2. Розробка системи оброблення замовлень

Цей етап, пов'язаний з підготовкою до відправки споживачеві необхідної продукції передбачає перевірку платоспроможності замовника; прийняття рішення щодо продажу товару; отримання інформації про наявний запас товару; видачі замовлення для складу; оформлення рахунків замовникові та транспортування документів; обліку змін запасів товару.

3. Складування та оброблення вантажів

Зберігання товару з моменту виробництва до відвантаження замовлення як етап про­цесу товароруху передбачає відповіді на такі запитання:

• Якими мають бути склади?

• Скільки складів потрібно?

• Де склади мають бути розташовані?

Щодо відповіді на перше запитання, склади можуть належати виробникові, посеред­никові або фірмі, яка здає складські приміщення в оренду. Існують два варіанти орга­нізації складування: склади довгострокового зберігання, де товари зберігаються про­тягом тривалого часу, та регіональні центри розподілу, які використовуються в ос­новному не для зберігання, а для швидкого переміщення товарів торговими посе­редниками.

4. Управління запасами

Типовою проблемою, пов'язаною з виконанням логістичних функцій розподілу, є пла­нування запасів, які становлять близько 30% загального обсягу оборотних коштів. Великий обсяг замовлення має певні переваги і вади. Серед переваг є зменшення витрат на підготовку замовлення; зменшення дефіциту запасів; зменшення транспортних витрат. Недоліками є збільшення витрат на зберігання запасів; збільшення потрібного капіталу; висока ймовірність морального та фізичного зносу товару.

Прийняття рішень щодо товарного запасу має на меті підтримання оптимальної вели­чини запасу. Малі запаси – це ризик несвоєчасного виконання замовлень споживачів, і як наслідок – незадоволеність споживачів. Великий запас – великі витрати на його утримання. У більшості моделей управління запасами оптимальним вважається такий обсяг за­мовлення, за якого забезпечується мінімальна величина загальних витрат.

5. Вибір методу транспортування

Основне завдання при виборі методу транспортування – своєчасно і без ушкоджень забезпечити транспортування товару. Тут можливі дві альтернативи – вибір власного транспорту або послуг спеціалізованої транспортної організації. Вибір залежить від швидкості, частоти, надійності поста­вок, віддаленості споживачів, завантаженості транспортних ліній, вартості палива тощо.

Для доставки товарів може бути обрано:

• автомобільний транспорт;

• залізничний транспорт;

• водний транспорт;

• повітряний транспорт;

• трубопроводи.

Який метод транспортування можна вважати оптимальним? Той, який дозволяє зменшити витрати на транспортування і забезпечує відповідність вимогам споживачів щодо швидкості поставок, умовам зберігання товару (наприклад, охолодження) тощо.

6. Оцінювання та контроль товароруху

Ці показники відповідають цілям товароруху і визначають ступінь задоволеності споживачів або зниження витрат:

• час оброблення одного замовлення;

• час виконання одного замовлення;

• час, протягом якого товар зберігається в запасі;

• частка вантажів, які надійшли неушкодженими;

• частка випадків своєчасної доставки вантажів;

• витрати товароруху (у відсотках від обсягу продажу).

Сутність контролю товароруху – у зіставленні поставлених цілей і досягнених результатів.