- •Тема 2. Фондовий ринок як складова частина ринку цінних паперів, суб’єкти фондового ринку та види їх діяльності.
- •Тема 3. Правове регулювання фондового ринку. Державне регулювання та саморегулювання ринку.
- •Тема 4. Державні та муніципальні цінні папери, особливості місцевих позик в Україні.
- •Тема 5. Акції корпорацій – особливості акцій акціонерних товариств в Україні. Дивіденди та розрахунок цін на акції
- •Тема 6. Боргові і похідні цінні папери підприємств. Операції з похідними цінними паперами.
- •Тема 7. Фундаментальний аналіз цінних паперів. Порівняльна оцінка цінних паперів.
- •Тема 8. Технічний аналіз цінних паперів. Графічні моделі.
- •Тема 9. Фондові індекси та їх застосування.
- •Тема 10. Методи оцінки і управління ризиками фондового ринку.
- •Тема 11. Первинне розміщення та обіг цінних паперів.
- •Тема 12. Учасники ринку цінних паперів. Фондова біржа.
Тема 7. Фундаментальний аналіз цінних паперів. Порівняльна оцінка цінних паперів.
Фундаментальний аналіз цінних паперів.
Порівняльна оцінка цінних паперів.
Фундаментальний аналіз цінних паперів будується на передумовах можливості оцінити „внутрішню” вартість цінного паперу, а також на тому, що з часом ринок може правильно оцінити цю вартість і таким чином ринкова ціна наближається до реальної вартості цінного паперу.
Аналіз передбачає вивчення фінансового стану емітента та перспектив його розвитку. Метою аналізу є прогнозування майбутніх доходів емітента, пов’язаних з ними дивідендів і балансової вартості.
Якщо дисконтна вартість менша за ринкову ціну, то акція вважається „недооціненою” і її слід купувати, якщо вища – її потрібно продавати.
Підсумковою оцінкою аналітиків фондового ринку є інтегровані показники – рейтинги, які передбачають оцінку фірм та їх цінних паперів за класом, рангом або категорією. Рейтингові оцінки ґрунтуються на кількісних(ціни) і якісних (доход) показниках.
Головний показник оцінки – капіталізація фірми, тобто сумарна вартість її акцій. Окрім цього показника розраховують додаткові: результативні, критерії різниць, відносні, характеристики акцій, порівняльні критерії зростання різних показників.
Рейтингова оцінка цінних паперів емітентів відкриває їм доступ до ринку публічних та приватних розміщень капіталів, сприяє розширенню фондового ринку шляхом диверсифікації джерел капіталів інвесторів на міжнародних ринках. Вони є важливим індикатором капіталовкладень і підвищують ліквідність вторинного ринку цінних паперів та поліпшують ціноутворення.
На вартість цінних паперів впливає безліч факторів. Оцінка вартості за допомогою фінансових розрахунків дає можливість прогнозувати прибутковість цінних паперів, приведеної до поточної вартості грошей. Усі фактори неможливо урахувати, тому оцінка вартості цінних паперів не завжди відповідає їх ринкової вартості.
Тема 8. Технічний аналіз цінних паперів. Графічні моделі.
Технічний аналіз цінних паперів ґрунтується на минулій та поточній інформації щодо стану фондового ринку. Аналіз дає змогу визначити тенденції зміни цін та їх значення. Він передбачає використання даних щодо діяльності бірж та котирування акцій.
Метою технічного аналізу є пошук стійких конфігурацій цін. На практиці для визначення конфігурацій цін використовують такі види графіків:
біржовий графік;
лінійний графік;
точкова діаграма;
„японський свічник”.
На графіках на вертикальній осі зображуються цінові зміни, а на горизонтальній – часові. Обсяг торів вказується у ніжній частині графіку вертикальними рисками під відповідними ціновими показниками. Для цього використовується друга шкала ординат. Ринки у залежності від рівнів та обсягів торів класифікуються:
ціна підвищується, обсяг торгів зростає – це ринок биків;
ціна підвищується, обсяг торгів знижується – це ринок ведмедів;
ціна знижується, обсяг торгів зростає – це ринок ведмедів;
ціна знижується , обсяг торгів знижується – це ринок биків.
Тренд – це графічно зображені тенденції, що характеризують переважне спрямування ринкових цін. Тренди можуть бути зростаючими і спадаючими, або бічними. Бічний тренд описує горизонтальний рух цін.
Розриви – це стан ринку, коли на ньому відсутні угоди. Вони виникають як при знижувальному так і при зростаючому трендах. Використання трендів дає можливість проаналізувати розриви з різних позицій та визначити їх характерні ознаки. Розриви бувають важливими і неважливими.
Тренди допомагають визначити загальну тенденцію цін на ринку і дають змогу вирівняти їх коливання. Для вирівнювання застосовуються змінні середні або „фільтри”. За допомогою середніх здійснюється приведення до середнього рівня ринкових цін.
При змінах тренду можуть виникати ситуації, які повторюються у зворотному напрямку. Моделі, що описують стандартні зміни у тренді є графічно – зворотними. Вони допомагають визначити ймовірність змін цін у майбутньому та тактику виступу на ринку (купувати чи продавати акції)
Найбільш розповсюдженими моделями є: ключові – прямокутники, плечові – М та W подібні, блюдця – клини, трикутники – V інформативні.
