1.11. Планування, фінансування та стимулювання робіт з охорони праці

Планування робіт з охорони праці (організаційно-технічних заходів) має мету – визначення завдань службі охорони праці підприємства та структурним підрозділам підприємства з покращення умов та безпеки праці. Планування робіт з охорони праці базується на пошуковому та нормативному прогнозуванні. При пошуковому прогнозуванні виходять з аналізу існуючої ситуації та визначають можливі стани об’єкта прогнозування в майбутньому, а при нормативному прогнозуванні оцінюються шляхи та терміни досягнення можливих станів об’єкта прогнозування в майбутньому виходячи з існуючих норм і планів дій в теперішній час. Студентам належить розібратися в методах прогнозування [49], ми ж лише зазначимо, що прогнозування виробничого травматизму ґрунтується на аналізі статистичних даних за декілька (3-5) років, а заходів з покращення умов праці здійснюється експертними методами.

Планування робіт з охорони праці може бути оформлене такими планами:

1. Перспективним планом (на відрізок часу 2-х до 5-и років), зокрема комплексний план покращення умов праці та санітарно-оздоровчих заходів, пов’язаного з перспективними змінами підприємства.

2. Поточним планом (на рік), який передбачає створення кращих побутових і соціальних умов праці за рахунок механізації та автоматизації операцій, наукової організації праці тощо.

3. Оперативним планом (на декаду, місяць, квартал), який складається для швидкого виправлення виявлених у процесі державного, відомчого чи громадського контролю недоліків в стані охорони праці, а також для ліквідації наслідків аварії або стихійного лиха.

Вихідні дані, які беруться при плануванні робіт з охорони праці, це: план

економічного та соціального розвитку підприємства; план заходів, направлених

на підвищення ефективності та пошуку резервів виробництва; матеріали атестації робочих місць за умовами праці, паспортизації цехів, дільниць, робочих місць на відповідність їх вимогам охорони праці; комплекс заходів по досягненню установлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничої санітарії; матеріали розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій; приписи органів державного нагляду, служби охорони праці; рекомендації та пропозиції комісії й уповноваженого колективу з питань охорони праці; результати адміністративно-громадського контролю станом охорони праці; постанови профсоюзного комітету, рішення зборів колективу з питань охорони праці; накази адміністрації, документи вищестоящих органів.

В дипломних роботах студентів економічних, гуманітарних і соціально-політичних галузей знань можуть бути використані питання фінансування охорони праці, яке здійснюється роботодавцем. Фінансуються профілактичні заходи з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевої та регіональної програм поліпшення стану безпеки праці, гігієни праці та виробничого середовища, інші державні програми, спрямовані на запобігання нещасних випадків та професійних захворювань. Джерела формування фондів охорони праці у місцевому та державному бюджетах: річні бюджети, які визначені законодавством, які визначаються відрахуванням підприємств; штрафні санкції до підприємств, роботодавців і працівників органами Держнаглядохоронпраці; добровільних перерахувань підприємств від прибутку, який залишається в їх розпорядженні; інші джерела.

Витрати підприємств на покращення умов і охорону праці поділяються на витрати (детально див. в [37, с. 68-71]):

1. пов’язані з відшкодуванням потерпілим втрат внаслідок травм і професійних захворювань;

2. на компенсацію за роботу в несприятливих (важких, шкідливих) умовах, які не відповідають санітарним нормам;

3. на попередження та профілактику травматизму та професійних захворювань;

4. на ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків;

5. на штрафи та інші відшкодування.

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції. На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці (стаття 19 закону України “Про охорону праці ”).

Студенти повинні знати, що витрати на охорону праці умовно поділяють на такі види:

1. доцільні, що спрямовані на збереження здоров’я працівників, на раціональне витрачання ними життєвих сил під час роботи та на відновлення працездатності;

2. частково доцільні, які включають витрати на пільги і компенсації за несприятливі умови праці;

3. недоцільні, що обумовлюють підвищення собівартості продукції, зниження її обсягу тощо.

Згідно зі статтею 26 закону України “Про охорону праці ” роботодавець зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам і державі, на загальних підставах, передбачених законом. Роботодавець відшкодовує витрати на проведення робіт з рятування потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на розслідування і проведення експертизи причин аварії, нещасного випадку або професійного захворювання, на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці осіб, які проходять обстеження щодо наявності професійного захворювання, а також інші витрати, передбачені законодавством. У загальній сумі економічних втрат можна виділити штрафи, що накладаються на роботодавця за кожний нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, компенсацію медичним та оздоровчим закладам витрат на лікування та реабілітацію потерпілих працівників, за виявлені порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці та інші штрафи.

Студенти повинні опрацювати питання, пов’язані з економічним стимулюванням охорони праці (стаття 25 закону України “Про охорону праці”). До працівників можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором, угодою. Окрім індивідуального заохочення працівників за активну роботу та ініціативу у вирішенні проблем охорони праці, можливі стимулюючі заходи для підприємства з високим рівнем охорони праці, а саме заохочувальних тарифів на державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві, пільгового оподаткування, цільових витрат на заходи щодо охорони праці, створення спеціальних фондів охорони праці на підприємстві з неоподаткованими коштами і т.д.

При розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства Фондом соціального страхування від нещасних випадків, за умови досягнення належного стану охорони праці і зниження рівня або відсутності травматизму і професійної захворюваності внаслідок здійснення роботодавцем відповідних профілактичних заходів, може бути встановлено знижку до нього або надбавку до розміру страхового внеску за високий рівень травматизму і професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці. Розрахунок розміру страхового внеску із застосуванням знижок та надбавок для кожного підприємства провадиться відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Питання для самостійної роботи та завдання для дипломної роботи:

• Прогнозування розвитку заходів і засобів з охорони праці.

• Методи прогнозування, які використовуються в дослідженні проблем охорони праці.

• Планування робіт з охорони праці.

• Фінансування охорони праці: сутність, джерела, фонди охорони праці.

• Методики фінансування охорони праці.

• Використання фондів охорони праці: порядок використання, заходи використання, контроль [5; 39].

• Економічне стимулювання охорони праці.

• Індивідуальне заохочення працівників за активну роботу та ініціативу у вирішенні проблем охорони праці.

• Відшкодування юридичним, фізичним особам і державі збитків, завданих порушенням вимог з охорони праці.

• Страхові внески підприємств.

• Економічні втрати підприємств за невиконання НПАОП та погіршення стану безпеки праці.

• Витрати підприємств на покращення умов і охорону праці.

• Аналіз доцільних, частково доцільних і недоцільних витрат підприємств на покращення умов і охорону праці на конкретному підприємстві.