Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у поглибленні теоретико-методичних засад вартісно-орієнтованого управління корпоративними фінансами та обґрунтованні рекомендацій щодо його запровадження у вітчизняну практику фінансового менеджменту. За результатами проведеного дослідження сформульовано ряд висновків та пропозицій, які характеризують вирішення завдань дисертаційної роботи відповідно до поставленої мети:

1. Концепцію вартісно-орієнтованого управління корпоративними фінансами можна сформулювати як сукупність важелів впливу на фінансові параметри підприємства на основі оцінки, планування та контролю чинників, які визначають його вартість. Концепція передбачає переведення систем планування, оцінки результативності діяльності та матеріального стимулювання на вартісно-орієнтовані індикатори, а також моніторинг якісних та кількісних змін у вартості компанії як цілісного виробничо-майнового комплексу та об’єкту інвестицій. Встановлено, що вартісно-орієнтоване управління підприємством ґрунтується на пріоритетності фінансових інтересів власників та необхідності максимізації ринкової вартості власного капіталу (Shareholder Value) з урахуванням цілей стейкхолдерів як додаткової умови.

2. Проведене дослідження доводить, що інструментом реалізації політики вартісно-орієнтованого управління на підприємстві може бути система збалансованих показників (BSC), яка дозволяє унаочнити процес створення вартості у набір конкретних вартісно-орієнтованих індикаторів. Як засіб трансформації стратегічних орієнтирів у практичну діяльність підприємств, BSC переводить стратегічні цілі підприємства чи окремих полів бізнесу в оперативні монетарні показники та заходи. Система дозволяє збалансувати стратегічні та оперативні цілі.

3. Реалізація концепції вартісно-орієнтованого управління передбачає концентрацію зусиль компанії на пріоритетній стратегічній меті – максимізації вартості. До необхідних передумов досягнення зазначеної мети можна віднести: підвищення ефективності управління капіталом підприємства; зменшення рівня фінансово-інвестиційних та операційних ризиків, підвищення ефективності управління поведінкою на основі забезпечення прозорості прийняття фінансових рішень та розробки вартісно-орієнтованих систем матеріального заохочення, оптимізацію бізнес-портфеля, впровадження єдиної системи розрахункових показників та норм для фіксації отриманих результатів.

4. Аналіз створення вартості базується на розрахунку вартісно-орієнтованих показників, а також на дослідженні та оцінці факторів (генераторів) вартості. Встановлено, що найбільш виразним вартісно-орієнтованим показником, що відповідає вітчизняним умовам господарювання є показник економічної доданої вартості. Показник забезпечує комплексну оцінку діяльності та є гнучким у використанні, враховує сукупні витрати на залучення капіталу, величну інвестованого капіталу та результати діяльності компанії до розрахунку з капіталодавцями. Показник може використовуватися для оцінки ефективності діяльності як у короткостроковому, так і в довгостроковому періодах, а також уможливлює факторний аналіз відхилень.

5. До основних сфер практичного використання показника економічної доданої вартості можна віднести такі: оцінювання ефективності інвестиційних проектів, побудова вартісно-орієнтованої системи мотивацій (критерій ефективності діяльності окремих центрів відповідальності та підприємства в цілому), управління портфелем продукції та структурою асортименту, проведення передпродажної експертизи компанії. Показник EVA слугує індикатором якості прийнятих управлінських рішень та дозволяє провести оцінку ефективності як підрозділів, так і підприємства в цілому. Визначено, що показник економічної доданої вартості більш об’єктивно характеризує результативність діяльності підприємства, порівняно з іншими оціночними показниками.

6. Аналіз створення вартості, розрахунок вартісно-орієнтованих показників, обчислення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків зумовлює необхідність визначення ставки дисконтування. Доведено, що ставка дисконтування має обчислюватися з використанням алгоритму середньозваженої ціни залучення капіталу. Водночас загальноприйнятим методам розрахунку середньозваженої ціни залучення капіталу властивий високий ступінь суб’єктивності, перш за все, через труднощі з визначенням рівня ризиковості вкладень, що знаходить своє відображення у коефіцієнті бета.

7. Застосування методу дисконтування грошових потоків для оцінювання вартості супроводжується виникненням у процесі його реалізації ряду протиріч. Способом їх вирішення є застосування експертних оцінок при здійсненні прогнозів грошових потоків та при визначенні ризиків інвестування. Доведено, що через ряд обмежень, характерних для методу, його доцільно використовувати для оцінки підприємств, що перебувають на стадіях розвитку та зрілості. Такі підприємства характеризуються певною стабільністю та прогнозованою стратегією розвитку: сталий асортимент, стабільні ринки збуту, налагоджені партнерські зв’язки, якісний рівень взаємодії із іншими учасниками ринку, сформована кредитна та інвестиційна політика.

8. Застосування для цілей оцінки вартості методу капіталізації доходів обмежується його аналітичними можливостями. Встановлено, що найбільш прийнятним періодом для застосування методу у сучасному вигляді є стадія зрілого розвитку компанії, оскільки інструментарій методу передбачає стабільність генерованих у результаті діяльності грошових потоків. Для забезпечення об’єктивності оцінок компанії протягом усього життєвого циклу виправданим є комплексне застосування методів дисконтування та капіталізації. Це дозволить здійснювати оцінку вартості із більшим ступенем обґрунтованості. Подібний синтез розширює область детермінант та характеристик вартості.

9. Якість системи управління вартістю залежить від ефективності управління грошовими потоками компанії. Для досягнення мети, покращення управління грошовими потоками на підприємстві, за результатами дослідження запропоновано методику аналізу руху грошових потоків. Основою її слугують прямий та непрямий методи: здійснюється поділ грошових потоків за видами діяльності із подальшим дослідженням впливу окремих операцій на величину чистих грошових потоків. Виокремлено чотири етапи аналізу грошових потоків: аналіз фінансової структури та руху грошових коштів; аналіз ефективності використання фінансових ресурсів підприємства; аналіз якості управління ресурсами; аналіз грошових потоків із використанням факторної моделі. Практична реалізація методики дозволить покращити аналіз якості фінансового менеджменту в цілому та управління грошовими потоками зокрема. Застосування методики можливе як на великих, так і на малих підприємствах.

10. Ефективне вартісно-орієнтоване управління корпоративними фінансами передбачає розробку дієвої системи матеріального заохочення персоналу. Доведено необхідність інтеграції вартісно-орієнтованих показників у систему управління поведінкою. При цьому слід забезпечити функціональну залежність між значенням вартісно-орієнованого показника (наприклад EVA) та величною змінної частини матеріальної винагороди. Побудована таким чином система мотивації має бути складовою системи збалансованих показників, яка має також має забезпечувати збалансованість фінансових та нефінансових оціночних показників та цільових орієнтирів.