6. Аналіз структури економіки регіонів за Класифікацією видів економічної діяльності

На сьогодні в Україні запроваджена Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД), що робить можливим аналізувати структуру економіки регіонів і країни в цілому за видами економічної діяльності згідно загальноприйнятим міжнародним статистичним стандартам. Користуючись КВЕД, стає можливим проводити порівняння структури економіки України та її регіонів з аналогічними показниками інших країн світу. Також цей аналіз необхідний для вивчення інвестиційного клімату в Україні та процесів, пов’язаних з надходженням в країну і регіони міжнародних інвестицій та їх застосування у певних видах економічної діяльності. Методологічні підходи до такого роду аналізу в Україні були розроблені в НДІ Держкомстату України під керівництвом доктора економічних наук Н.Парфенцевої.

Перехід України на методологію міжнародних статистичних класифікацій. А саме КВЕД, на практиці полягає в перекодуванні всіх підприємств за новою класифікацією на базі Єдиного державного реєстру підприємств України, що дало можливість отримати статистичні дані про кількість всіх підприємств України в розрізі існуючих видів економічної діяльності.

Статистичний аналіз структури економіки регіонів, вивчення ринку

праці, інвестиційного клімату за КВЕД слід проводити за різними регіональними рівнями, а саме такими, що визначені адміністративно – територіальним поділом України: загальнодержавний, регіональний, місцевий.

Структура економіки будь-якого регіону згідно КВЕД характеризується за допомогою наступних показників:

• кількість підприємств;

• чисельність працюючих на підприємствах;

• вартість основних фондів;

• дохід підприємств;

• обсяг реалізованої продукції.

Статистичні дані за всіма перерахованими показниками, крім обсягів реалізованої продукції, містяться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Необхідні показники формуються за кожним окремим видом діяльності, що існує в Україні.

Порядок аналізу структури економіки за КВЕД в загальному вигляді включає в себе:

1. аналіз даних, які характеризують кількість підприємств за видами економічної діяльності в певних регіонах і на їх підставі визначаються провідні для регіону види економічної діяльності;

2. визначення факторів, які вплинули на структуру регіону. До них можуть належати природно - кліматичні умови, історичний розвиток регіону, адміністративно – територіальний рівень, використання природних ресурсів, державна політика щодо певного регіону та інші.

Вплив приведених факторів на структуру економіки регіону, має враховуватися при розробці прогнозу подальшого розвитку окремих видів діяльності, як на державному, так і на регіональному рівнях. При проведенні цього етапу аналізу, показники кількості підприємств слід доповнити показниками чисельності працюючих і вартості основних фондів при їх розподілі за видами економічної діяльності. Особливу увагу слід приділяти вартісним показникам, які характеризують обсяги виробленої продукції та отриманий дохід підприємствами регіону; визначення факторів, які впливають на розвиток кожного виду діяльності регіону. Це необхідно тому, що опис структури економіки регіону за кожним з названих в п.2 показників буде різним, а це тягне за собою необхідність проводити порівняння структури економіки регіонів, які розташовані в однакових природно – кліматичних умовах, схожим історичним розвитком, однаковим адміністративно – територіальним рівнем тощо.

В результаті проведення такого аналізу з’ясовується рівень розвитку певних видів економічної діяльності в регіоні, оцінюється рівень розвитку сфери послуг. Визначення рівня розвитку сфери послуг є дуже важливим показником для економіки країни і регіону. За оцінками міжнародних статистичних органів, країна визнається постіндустріальною, якщо обсяг її валового продукту, виробленого в сфері послуг перевищує 65%, а в деяких країнах досягає навіть 80-85%.¹

Порядок проведення аналізу структури економіки регіонів проходить у п’ять етапів:

1. Визначення кількості підприємств, чисельності працюючих на них, вартості основних фондів, обсягів реалізованої продукції, доходу підприємств за районами та містами обласного підпорядкування;

2. Визначення провідних видів економічної діяльності для загальнодержавного, регіонального і місцевого рівнів за перерахованими вище показниками;

3. Порівняння структури економіки за видами економічної діяльності на загальнодержавному та регіональному рівнях за різними показниками;

4. Визначення питомої ваги різних видів економічної діяльності, особливу увагу звертаючи на ті, що надають послуги, на загальнодержавному, регіональному рівнях за різними показниками;

5. Визначення факторів, які вплинули на існуючу структуру економіки певного регіону, порівнюючи аналогічні показники і результати розрахунків даного регіону з подібними за природно - кліматичними, історичними, адміністративно – територіальними умовами регіонами .

Структуру економіки України за певними регіонами пропонується вивчати за допомогою методів статистичного аналізу, а саме: аналітичного, апріорного ранжирування факторів, факторного і дисперсійного аналізу. Цими методами встановлюється вплив того чи іншого фактору на структуру економіки країни чи регіону.

Аналітичним методам визначаються провідні для певного регіону види економічної діяльності, порівнюються статистичні показники структури регіону з аналогічними показниками інших регіонів. Недоліком цього методу є те, що не можливо встановити фактори, які впливають на фактичний стан структури економіки регіону і є неможливим визначити конкретний вплив кожного фактору.

Методом апріорного ранжирування з’ясовуються головні фактори, які впливають на розподіл підприємств за видами економічної діяльності. Для цього використовуються показники кількості чисельності працюючих на підприємствах регіону.

За допомогою факторного аналізу з усієї сукупності факторів визначаються найбільш суттєві, що в повному ступеню характеризують об’єкт дослідження. Це досягається заміною первинних ознак (види економічної діяльності) на меншу кількість нормованих та ортогональних латентних ознак.

Методом дисперсійного аналізу встановлюються закономірності, які впливають на формування існуючої структури економіки регіону. Дисперсійний аналіз є методом статистичного аналізу результатів спостережень, які залежать від різних одночасно діючих факторів. Він допомагає вибрати найбільш суттєві фактори з усієї сукупності діючих факторів і встановити кількісну оцінку взаємовпливу факторів.

Аналіз структури економіки регіону можна проводити не тільки на підставі даних щодо кількості працюючих і кількості підприємств. Але і за вартістю основних фондів.

Важливим і одночасно цікавим при аналізі економічного розвитку є аналіз структури економіки України за методологічними ознаками групувань, згідно з яким всі підприємства і організації поділяються за видами діяльності на видобувні, обробні і ті, що надають послуги. Всі підприємства розподіляються за названими групами і визначається питома вага кожної з них. Саме таким чином при визначені питомої ваги групи підприємств і організацій сфери послуг, оцінюється рівень економічного розвитку країни або окремого регіону.

Вивчення рівня розвитку видів діяльності, які надають послуги тільки за кількістю підприємств є недостатнім. Таку оцінку краще проводити на основі чисельності працюючих на вказаних підприємствах. Таке порівняння чисельності працюючих на добувних, обробних підприємствах з показниками підприємств сфери послуг є необхідним для подальшого співставлення з аналогічними статистичними показниками інших регіонів і країн світу.

В рамках такого аналізу на підставі статистичних даних вивчається розподіл чисельності працюючих на підприємствах різних видів економічної діяльності в регіоні і Україні, що є важливим під час реформування економіки. Таким чином можна оцінити не тільки існуюче становище на ринку праці, а і з’ясувати тенденції перерозподілу робочої сили за видами економічної діяльності та міграційні процеси між регіонами. Також даний аналіз дозволяє вивчити фактори, які визначають головні тенденції розвитку економіки, з метою регулювання її переходу до ринку.