет фінансових звітів, та визначається процес затвердження. В подібних випадках аудитор повинен отримати докази наявності такого затвердження до того, як він буде датувати свій висновок щодо фінансових звітів.

В інших країнах процес затвердження не регулюється законодавчими та нормативними актами. В такому випадку аудитор бере до уваги процедури, яким слідує суб’єкт господарювання під час підготовки та затвердження фінансових звітів з точки зору найвищих управлінських та управлінських структур, для ідентифікації осіб або органів, що мають повноваження робити висновок, що було підготовлено повний комплект фінансових звітів включно з відповідними примітками.

56. В деяких країнах вимагається фінальне затвердження фінансових звітів акціонерами до їх офіційної публікації. В таких країнах аудитор не потребує очікувати такого фінального затвердження акціонерами для того, щоб зробити висновок, що він отримав достатні та відповідні аудиторські докази. Датою затвердження фінансових звітів з точки зору даного МСА є перша дата, коли особи або органи, що мають відповідні повноваження, визнали, що підготовлено повний комплект фінансових звітів.

Адреса аудитора.

57. В аудиторському висновку необхідно зазначити місце перебування в країні, де практикує аудитор.

Аудиторський висновок.

58. Аудиторський висновок надається в письмовому вигляді.

59. Визначення “висновок в письмовому вигляді” стосується як документальної копії, так і копії в електронному форматі.

60. Нижче наведено зразок аудиторського висновку, що включає всі ті елементи, що їх було наведено вище. Цей зразок стосується аудиту фінансових звітів, підготовлених у відповідності до МСФЗ, та висловлення безумовно-позитивної думки. При цьому передбачається, що у відповідності до вимог місцевого законодавства аудитор має додаткові обов’язки окрім власне аудиту фінансових звітів.

ВИСНОВОК НЕЗАЛЕЖНОГО АУДИТОРА.

[Відповідний адресат].

Висновок щодо фінансових звітів.

Ми провели аудиторську перевірку фінансових звітів компанії АВС, що включають баланс станом на 31 грудня 20Х1 року, звіт про прибутки та збитки, звіт про зміни в акціонерному капіталі, звіт про рух грошових коштів за рік, що минув на зазначену дату, опис важливих аспектів облікової політики та інші пояснювальні примітки.

Відповідальність управлінського персоналу.

Управлінський персонал несе відповідальність за підготовку та достовірне представлення цих фінансових звітів у відповідності до Міжнародних стандартів фінансової звітності. Відповідальність управлінського персоналу охоплює: розробку, впровадження та використання внутрішнього контролю стосовно підготовки та достовірного представлення фінансових звітів, які не містять суттєвих викривлень внаслідок шахрайства або помилки; вибір та застосування відповідної облікової політики, а також облікових оцінок, які відповідають обставинам.

Відповідальність аудитора.

Нашою відповідальністю є надання висновку щодо цих фінансових звітів на основі результатів нашої аудиторської перевірки. Ми провели аудиторську перевірку у відповідності до Міжнародних стандартів аудиту. Ці стандарти вимагають від нас дотримання етичних вимог, а також планування й виконання аудиторської перевірки для отримання достатньої впевненості, що фінансові звіти не містять суттєвих викривлень.

Аудит передбачає виконання аудиторських процедур задля отримання аудиторських доказів стосовно сум та розкриттів у фінансових звітах. Відбір процедур залежить від судження аудитора. До таких процедур входить і оцінка ризиків суттєвих викривлень фінансових звітів внаслідок шахрайства або помилок. Виконуючи оцінку цих ризиків, аудитор розглядає заходи внутрішнього контролю, що стосуються підготовки та достовірного представлення фінансових звітів, з метою розробки аудиторських процедур, які відповідають обставинам, а не з метою висловлення думки щодо ефективності внутрішнього контролю суб’єкта господарювання. Аудит включає також оцінку відповідності використаної облікової політики, прийнятність облікових оцінок, зроблених управлінським персоналом, та загального представлення фінансових звітів.

Ми вважаємо, що отримали достатні та відповідні аудиторські докази для висловлення нашої думки.

Висновок.

На нашу думку фінансові звіти справедливо та достовірно відображають (або «представляють достовірно, в усіх суттєвих аспектах») фінансовий стан компанії АВС станом на 31 грудня 20X1 року, її фінансові результати та рух грошових коштів за рік, що минув на зазначену дату, у відповідності до Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Висновок щодо вимог законодавчих та нормативних актів.

[Форма та зміст цього розділу аудиторського висновку змінюється відповідно до природи інших обов’язків аудитора щодо надання висновків].

[Підпис аудитора].

[Дата аудиторського висновку].

[Адреса аудитора].

МСА 701 вимагає від аудитора модифікації висновку шляхом включення в нього в таких випадках пояснювального параграфу. У випадку таких конфліктів аудитор у своєму висновку посилається лише на ті стандарти аудиту (МСА або застосовні національні стандарти аудиту), у відповідності до яких готувався аудиторський висновок.

64. В тих випадках, коли аудиторський висновок посилається як на МСА, так і на стандарти аудиту конкретної країни, ця країна або країна походження стандартів повинна чітко вказуватись в аудиторському висновку.

65. У тих випадках, коли аудитор готує свій висновок з використанням структури висновку або формулювань, які вимагаються законодавчими та нормативними актами, чи стандартами аудиту конкретної країни, його висновок повинен вказувати, що аудит виконувався у відповідності до вимог як Міжнародних стандартів аудиту, так і стандартів аудиту конкретної країни, лише тоді, коли аудиторський висновок включає, як мінімум, кожен з наступних елементів:

а) заголовок;

б) адресат, у відповідності до обставин завдання;

в) вступний параграф, де вказано, які фінансові звіти пройшли аудиторську перевірку;

г) опис відповідальності управлінського персоналу щодо підготовки та достовірного представлення фінансових звітів;

д) опис відповідальності аудитора щодо надання висновку стосовно фінансових звітів, а також обсягу аудиту включно з:

• посиланням на Міжнародні стандарти аудиту та стандарти аудиту конкретної країни, та

• описом роботи, яку аудитор виконує під час аудиторської перевірки.

• параграф з висновком, в якому наведено висновок аудитора щодо фінансових звітів та посилання на застосовну концептуальну основу фінансової звітності, використану для підготовки фінансових звітів (включно з ідентифікацією країни походження концептуальної основи фінансової звітності для тих випадків, коли не застосовувались Міжнародні стандарти фінансової звітності або Міжнародні стандарти обліку в державному секторі);

69. Як вказано в параграфі 23, коли аудитору відомо, що фінансові звіти будуть складовою частиною документу, який буде містити й іншу інформацію, аудитор може розглянути питання ідентифікації номерів сторінок, на яких подано фінансові звіти, що пройшли аудиторську перевірку, в своєму висновку, якщо це дозволяє формат подання інформації. Це полегшить для читачів відокремлення фінансових звітів від іншої інформації, якої аудиторський висновок не стосується.

70. Якщо аудитор доходить висновку, що в представленні суб’єктом господарювання будь-якої допоміжної інформації, яка не пройшла аудит, вона не відокремлена чітко від фінансових звітів, що пройшли аудиторську перевірку, він повинен пояснити в своєму висновку, що ця інформація не була перевірена.

71. Той факт, що допоміжна інформація не проходить аудиторську перевірку, не звільняє аудитора від обов’язку перечитати її на предмет ідентифікації суттєвих протиріч з фінансовими звітами, що пройшли аудиторську перевірку. Відповідальність аудитора щодо допоміжної інформації, яка не пройшла аудиторську перевірку, співпадає з відповідальністю, що її описано в МСА 720 “Інша інформація в документах, що містять перевірені фінансові звіти”.