4. Припинення шлюбу

Припинення шлюбу – припинення правовідносин між подружжям, зумовлене настанням певних юридичних фактів (підстав).

Підстави припинення шлюбу:

– смерть одного з подружжя;

– оголошення одного з подружжя померлим;

– розірвання шлюбу.

У разі з'явлення особи, оголошеної померлою, суд скасовує відповідне рішення. Її шлюб з іншою особою поновлюється за умови, що ніхто з них не уклав повторного шлюбу. Розірвання шлюбу відбувається за заявою одного з них або спільною. Розгляд таких заяв віднесено законом до компетенції державних органів: місцевого суду та органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Існують два порядки розірвання шлюбу: спрощений та судовий.

Розірвання шлюбу в спрощеному порядку здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану:

– за заявою подружжя, за умови відсутності у них дітей. Дитина – особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосованим до неї, вона не набуває прав повноліття раніше. Заява подружжя передбачає їх взаємну згоду на розірвання, яка підтверджується особистою присутністю кожного з них. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної РАЦС, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя;

– за заявою одного з подружжя, якщо другий визнаний судом безвісно відсутнім або визнаний недієздатним.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви, якщо вона не була відкликана, реєструє даний юридичний факт і видає відповідне свідоцтво. Моментом припинення шлюбу, розірваного органом державної реєстрації актів цивільного стану, є день реєстрації розірвання шлюбу. Майнові спори між подружжям не є перешкодою для застосування спрощеного порядку розірвання шлюбу, вони вирішуються у суді.

Судовий порядок. Якщо є взаємна згода осіб на припинення подружніх відносин між ними, але вони мають спільних дітей, то відповідну заяву вони можуть подати лише до суду. Питання розподілу обов'язків щодо подальшого виховання дітей, визначення місця їх проживання, питання участі у забезпеченні умов життя дитини того з батьків, хто буде проживати окремо, батьки зобов'язані вирішити шляхом укладення договору і подання його до суду. В такий же спосіб допускається врегулювання розміру аліментів на утримання дитини, однак, щодо такої домовленості СК України вимагає письмову форму з нотаріальним посвідченням. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Після проходження місячного строку з дня подання заяви суд постановляє рішення. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

В разі незгоди одного із подружжя на припинення шлюбу інший має право звернутися із позовом до суду, керуючись відповідними положеннями ЦПК України.

Чоловік та жінка позбавлені такого права, а суд повинен відмовити їм у прийнятті позовної заяви в період вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини. Однак, це правило не застосовується, якщо один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення щодо другого з подружжя або дитини.

Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини. Опікун має право пред'явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.

На суд покладається обов'язок вжити заходів до примирення подружжя. З цією метою суд може відкласти розгляд справи на строк не більше шести місяців. Під час судового розгляду встановлюються також причини розлучення, переліку яких СК України не містить, для кожного випадку вони індивідуальні.

Шлюб розривається, якщо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 2 ст. 112 СК України).

Шлюб, розірваний у судовому порядку, припиняється з дня набрання чинності відповідним рішенням суду. Цей юридичний факт підлягає державній реєстрації в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб. В паспортах ставлять відмітки про розірвання шлюбу.

Питання державної реєстрації розірвання шлюбу регулює також Наказ Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 р. "Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні".

Відповідно до підрозділу 3 "Державна реєстрація розірвання шлюбу" Розділу ІІІ "Державна реєстрація окремих актів цивільного стану" цього нормативно-правового акту державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану у встановлених законом випадках. Розірвання шлюбу, здійснене судом до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", підлягає державній реєстрації в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація розірвання шлюбу може проводитись незалежно від строку, що минув після постановлення судом рішення про розірвання шлюбу, яке набрало чинності. Розірвання шлюбу, здійснене в порядку, передбаченому ст.ст. 106 і 107 СК України, повинно бути зареєстроване в органі державної реєстрації актів цивільного стану. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день державної реєстрації розірвання шлюбу.

Рішення суду про розірвання шлюбу, постановлене судом після набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", надсилається судом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який отримав рішення суду про розірвання шлюбу, повинен у день його надходження зробити відмітку про розірвання шлюбу на лицьовому боці актового запису про шлюб, зазначивши дату і номер рішення суду, повне найменування суду, яким ухвалено рішення, а також внести відповідні відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Після цього відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає повідомлення до архіву органу державної реєстрації актів цивільного стану, у якому зберігається другий примірник актового запису про шлюб, який здійснює у ньому відповідну відмітку. Якщо актовий запис про шлюб зберігається в іншому відділі державної реєстрації актів цивільного стану України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який отримав рішення суду про розірвання шлюбу, повинен у день надходження рішення надіслати його до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням актового запису про шлюб для проставлення відповідної відмітки в порядку, передбаченому абзацом другим цього пункту, та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану направляє рішення суду про розірвання шлюбу до компетентного органу іноземної держави за місцезнаходженням актового запису про шлюб, якщо між Україною і цією державою укладено договір про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах.

Підставою для державної реєстрації розірвання шлюбу є:

– рішення суду про розірвання шлюбу, постановлене судом до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", яке набрало законної сили;

– спільна заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей;

– заява про розірвання шлюбу одного з подружжя та рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім, недієздатним.

В актовому записі про розірвання шлюбу в графі "Підстава державної реєстрації розірвання шлюбу" зазначається одна з підстав: назва суду, дата постановлення судового рішення, номер справи; дата подання заяви про розірвання шлюбу подружжям, яке не має дітей; назва суду, дата постановлення судового рішення про визнання одного з подружжя безвісно відсутнім або недієздатним, номер справи.

Державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться за місцем проживання подружжя або одного з них. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації розірвання шлюбу, якщо один із подружжя звернувся із заявою про державну реєстрацію розірвання шлюбу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану не за своїм місцем проживання, а за місцем проживання другого з подружжя. У цьому разі місце проживання другого з подружжя підтверджується його паспортом або паспортним документом з відміткою про його проживання чи відповідною довідкою, виданою компетентними органами, про що робиться відмітка в актовому записі про розірвання шлюбу в графі "Для відміток".

Державна реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду, постановленого до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", проводиться за письмовою заявою про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду, яка подається подружжям або одним з них, по пред'явленні копії рішення суду (витягу з рішення суду) про розірвання шлюбу, що набрало законної сили, а також паспорта або паспортного документа, квитанції про сплату встановленої судом суми державного мита. Якщо один із подружжя, що розриває шлюб, звільнений від сплати державного мита, то державна реєстрація розірвання шлюбу і видача йому свідоцтва проводиться незалежно від сплати державного мита другим з подружжя.

При одержанні заяви про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду та після реєстрації її у спеціальному журналі відділ державної реєстрації актів цивільного стану одночасно з'ясовує, чи не було зареєстровано розірвання шлюбу у відділі державної реєстрації актів цивільного стану України за заявою другого з подружжя. Тому з подружжя, хто подав заяву, роз'яснюється, що розірвання шлюбу буде зареєстровано після одержання відповіді відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцем зберігання актового запису про шлюб.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який одержав такий запит, повинен у семиденний строк повідомити, коли і яким органом державної реєстрації актів цивільного стану було зареєстровано розірвання шлюбу другим з подружжя або про відсутність відмітки про розірвання шлюбу в актовому записі про шлюб.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який одержав повідомлення про відсутність відмітки про розірвання шлюбу, у семиденний строк запрошує заявника для державної реєстрації розірвання шлюбу і в його присутності реєструє розірвання шлюбу.

Якщо розірвання шлюбу реєструється одним із подружжя, то при складанні актового запису до нього вносяться всі необхідні відомості щодо цієї особи. Щодо другого з подружжя зазначаються лише прізвище до розірвання шлюбу, власне ім'я, по батькові і сума державного мита, яку він має сплатити відповідно до рішення суду. У цьому разі в свідоцтві про розірвання шлюбу зазначається прізвище, присвоєне після розірвання шлюбу, лише тому з подружжя, який зареєстрував розірвання шлюбу.

Якщо відділу державної реєстрації актів цивільного стану відомо, що другий із подружжя вже зареєстрував розірвання шлюбу, то заяву, що надійшла, разом із копією рішення суду (витягом з рішення суду) і квитанцією про сплату державного мита вказаний відділ надсилає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцезнаходженням актового запису про розірвання шлюбу для доповнення його відсутніми відомостями.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який одержав такі матеріали, зобов'язаний у десятиденний строк доповнити актовий запис про розірвання шлюбу і надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника для вручення, зазначивши в ньому ту саму дату державної реєстрації розірвання шлюбу, що й першому з подружжя.

Після доповнення актового запису відділ державної реєстрації актів цивільного стану повинен у семиденний строк надіслати про це повідомлення відділу за місцезнаходженням другого примірника актового запису про розірвання шлюбу.

Державна реєстрація розірвання шлюбу у випадку, передбаченому ст. 106 СК України, проводиться на підставі письмової заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, у якій повинно бути зазначено про відсутність у них спільних дітей, після закінчення одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана, у присутності хоча б одного з подружжя. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

Якщо один із подружжя через поважну причину (у зв'язку з тяжкою хворобою, тривалим відрядженням, проживанням у віддаленій місцевості) не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, або прирівняну до неї, від його імені може подати другий із подружжя, про що робиться відмітка в журналі обліку заяв про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, та заяв відповідно до ст. 107 СК України, а також в актовому записі про розірвання шлюбу в графі "Для відміток".

При прийнятті заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, особам роз'яснюються порядок і умови державної реєстрації розірвання шлюбу, а також момент його припинення.

Якщо подружжя через поважну причину не може з'явитися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації розірвання шлюбу в установлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. Про це робиться відмітка на заяві та в журналі обліку заяв про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, та заяв відповідно до ст. 107 СК України. У цих випадках строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви. Якщо подружжя не з'явилося для проведення державної реєстрації розірвання шлюбу і не повідомило про причину неявки протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність. Якщо один із подружжя через поважну причину не може з'явитись для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, або впродовж місяця письмово повідомити орган державної реєстрації актів цивільного стану про згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі надсилання письмового повідомлення підпис на ньому того з подружжя, який не може з'явитися, повинен бути нотаріально засвідченим, про що робиться відповідна відмітка в актовому записі про розірвання шлюбу в графі "Для відміток". У цьому випадку при державній реєстрації розірвання шлюбу в актовому записі вказуються всі дані щодо другого з подружжя відповідно до поданої заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей.

Той із подружжя, який змінив своє прізвище у зв'язку з державною реєстрацією шлюбу і буде відсутній при державній реєстрації розірвання шлюбу, повинен зазначити в заяві про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, про бажання надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Якщо один із подружжя визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім, недієздатним, державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться за заявою другого з подружжя про розірвання шлюбу відповідно до ст. 107 СК України. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

При складанні актового запису про розірвання шлюбу відомості щодо відсутнього з подружжя зазначаються лише до розірвання шлюбу в графах "Прізвище", "Ім'я" та "По батькові".

До заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, та про розірвання шлюбу відповідно до ст. 107 СК України має бути додане свідоцтво про шлюб. Якщо в подружжя такого свідоцтва немає, а актовий запис про шлюб в органі державної реєстрації актів цивільного стану не зберігся, то за наявності в паспортах або паспортних документах заявника відмітки (штампа) про шлюб вимагати поновлення актового запису не потрібно. Про відсутність свідоцтва робиться відмітка на заяві про розірвання шлюбу. За наявності свідоцтва про шлюб після складання актового запису про розірвання шлюбу воно повертається заявникам з відміткою про державну реєстрацію розірвання шлюбу. Якщо актовий запис про шлюб був складений в органах державної реєстрації актів цивільного стану України, але не зберігся, і в подружжя немає свідоцтва про шлюб, а також відсутні штампи (відмітки) про шлюб у паспортах, паспортних документах, то державна реєстрація розірвання шлюбу може бути проведена тільки після поновлення актового запису про шлюб у встановленому законодавством порядку. До заяви про розірвання шлюбу відповідно до ст. 107 СК України ініціатором розірвання шлюбу, крім того, додається копія рішення суду (витяг з рішення суду) про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім чи недієздатним.

Державна реєстрація розірвання шлюбу може бути проведена відділом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою одного з подружжя, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, або прирівняною до нотаріально засвідченої, якщо актовий запис про розірвання шлюбу вже складено за заявою другого з подружжя на підставі рішення суду про розірвання шлюбу або на підставі вироку суду про засудження одного з подружжя до позбавлення волі на строк не менш як три роки до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", у разі якщо така особа не може з поважної причини особисто з'явитися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Той із подружжя, який бажає відновити своє дошлюбне прізвище, повинен письмово заявити про це у відділі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який зареєстрував розірвання шлюбу, повинен у десятиденний строк надіслати повідомлення про державну реєстрацію розірвання шлюбу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням актового запису про шлюб. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який одержав таке повідомлення, повинен у десятиденний строк зробити на лицьовому боці актового запису про шлюб відмітку про державну реєстрацію розірвання шлюбу, зазначивши, коли і яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану було зареєстровано розірвання шлюбу, а також номер актового запису про розірвання шлюбу. При державній реєстрації розірвання шлюбу на підставі рішення суду зазначаються дата і номер рішення суду, повне найменування суду, яким ухвалено рішення. Після цього відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає повідомлення про проведену державну реєстрацію розірвання шлюбу до архіву органу державної реєстрації актів цивільного стану, у якому зберігається другий примірник актового запису про шлюб, який здійснює у ньому відповідну відмітку.

Про державну реєстрацію розірвання шлюбу в паспортах громадян України осіб, шлюб між якими розірвано, робиться відмітка про реєстрацію розірвання шлюбу із зазначенням місця і часу цієї реєстрації, прізвища, власного імені, по батькові особи, з якою розірвано шлюб, прізвища після реєстрації.

Якщо державна реєстрація розірвання шлюбу була проведена за відсутності одного з подружжя, відмітка про розірвання шлюбу в його паспорті громадянина України робиться при врученні йому свідоцтва про розірвання шлюбу тим відділом державної реєстрації актів цивільного стану, який видає свідоцтво, із зазначенням фактичного місця та дати державної реєстрації розірвання шлюбу.

Відмітка про розірвання шлюбу за рішенням суду проставляється в паспортах громадян України осіб, шлюб між якими розірвано, у разі їх звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану та пред'явлення рішення суду. При зверненні осіб для проставлення вказаної відмітки відділ державної реєстрації актів цивільного стану одночасно перевіряє наявність відмітки про розірвання шлюбу в актовому записі про шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану України за місцем зберігання актового запису про шлюб. Особам роз'яснюється, що відмітку про розірвання шлюбу в паспорті громадянина України буде проставлено після одержання відповіді. У разі відсутності відмітки про розірвання шлюбу в актовому записі про шлюб відділ державної реєстрації актів цивільного стану проставляє її з дотриманням абзацу другого пункту 3 цієї глави одночасно з відміткою про розірвання шлюбу в паспортах громадян України осіб із залишенням у відділі ксерокопії рішення суду або направляє рішення суду про розірвання шлюбу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання актового запису про шлюб. Після проставлення відмітки про розірвання шлюбу в актовому записі про шлюб відділ державної реєстрації актів цивільного стану повинен у десятиденний строк надіслати повідомлення, передбачене абзацом другим пункту 3 цієї глави, до архіву відділу державної реєстрації актів цивільного стану, у якому зберігається другий примірник актового запису про шлюб, та внести відповідні відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. У паспорті громадянина України зазначаються прізвище, ім'я, по батькові особи, з якою розірвано шлюб, повне найменування суду, яким ухвалено рішення, дата і номер рішення суду, прізвище після розірвання шлюбу.

Якщо особа, у паспорті громадянина України якої робиться відмітка про реєстрацію розірвання шлюбу або про розірвання шлюбу, змінила прізвище на дошлюбне, то на першій сторінці цих документів одночасно вказується, що у зв'язку зі зміною прізвища паспорт або паспортний документ підлягає обміну в місячний строк.

Відділи державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язані в семиденний строк надіслати районним, районним у місті, міським чи міськрайонним військовим комісаріатам повідомлення про зміну військовозобов'язаними і призовниками прізвища у зв'язку з державною реєстрацією шлюбу, розірвання шлюбу.

Якщо той з подружжя, який у судовому порядку був оголошений померлим, з'явився або якщо одержано відомості про місце його перебування, суд скасовує рішення про оголошення його померлим. Якщо смерть особи, оголошеної судом померлою, була зареєстрована в органах державної реєстрації актів цивільного стану, а другий з подружжя не уклав новий шлюб, то шлюб вважатиметься поновленим тільки після анулювання актового запису про смерть на підставі рішення суду. Про анулювання актового запису про смерть надсилаються повідомлення до відділів державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого та другого примірників цього актового запису. Якщо смерть особи, оголошеної судом померлою, не була зареєстрована в органах державної реєстрації актів цивільного стану, то шлюб не вважається припиненим. Якщо ж другий із подружжя зареєстрував повторний шлюб, той із подружжя, щодо якого було скасовано рішення суду про оголошення його померлим та анульовано актовий запис про смерть, може оформити розірвання шлюбу на загальних підставах.

Якщо один із подружжя був визнаний у судовому порядку безвісно відсутнім і за цієї підстави шлюб з ним було розірвано, то в разі його з'явлення і скасування рішення суду про визнання цієї особи безвісно відсутньою шлюб може бути поновлений відділом державної реєстрації актів цивільного стану тільки за спільною заявою подружжя. Анулювання актового запису про розірвання шлюбу проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану, у якому зберігається актовий запис, тільки за наявності рішення суду про скасування попереднього рішення суду про визнання цієї особи безвісно відсутньою. Шлюб не може бути поновлений, якщо другий із подружжя особи, визнаної безвісно відсутньою, зареєстрував новий шлюб. У цьому разі той із подружжя, який з'явився, вправі одержати або витребувати свідоцтво про розірвання шлюбу від відділу державної реєстрації актів цивільного стану, у якому було зареєстровано розірвання шлюбу. При цьому актовий запис про розірвання шлюбу доповнюється тими відомостями, яких бракує.

Правові наслідки припинення шлюбу: припинення прав та обов'язків подружжя. Основним наслідком особистого немайнового характеру є право на залишення прізвища, набутого в шлюбі, або повернення дошлюбного прізвища, а майнового характеру – це припинення дії принципу спільності щодо майна, яке колишнє подружжя набуватимуть у майбутньому.

Інститут припинення шлюбу в СК України певним чином регулюється і нормами про сепарацію – режиму окремого проживання подружжя. Сепарація відома світовій практиці як передумова виваженості рішення подружжя розлучатися чи ні. Вона є, по своїй суті, фактичним припиненням шлюбних відносин, засвідченим актом органу державної реєстрації актів цивільного стану. Встановлюється такий режим тільки за рішенням суду. Режим окремого проживання припиняється у разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя.

Правові наслідки сепарації:

– майно, набуте в цей період, не вважається спільним;

– після спливу десяти місяців з дня встановлення сепарації перестає діяти презумпція батьківства.

Отже, як і питання укладання шлюбу, питання розірвання шлюбу досить детально регулюються чинним законодавством. Студентам слід розуміти різницю між порядками розірвання шлюбу. Кожен з них супроводжують відмінні один від одного юридичні документи.

ЛЕКЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ 3

ТЕМИ: Особисті немайнові права і обов’язки подружжя. Майнові права і обов’язки подружжя (2 години)

Мета лекційного заняття: ознайомити студентів з особистими немайновими правами та обов’язками подружжя; розкрити зміст таких особистих немайнових прав подружжя, як право на материнство; право на батьківство; право на повагу до своєї індивідуальності; право на фізичний та духовний розвиток; право на зміну прізвища; на розподіл обов'язків та спільне вирішення питань життя сім'ї; на свободу та особисту недоторканність; ознайомити студентів з майновими правами і обов'язками подружжя; охарактеризувати майно, що може належати на праві особистої приватної власності кожному із подружжя та майно, що є спільною власністю подружжя; розкрити особливості зобов'язань по утриманню; охарактеризувати форми надання утримання; охарактеризувати шлюбний договір.

План лекційного заняття

1. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя

2. Майнові права і обов'язки подружжя.

3. Шлюбний договір.

Рекомендовані нормативно-правові акти:

Конституція України : Конституція від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – ст. 141.

Конвенція про права дитини : Конвенція, Міжнародний документ від 20.11.1989 р. (дата набуття чинності для України – 27.09.1991 р.) / ООН // Зібрання чинних міжнародних договорів України. – 1990 р. – № 1. – стор. 205.

Загальна декларація прав людини : Декларація, Міжнародний документ від 10.12.1948 р. / ООН; // Офіційний Вісник України. – 2008. – № 93. – ст. 3103.

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права : Пакт, Міжнародний документ від 16.12.1966 р. (дата набуття чинності для України – 23.03.1976 р.) / ООН // Вісник Конституційного Суду України. – 2007. – № 11.

Житловий кодекс : Кодекс від 30.06.1983 р. № 5464-X / Верховна Рада УРСР // Вісник Податкової служби України. – 2009. – № 11.

Сімейний кодекс України: Кодекс від 10.01.2002 р. № 2947-ІІІ (із змінами) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 21-22. – ст. 135.

Цивільний кодекс України: Кодекс від 16.01.2003 р. № 435-ІV (із змінами) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради. – 2003. – №№ 40-44. – ст. 356.

Цивільний процесуальний кодекс України: Кодекс від 18.03.2004 р. № 1618-ІV (із змінами) / Верховна Рада України // Урядовий кур’єр. – 2004. – Липень. – № 130.

Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: Закон України від 08.09.2005 р. № 2866-ІV (із змінами) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 52. – ст. 561.

Про захист суспільної моралі: Закон України від 20.11.2003 р. № 1296-ІV (із змінами) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 14. – ст. 192.

Про нотаріат : Закон України від 02.09.1993 р. № 3425-12 (із змінами) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – ст. 383.

Про попередження насильства в сім’ї : Закон України від 15.11.2001 р. № 2789-ІІІ (із змінами) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 10. – ст. 70.

Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні : Закон України від 11.12.2003 р. № 1382 (із змінами) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – ст. 232.

Про цінні папери та фондовий ринок : Закон України від 23.02.2006 р. № 3480-ІV (із змінами) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – ст. 268.

Про затвердження Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власне імені, по батькові) фізичної особи : Постанова від 11.07.2007 р. № 915 / Кабінет Міністрів України // Офіційний вісник України від 27.07.2007. – 2007 р. – № 52. – стор. 95. – стаття 2115. – код акту 40449/2007.

Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб : Постанова від 26.02.1993 р. № 146 (із змінами) / Кабінет Міністрів України // Право України. – 1994. – № 7-8.

Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України : Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 (із змінами) / Міністерство юстиції України // Офіційний вісник України від 07.03.2012. – 2012 р. – № 17. – стор. 66. – стаття 632. – код акту 60599/2012.

Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання : Наказ, Правила, Форма типового документа від 12.01.2011 р. № 96/5 (із змінами) / Міністерство юстиції України // Офіційний вісник України від 28.01.2011 р. – 2011 р. – № 4. – том 2. – стор. 939. – стаття 238. – код акту 54533/2011.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. // Голос України від 20.01.2005 р. № 10.

Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів: Постанова від 15.05.2006 р. № 3 / Верховний Суд України // Вісник Верховного Суду України. – 2006. – № 7.