3. Товарна номенклатури зовнішньоекономічної діяльності

Існує необхідність в розмежуванні великої кількості видів товарів, які обертаються у міжнародному товарообігу з метою встановлення заходів тарифного та нетарифного регулювання, а також ведення статистичного обліку зовнішньоторгівельних операцій, необхідних певним чином впорядкований перелік цих товарів. Таким переліком і є товарна номенклатура

Під поняттям номенклатури (лат. nomenclatura — перелік) розуміють систему (сукупність) найменувань назв, термінів, що використовуються в будь-якій галузі суспільних взаємовідносин, тобто це система абстрактних та умовних символів, яка має створити максимальні зручності з практичної точки зору для характеристики предметів.

Товарна номенклатура — це сукупність найменувань товарів, з якими у своїй професійній діяльності працюють митні служби і суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.

Класифікація товарів у тарифах різних країн різна. В окремих державах на початковому етапі товари класифікувалися за їх найменуванням за алфавітом. У подальшому від цього принципу відмовились і почали застосовувати порядок угрупування, коли товари почали об’єднуватись або за принципом походження (наприклад, продукти рослинного походження, продукти тваринного походження, мінерали тощо), або за ступенем обробки (сировина, напівфабрикати, готові вироби).

Нині усі методи, як правило, застосовують разом, крім того, використовують ще й інші. Водночас якоїсь одноманітності у класифікації товарів у митних тарифах тривалий час не було — кожна країна дотримувалася власної системи.

У зв'язку із труднощами, викликаними застосуванням різноманітних класифікаційних принципів у основних міжнародних товарних номенклатурах, виникла необхідність вироблення єдиного міжнародного класифікатора, що міг би використовуватися в усіх країнах при оформленні учасниками міжнародних економічних зв'язків зовнішньоторговельних операцій на митницях, надавати можливість аналізувати зовнішню торгівлю з окремих товарів, товарних груп і позицій

У 70-ті роки в Раді митного співробітництва розпочалася розробка Гармонізованої системи опису і кодування товарів (ГС). З цією метою в Раді було створено Комітет з гармонізованої системи. Необхідність створення нової системи зумовлювалася потребою в багатоцільовій товарній номенклатурі, що відповідає запитам митних органів, статистичних служб, комерційної діяльності, забезпечує порівнянність національних статистичних даних про зовнішню торгівлю і тіснішу узгодженість між зовнішньоторговельною і виробничою статистикою різних країн, а також машинну обробку документації і статистичних даних.

У 1983 р. роботу над Гармонізованою системою було завершено, і з 1 січня 1988 р. вона набрала чинності. До неї приєдналася більшість країн світу, на які припадає 85 % обсягу міжнародної торгівлі.

3. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (уктзед): основи побудови та структура.

З метою забезпечення належного рівня участі України в міжнародних торговельно-економічних відносинах та наближення нормативно-правової бази України до системи загальновизнаних норм міжнародного права Указом Президента від 17.05.2002р. №466/2002 встановлено приєднатися до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів з 2002 року.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності ( УКТ ЗЕД ) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (перші шість знаків товарного коду) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу сьомий та восьмий знаки товарного коду.

Товарний код за ГС побудовано на шести знаках, тому всі коди товарних номенклатур, які базуються на ГС, співпадають на рівні перших шести знаків.

Ведення УКТ ЗЕД здійснює Міндоходів України, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТ ЗЕД передбачає:

1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією;

2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД;

3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;

4) забезпечення однакового застосування всіма органами доходів і зборів правил класифікації товарів;

5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках;

6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування;

7) своєчасне ознайомлення суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД;

8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

Відповідно до ст. 67 МКУ Українська класифiкацiя товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi (УКТЗЕД) складається на основi Гармонiзованої системи опису та кодування товарiв.

УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України “Про Митний тариф України”, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев’ятий та десятий знаки цифрового коду.

Код за УКТЗЕД є 10-значним. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

УКТЗЕД містить 21 розділ, 97 груп, 77 група - зарезервована на майбутнє. В код товару закладена сукупність різних ознак, таких як матеріал виготовлення товару, ступінь його обробки, призначення і т. д.

Структура десятизначного коду товару в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів класифiкують товари, тобто вiдносять товари до класифiкацiйних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Рiшення органiв доходів і зборів щодо класифiкацiї товарiв для митних цiлей є обов'язковими для пiдприємств i громадян.

Невід'ємною складовою частиною товарної номенклатури є Основні правила інтерпритації класифікації товарів. Ці правила служать комплексним керівництвом для віднесення товару до певного класифікаційного угрупування. Таких правил шість.

Перші чотири правила регламентують порядок визначення товарної позиції (перші чотири знаки коду) та визначають порядок віднесення товару до певної товарної позиції.

П'яте правило стосується класифікації упаковки, футлярів, тари тощо.

Шосте правило застосовується після того, як визначено товарну позицію, і регулює віднесення товару до відповідних підпозицій, категорії та підкатегорії.

Застосовуються перші чотири правила виключно послідовно, переходячи від правила 1 до правила 2(а), від правила 2(а) до правила 2(б) і так далі. Не можна застосовувати правило 3(а), не застосувавши послідовно правила 1, 2(а), 2(б). Лише у випадку неможливості застосування попереднього правила при класифікації товару допускається застосування наступного. Шосте правило може бути застосовано при необхідності визначення угрупування в рамках визначеної товарної позиції.