31. Основні етапи становлення суспільства

На сьогоднішній день розподіл історії людства на первісне суспільство( все, що в ньому добувалось розподілялось таким чином, щоб найслабший його член не помер з голоду), рабовласницький лад(результати праці раба присвоює рабовласник, а за це раб перебуває на повному утриманні), феодалізм( лише частина праці працівника присвоюється феодалом чи церквою) та капіталізм(суспільний лад, оснований на інтересі) є найбільш вдалим. В основу такого розділення покладено спосіб виробництва та розподіл матеріальних благ. Ступінь розвитку суспільства характеризується відповідним принципом розподілу матеріальних благ.

32. Основні компоненти суспільства

В сучасній соціологічній літературі застосовують різні прийоми та принципи структурування суспільства.

На думку американського соціолога А.Тоффлера, структуру суспільства визначають такі компоненти:

1) техносфера (енергетична підсистема, система виробництва, розподілу);

2) соціосфера (різні соціальні інститути);

3) біосфера;

4) сфера влади (формальні й неформальні інститути політики);

5) іносфера (системи інформації та соціальної комунікації);

6) психосфера (сфера міжособистісних стосунків).

33.Конкретно історичний характер суспільства. Поняття сусп. економ. формації, економіки (епохи?) та цивілізації

Суспільство існує в конкретних історичних формах: суспільно-економічна формація, епоха та цивілізація.

Суспі́льно-економі́чна форма́ція —історичний тип суспільства, цілісний «соціальний організм», що базується на певному способі виробництва. Одна із основних категорій історичного матеріалізму. Формація в марксизмі характеризується специфічною структурою (базисом і надбудовою) і законами виникнення, функціонування та розвитку. Виділяють п'ять суспільно-економічних формацій, що становлять ступені історичного прогресу:первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична, комуністична.

Епоха - певний проміжок часу, ознакою якого є визначні події або процеси в природі, суспільстві, науці, мистецтві.

Цивілізація - ступінь розвитку матеріальної та духовної культури, сусп. розвитку загалом

34. Майнова основа розвитку суспільства. Спосіб виробництва та його структура

Основою суспільства є матеріальне виробництво. Спосіб виробництва — спосіб добування матеріальних благ (засобів виробництва і предметів споживання), необхідних для життя й розвитку суспільства. Складається із продуктивних сил і виробничих відносин. Складові елементи процесу виробництва : праця(цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому), предмети праці(речі, на які спрямована праця і засоби праці з метою створення життєвих благ) й засоби праці(речі або їх комплекс, за допомогою яких людина виробляє життєві блага, тобто це інструменти і обладнання, машини і устаткування, земля і дороги, виробничі будівлі і споруди.). Предмети праці й засоби праці становлять засоби виробництва. Засоби виробництва і люди становлять продуктивні сили.

35. Специфіка соціальної закономірності. Об’єктивні умови і суб’єктивний фактор історії.

Проблема взаємозв'язку людського суспільства і громадської людини конкретизується в проблемі співвідношення суб'єктивного чинника і об'єктивних умов функціонування і розвитку суспільств (історичного процесу).

До об'єктивних чинників розвитку відносяться розмір території, клімат, рівень засобів виробництва, стан інститутів (сім'ї, утворення, судна, армії і тому подібне). Це не громадське буття як характеристика суспільства в цілому, а лише та його частина, яка визначає свідомість і діяльність цього соціального суб'єкта, : еліти, партії, класу, народу і тому подібне.

Суб'єктивний чинник - це соціальна діяльність еліт, партій, класів, народів, що включає їх інтереси - цілі, програми, організованість, волю і енергію в досягненні поставлених цілей.

У історичному ідеалізмі суб'єктивний чинник по відношенню до об'єктивних умов є визначальний. Він включає, як вже говорилося, свідому діяльність видатних людей, що спирається на державну владу і церкву. Народна маса виступає тут важливим об'єктивним чинником (умовою) громадського розвитку разом з іншими.