3. Шлюбний договір

Шлюбний договір – це договір між подружжям, спрямований на встановлення, зміну чи припинення майнових прав та обов'язків між ними. Регулюється Главою 10 СК України.

Ознаки:

– право на укладення мають наречені або подружжя;

– для неповнолітньої особи на його укладення необхідна згода батьків;

– договір не повинен зменшувати обсягу прав людини;

– договір не повинен ставити одну із сторін у надзвичайно невигідне матеріальне становище;

– повинен включати тільки майнові права й обов'язки подружжя одне до одного і щодо їхніх дітей.

Призначення шлюбних договорів: встановлення правового режиму набутого в шлюбі майна, відмінного від того, що встановлений законом. Таке майно можна вважати спільною частковою власністю подружжя або особистою власністю кожного з них. Може передбачатися порядок використання належного їм майна, користування житловим приміщенням однієї із сторін. Подружжя також має можливість обумовити на майбутнє відмінні від встановлених законом умови, порядок і строки сплати аліментів один одному.

Форма: письмова з нотаріальним посвідченням як під час шлюбу, так і до його реєстрації. У першому випадку він набере чинності з моменту нотаріального посвідчення, у другому – з моменту реєстрації шлюбу. Порядок посвідчення шлюбного договору регулює п. 2 Глави 5 "Інші правочини" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій". Відповідно до цього Порядку особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжя мають право за власним бажанням укласти договір щодо вирішення питань життя сім'ї (шлюбний договір), яким регулюються майнові відносини між подружжям, у тому числі визначаються їхні майнові права та обов'язки як батьків. Шлюбний договір укладається в письмовій формі в трьох оригінальних примірниках і нотаріально посвідчується. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Шлюбний договір, укладений до реєстрації шлюбу, набирає чинності в день реєстрації шлюбу, а шлюбний договір, укладений подружжям, – у день його нотаріального посвідчення, про що має бути зазначено в тексті договору. У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов’язків, а також може бути встановлена чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу. Шлюбний договір може включати положення про порядок зміни його умов. Одностороння зміна умов шлюбного договору та одностороння відмова від шлюбного договору не допускаються. Зміни до шлюбного договору можуть бути внесені подружжям шляхом укладання відповідного договору, який підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Шлюбний вік жінок та чоловіків встановлено ст. 22 СК України. У разі зниження шлюбного віку до реєстрації шлюбу шлюбний договір укладається неповнолітніми за письмовою заявою їх батьків або піклувальника, справжність підпису яких засвідчується нотаріусом з дотриманням вимог Порядку. Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки, а також можуть бути визначені майнові права та обов’язки подружжя як батьків. Сторони у шлюбному договорі можуть визначати правовий режим майна, яке дружина, чоловік передають для використання на спільні потреби сім’ї; правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу; порядок користування житлом. Сторони можуть домовитись у шлюбному договорі про зміну правового режиму майна, набутого в шлюбі, та визначити його як особисте майно одного із подружжя або на особисте майно одного із подружжя поширити режим спільного майна подружжя. Шлюбним договором може регулюватися порядок користування одним із подружжя житловим приміщенням, яке належить іншому з подружжя, а також проживання у житловому приміщенні, яке є їхньою спільною власністю, їхніх родичів.

У договорі може встановлюватися чинність його в цілому або окремих умов і після припинення шлюбу. Питання зміни його умов, розірвання чи визнання його недійсним врегульовані не лише нормами СК України, а й ЦК України, як і будь-якого цивільно-правового договору.

Отже, шлюбний договір набуває останнім часом поширення у застосуванні. Тому для надання якісної юридичної консультації з приводу його укладення, зміни або припинення, для ефективного захисту прав його сторін, необхідним є засвоєння положень норм сімейного та цивільного права, якими цей договір регулюється.

ЛЕКЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ 4

ТЕМИ: Визначення походження дитини. Особисті немайнові правовідносини батьків та дітей. Майнові правовідносини батьків, дітей, інших членів сім’ї (2 години)

Мета лекційного заняття: ознайомити студентів з презумпцією материнства та з презумпцією батьківства; ознайомити студентів з особистими немайновими правами та обов'язками матері, батька та дитини; розкрити зміст: права на особисте виховання дитини; права на залучення до виховання дитини інших осіб; права на передачу дитини на виховання фізичним і юридичним особам; права на вибір форм і методів виховання, які не суперечать закону і моралі; права на безперешкодне спілкування з дітьми; права на самозахист своєї дитини; права на звернення до суду, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування за захистом прав своєї дитини як її законні представники; права на визначення місця проживання дитини; права на відібрання малолітньої дитини у будь-якої особи, що утримує її незаконно; ознайомити студентів з майновими правами та обов'язками матері, батька та дитини.

План лекційного заняття

1. Презумпції у сімейному праві.

2. Особисті немайнові права та обов'язки матері, батька та дитини.

3. Майнові права та обов'язки матері, батька та дитини.

Рекомендовані нормативно-правові акти:

Конституція України : Конституція від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – ст. 141.

Конвенція про права дитини : Конвенція, Міжнародний документ від 20.11.1989 р. (дата набуття чинності для України – 27.09.1991 р.) / ООН // Зібрання чинних міжнародних договорів України. – 1990 р. – № 1. – стор. 205.

Житловий кодекс : Кодекс від 30.06.1983 р. № 5464-X (із змінами) / Верховна Рада УРСР // Вісник Податкової служби України. – 2009. – № 11.

Сімейний кодекс України: Кодекс від 10.01.2002 р. № 2947-ІІІ (із змінами) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 21-22. – ст. 135.

Цивільний процесуальний кодекс України: Кодекс від 18.03.2004 р. № 1618-ІV (із змінами) / Верховна Рада України // Урядовий кур’єр. – 2004. – Липень. – № 130.

Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV (із змінами) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18-22. – ст. 144.

Цивільний кодекс України: Кодекс від 16.01.2003 р. № 435-ІV (із змінами) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради. – 2003. – №№ 40-44. – ст. 356.

Про державну реєстрацію актів цивільного стану : Закон України від 01.07.2010 р. № 2398-VI (із змінами) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради. – 2010. – № 38. – ст. 509.

Про нотаріат : Закон України від 02.09.1993 р. № 3425-12 (із змінами) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – ст. 383.

Про охорону дитинства : Закон України від 26.04.2001 р № 2402-ІІІ (із змінами) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 30. – ст. 142.

Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні : Закон України від 11.12.2003 р. № 1382 (із змінами) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – ст. 232.

Про цінні папери та фондовий ринок : Закон України від 23.02.2006 р. № 3480-ІV (із змінами) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – ст. 268.

Про затвердження Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власне імені, по батькові) фізичної особи : Постанова від 11.07.2007 р. № 915 / Кабінет Міністрів України // Офіційний вісник України від 27.07.2007. – 2007 р. – № 52. – стор. 95. – стаття 2115. – код акту 40449/2007.

Про затвердження Порядку стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі, з якою не укладено договір про подання правової допомоги: Постанова від 19.08.2002 р. № 1203 / Кабінет Міністрів України // Офіційний вісник України від 06.09.2002. – 2002 р. – № 34. – стор. 175. – стаття 1599. – код акту 23072/2002.

Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб : Постанова від 26.02.1993 р. № 146 (із змінами) / Кабінет Міністрів України // Право України. – 1994. – № 7-8.

Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України : Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 (із змінами) / Міністерство юстиції України // Офіційний вісник України від 07.03.2012. – 2012 р. – № 17. – стор. 66. – стаття 632. – код акту 60599/2012.

Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання : Наказ, Правила, Форма типового документа від 12.01.2011 р. № 96/5 / Міністерство юстиції України // Офіційний вісник України від 28.01.2011 р. – 2011 р. – № 4. – том 2. – стор. 939. – стаття 238. – код акту 54533/2011.

Про затвердження Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні : Наказ від 18.10.2000 р. № 52/5 (із змінами) / Міністерство юстиції України // Офіційний вісник України від 03.11.2000. – 2000 р. – № 42. – стор. 205. – стаття 1803. – код акту 16932/2000.

Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів : Постанова від 15.05.2006 р. № 3 / Верховний Суд України // Вісник Верховного Суду України. – 2006. – № 7.

Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав : Постанова від 30.03.2007 р. № 3 (із змінами) / Верховний Суд України // Вісник Верховного суду України від 05.2007. – 2007 р. – № 5. – стор. 7.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. // Голос України від 20.01.2005 р. № 10.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», частин четвертої і п’ятої статті 22 Закону України «Про міліцію» та частини шостої статті 22 Закону України «Про пожежну безпеку» (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім’ї») № 5-рп/99 від 03.06.1999 року // Офіційний вісник України від 02.07.1999. – 1999 р. – № 24. – стор. 180. – код акту 7927/1999.