Проведення функціонально-вартісного аналізу
BPWin надає аналітику інструмент для проведення функціонально-вартісного аналізу – методології, заснованої на роботах, ABC (Activity Based Costing).
За допомогою функціонально-вартісного аналізу можна вирішити такі завдання, як визначення дійсної вартості виробництва продукту, визначення дійсної вартості підтримки клієнта, визначення найбільш дорогих робіт (на які слід звернути увагу в першу чергу), забезпечення менеджерів фінансовою мірою пропонованих змін.
Функціонально-вартісний ABC-аналіз можна проводити, коли створення функціональної моделі закінчене.
Методологія ABC базується на наступних поняттях:
Об’єкт витрат – причина, по якій робота виконується, зазвичай, основний вихід роботи. Вартість робіт є сумарна вартість об’єктів витрат ("Накормленные люди").
Двигун витрат – характеристики входів і управлінь роботи ("Бюджет", "Продукты", "Меню"), які впливають на те, як виконується робота і як довго триває робота;
Центри витрат – сукупність можливих статей витрат.
Завдання одиниць виміру
При проведенні вартісного аналізу в BPWin для побудованої функціональної моделі спочатку слід задати одиниці виміру часу виконання робіт і одиниці виміру грошей, що витрачаються на їх виконання. Для цього слід викликати діалог Model Properties (меню Model), закладка ABC Units (Рис. 2.11).
Якщо в списку вибору грошових одиниць відсутня необхідна валюта (наприклад, гривня), її можна додати.
Діапазон виміру часу в списку Time Unit достатній для більшості випадків – від секунд до років.
Опис центрів витрат
Для опису центрів витрат Cost centers необхідно викликати діалог Cost Center Editor з меню Model (Рис. 2.12).
Кожному центру витрат слід дати детальний опис у вікні Definition. Список статей витрат впорядкований. Порядок в списку можна міняти за допомогою стрілок, розташованих праворуч від списку.
Р
ис.
2.11 Завдання одиниць виміру грошей і
часу
Рис. 2.12 Діалог опису центрів витрат Cost Center Editor
Завдання вартостей робіт по кожній статті витрат
Д
ля
завдання вартості роботи (для кожної
роботи на діаграмі декомпозиції) слід
клацнути правою кнопкою миші по роботі
і на спливаючому меню обрати Cost
(Рис. 2.13). У діалозі Activity
Cost вказується частота
проведення даної роботи в рамках
загального процесу (вікно Frequency)
і тривалість (Duration).
Потім слід обрати в списку один з центрів
витрат і у вікні Cost
задати його вартість. Аналогічно
призначаються суми по кожному центру
витрат, тобто задається вартість кожної
роботи по кожній статті витрат. Якщо в
процесі призначення вартості виникає
необхідність внесення додаткових
центрів витрат, діалог Cost
Center Editor викликається
прямо з діалогу Activity
Properties/Cost відповідною
кнопкою.
Рис. 2.13 Завдання вартості робіт в діалозі Activity Properties/Cost
Визначення загальних витрат
Загальні витрати по роботі розраховуються як сума по всіх центрах витрат. При обчисленні витрат вищестоящої (батьківської) роботи спочатку обчислюється добуток витрат дочірньої роботи на частоту роботи (число разів, яке робота виконується в рамках проведення батьківської роботи), потім результати складаються.
Якщо у всіх роботах моделі включений режим Compute from Decompositions (Рис. 2.13), подібні обчислення автоматично проводяться за всією ієрархією робіт від низу до верху (Рис. 2.14).
Р
ис.
2.14 Обчислення витрат на батьківській
роботі
Вбудовані можливості BPWin дозволяють розробляти спрощені моделі вартості, які виявляються надзвичайно корисними при попередній оцінці витрат. Якщо схема виконання складніша (наприклад, роботи проводяться альтернативно), можна відмовитися від підрахунку і задати підсумкові суми для кожної роботи уручну (Override Decompositions). В цьому випадку результати розрахунків з нижніх рівнів декомпозиції ігноруватимуться, і при розрахунках на верхніх рівнях враховуватиметься сума, задана уручну. На будь-якому рівні результати розрахунків зберігаються незалежно від вибраного режиму, тому при виключенні опції Override Decompositions розрахунок від низу до верху проводиться звичайним способом.