36. Історія суспільства та її суб’єкт

Рушійні сили розвитку суспільства пов'язані насамперед з діяльністю людей. Найважливішими проблемами в широкому спектрі проблематики рушійних сил є аналіз суб'єкта суспільного життя, характеристики його діяльності, її умов, причин, цілей, завдань, її результатів, діалектики об'єктивного та суб'єктивного, творчого і репродуктивного та ін. в цій діяльності, її піднесень та спадів. Опорним при дослідженні питання про суб'єкти історії та про соціальну структуру суспільства є поняття соціальної групи. соціальна група — це сукупність людей, об'єднаних спільними інтересами чи спільною справою, загальноприйнятим є тепер розрізнення малих, середніх і великих соціальних груп та їхньої ролі у розвитку суспільства. Суб'єктом суспільного розвитку є також народ. Адже його діяльність створює спадкоємність розвитку суспільства, тобто народ є творцем історії. Обґрунтуванням цього положення є те, що народ створює всі матеріальні цінності, є головною продуктивною силою суспільства. Саме народні маси створюють усі блага у суспільстві, саме їхня праця є безпосереднім діянням, функціонуванням матеріального виробництва, основою існування і розвитку суспільства. Нарешті, ще раз повернемося до суб'єктів суспільного розвитку — ролі поколінь. Покоління — багатозначний термін, що розкриває різні аспекти вікової структури й історії суспільства. У західній соціальній філософії навіть робилися спроби покласти поняття "покоління" в основу загальноісторичної періодизації, зобразити "конфлікт поколінь" як реально існуюче явище, а не ідеологічний стереотип, як універсальну рушійну силу історії.

Отже, особистості, соціальні групи, народні маси, покоління є суб'єктами розвитку суспільства.

37. глобальні проблеми сучасності. Погляди на майбутнє суспільства

Глобальні проблеми сучасності — це проблеми, які є загальносвітовими, такими, що зачіпають інтереси усіх держав і націй, класів, соціальних груп, політичних партій, кожної людини зокрема. Вчені виділяють два основні джерела виникнення глобальних проблем сучасності:

1) поглиблення суперечностей між людиною та природою, які ведуть до виникнення екологічних, продовольчих, енергетичних, природно-сировинних проблем;

2) розширення зони суперечностей між народами, людьми взагалі, що має наслідком виникнення проблем війни та миру, захисту і розвитку духовного середовища, демографічного розвитку, боротьби із злочинністю, міжнародним тероризмом, поширення небезпечних хвороб тощо.

Існують два основні погляди на майбутнє суспільства:

• Безнаціональне сусп.

• єдине, але зі збереженням національних ознак (єдність багатоманіття)

38. Соціальне життя

Життя соціальне —спільна діяльність людей, спрямована на забезпечення біологічних і соціальних потреб, реалізацію життєво важливих групових та індивідуальних соціальних інтересів і цінностей; Соціальне життя є одним з основних аспектів суспільного життя. Воно характеризується перетворенням дійсності через спільну людську діяльність завдяки поєднанню в її мотивах природних біологічних стимулів: підсвідомого, стихійного — із свідомим, матеріального — з духовним, на відміну від тваринного життя, керованого суто стихійними, природними рефлексами.

39. Життєвий світ як культура і як соціум

Життєсвіт – поняття, оформлення якого відбувається в пізніх працях. Виступає основою взаємоузгодженого досвіда, а також основою об'єктивних наук, лежить в основі усіх опосередкованих зв'язків між людьми.

Це поняття застосовується в соціології, як правило, інтуїтивно, йому бракує строгої визначеності, іноді життєвий світ ототожнюється з тим, що можна назвати повсякденним життям, а іноді - зі світом культури. Але широке застосування цього поняття симптоматичне, тому що вказує на те, що, використовуючи тільки об'єктивістський соціально-структурний підхід, неможливо пояснити процеси, які протікають у суспільстві. Можна сказати, що соціологія "тужить" за життєвим світом, але дотепер не в змозі ввійти в нього, хоча запропоновано досить багато версій розуміючої соціологи, яка саме і вважає пізнання життєвого світу своїм головним завданням і метою.