3. 3 Логічні методи

Ці методи ототожнюються з асоціюванням та генеруванням ідей. Метод асоціювання ідей базується на використанні можливостей органів чуття людини (слуху, зору, дотику) та її розумових здібностей для формування шуканих ідей. Спостерігаючи, слуха­ючи або відчуваючи той чи той реальний об'єкт, людина здатна відійти від його образу і уявити собі інший, що має певну подіб­ність, але принципово різниться від нього. Пов'язана з цим оригі­нальна та цінна ідея фіксується і використовується для дальшого опрацювання. Під час спостереження і формування ідеї аналізую­ться властивості реального та уявного об'єкта. На підставі логіч­них роздумів і прямого порівнювання цих властивостей прийма­ють необхідні рішення. Ясна річ, що цей процес передбачає наяв­ність точних відповідей на низку конкретних питань. З'ясовують­ся, зокрема, переваги та недоліки конструктивного виконання то­вару, можливості його використання за нових умов або здійснення масштабної (збільшеної, зменшеної) модифікації виробу. Вивчаються також можливості зміни зовнішнього оформлення, компону­вання або принципів дії виробу, заміни матеріалів тощо. Відповіді на ці питання дають змогу створити образ майбутнього об'єкта.

Метод генерування ідей базується на систематизації даних щодо розвитку певного виду товару в минулому та на логічному аналізі цих даних для визначення можливих напрямків розвитку продукту в майбутньому. Поширеними засобами генерування є діаграми та матриці ідей, так звана мозкова атака (метод «мозкового штурму»), евристичні методи.

Метод генерування з допомогою діаграми ідей передбачає використання відповідного графічного матеріалу, який синтезує минулий досвід становлення та розвитку того виду товару, що розглядається. Така діаграма своєю наочністю допомагає підви­щенню активності творчої діяльності в процесі пошуків нових варіантів розв'язання задачі, сприяє такому пошуку і створює для нього необхідні передумови. Отже, діаграма ідей забезпечує по­ширення та поглиблення ознак систематизації та класифікації об'єкта (рис. 3. 3)

Метод генерування з використанням матриці ідей пов'язаний із проникненням у морфологію (склад та структуру) виробу. Його вважають продуктивнішим, оскільки він дає змогу отримати більшу кількість комбінацій ідей, у тім числі альтернативних. Останнє cприяє знаходженню принципово нових рішень. Морфологічний аналіз ґрунтується на побудові матриці характеристик об'єкта прогнозування та їх можливих значень з наступним перебиранням і оцінюванням варіантів сполучень цих значень. Він реалізується на основі побудови так званого морфологічного блоку, який було запропоновано швейцарським вченим Ф. Цвікі в кінці 50-х років. Параметри об'єкта, відібрані на попередньому етапі як найважливіші для проблеми, що вивчається, розміщуються в рядках та стовпчиках багатовимірної таблиці — морфологічної матриці (рис.3. 3). У кожній клітинці матриці є варіанти можливих рішень. Процедура мор­фологічного аналізу — це послідовне перебирання можливих спо­лучень різних характеристик (у нашому прикладі — фізичних принципів та технічних рішень. Загальна кількість m варіантів : створення нового технічно складного товару дорівнює добутку

,

де i = 1,2,….n – кількість різних типів характеристик;

r_i - кількість характеристик i -го типу.

Рис. 3. 3 Морфологічна матриця ідей для вибору транспортного засобу

Послідовність етапів морфологічного аналізу така:

• проблема описується в цілому (жодні рішення не пропонуються);

• проблема розкладається на кілька компонентів (наприклад, визначаються параметри об'єкта — форма, матеріал упаковки, вміст);

• для кожного параметра пропонується кілька можливих варіантів (відомих і тих, які поки що не використано в представлених на ринку товарах). При цьому складається матриця, так званий морфологічний ящик, у першому стовпчику якої перелічено всі параметри, а праворуч у тому ж рядку — альтернативні рішення;

• параметри й альтернативні рішення комбінуються (кожне рішення складається з набору, яке вимагає по одному варіанту з кожного параметра); вибирається та реалізується оптимальне, з погляду фірми, рішення.

Метод морфологічного аналізу дуже корисний для проектування нових виробів, а також для визначення можливості патентування основних параметрів з метою "за­блокувати" винаходи, які можуть з'явитися у майбутньому, і перекрити конкурентам шлях до імітації інновації.

ПРИКЛАДИ ГЕНЕРАЦІЯ ІДЕЙ МЕТОДОМ МОРФОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

Рис. 3.4 і 3.5 демонструє сутність морфологічного методу генерації ідей годинника і кавоварки

компоненти проблеми	Часткові альтернативні рішення
	Функціональний елемент	Відомі можливості рішення
	Джерело енергії	Заведення вручну	Струм	Коливання температури
	Акумуляція	Підняті гирі	Пружина	Акумулятор
	Мотор	Пружинний	Електричний	Гідравлічний
	Регулятор швидкості	Регулятор сил тяжіння	Маятник	Частота струму
	Передача	Зубчаста	Ланцюгова	Магнітна
	Показ часу	Стрілка та циферблат	Вікно та рамка	Листки, які перевертаються

Рис. 3. 4 Морфологічний ящик для годинника

Альтернативне рішення (ідея для нового товару): годинника з циферблатом і стрілкою, які заводяться вручну, на пружині, з регулятором сил тяжіння, ланцюговою передачею.

Функція	Можливі рішення
	1	2	3
Кип'ятіння води	Нагрівальна пластина (зовнішня)	Кип'ятіння води	Нагрівальна пластина (зовнішня)
Фільтрація кави	Паперовий фільтр	Фільтрація кави	Паперовий фільтр
Збереження температури кави	Підігрів	Збереження температури кави	Підігрів
Розлив кави	Контейнер для розливу	Розлив кава	Контейнер для розливу

Рис. 3.5 Морфологічний ящик для конструкції кофеварки

На підставі аналізу морфологічного ящика й технологічних можливостей фірми формують два альтернативних варіанти конструкції кавоварки

Функції	Варіант 1	Варіант 2
Кип'ятіння	Нагрівальна пластина	Нагрівальна спіраль
Фільтрація	Пористий метал	Паперовий фільтр
Збереження тепла	Термос	Ізоляція
Розлив	Кран	Контейнер

Метод морфологічного аналізу дуже корисний при проектуванні нових виробів, а також для визначення можливості запатентування основних параметрів з метою «заблокування» винаходів, які можуть з'явитися в майбутньому й перекрити шлях конкурентам імітації інновації.

Ще один приклад демонстрації сутності морфологічного методу аналізу для генерації ідей наведений на рис. 3.6.

Рисунок ілюструє морфологічний метод генерації ідей упаковки

Куб

Сфера

Туба

Конус

Тетраедр

Гексаедр

Паралелепіпед

Ромб

Форма подушки

Р

Форма упаковки

ис. 3. 6. Приклад: генерація ідеї нової упаковки морфологічним методом

Рис. 3.6. Генерація ідеї нової упаковки.

Альтернативне рішення: упаковка для рідини (мінеральна вода для косметичних цілей) у формі конуса з пластичного матеріалу

Прогнозна сутність методу морфологічного аналізу виявляється в можливості передбачення ймовірності характеристик товарів, які ще не створені, але можуть з’явитися в майбутньому

Метод мозокового штурму

Мозковий штурм запропонований А. Осборном наприкінці 30-х років й як метод дуже простий. Він передбачає наявність таких етапів: підготовчий; генерації ідей; аналізу й оцінки ідей.

Суть першого етапу складається в організації процесу власного мозковому штурму. Проведення етапу починається з моменту ухвалення рішення про необхідність використання мозкового штурму для рішення проблеми. Для ведення роботи призначається ведучий, відповідальний за організацію й процедурну частину роботи. У його функції на підготовчому етапі входить: формулювання й переформулювання завдання, підбір учасників для наступних етапів роботи, рішення організаційних питань (приміщення, магнітофон, оповіщення й згода керівництва, запрошених, збір). Важливим елементом цього етапу є підбір учасників. У групу генераторів повинні входити люди з позитивною установкою до творчості, що володіють яскравою фантазією, здатні швидко підхоплювати чужі ідеї й розвивати їх. У групу аналітиків повинні входити особи, що володіють більшою кількістю знань по досліджуваному питанню або якомусь його розділу, тобто фахівці, здатні оцінити ідеї, висунуті на етапі генерації.

Процедура виконання мозкового штурму регламентується декількома правилами. Найважливіші з них - необхідність заборони критики на етапі генерації. Критика не повинна допускатися в якій би те не було формі, самі ідеї подаються без обґрунтування. Допускається висування свідомо нереальних, фантастичних, жартівливих ідей. Забороняється обґрунтування висунутих ідей.

Генерування нових ідей, що заохочує ведучим, проходить, як правило, протягом 35-55 хв. Чисельний склад групи 6-10 чол. Всі ідеї записуються на магнітофон або стенографуються. Вважається нормальним, коли за один цикл роботи група видає 60- 100 ідей. На етапі аналізу основним правилом є виявлення раціональної основи в кожній з висунутих на етапі генерації ідей.

Перевагою методу є його простота в сполученні з потенційно більшими можливостями по висуванню нових ідей. У чинність великої узагальненості правил він не орієнтований винятково на техніку, отже, його можна застосовувати в різних областях людської діяльності. Відомі приклади успішного застосування методу при рішенні конструкторських, технологічних, організаційних, управлінських, економічних завдань, при проведенні експертиз у цих областях, а також при прогнозуванні.

Універсальність методу, як правило, обратно пропорційно його ефективності, тому застосовувати мозковий штурм для рішення завдань пошуку оптимальної конфігурації об'єкта або усунення конкретних протиріч розвитку технічних систем недоцільно. Однак це доводиться робити в тому випадку, якщо в групі немає фахівців, знайомих з методами пошуку.

Основною областю застосування мозкового штурму є пошук рішень у недостатньо дослідженій області, виявлення нових напрямків рішення проблеми. Його також рекомендується використати для пошуку нових сфер застосування вже існуючого виробу або матеріалів, а також для виявлення недоліків існуючого виробу. Крім переваг, метод має й істотні недоліки. Так, наприклад, витрати часу на пошук рішення проблеми можуть бути дуже великі при відсутності гарантії знаходження сильних ідей. У практиці трапляється, що нелегко підготувати й провести мозковий штурм «за правилами», тобто з дотриманням всіх обмежень і вимог. Більші утруднення викликає часом процес підбора учасників. Процес висування ідей також не завжди задовольняє фахівців. Проте, тільки усвідомлення закономірностей процесу пошуку й бажаних результатів у практиці колективної роботи дозволяє зробити мозковий штурм більше керованим і менш громіздким, підвищити ймовірність одержання бажаних ідей.

У цьому зв'язку становить інтерес докладний розгляд деяких особливостей роботи ведучого, які дотепер докладно у вітчизняній літературі не описувалися. Обов'язком ведучого є забезпечення якісного проведення мозкового штурму на всіх його етапах. У першу чергу це обов'язки організаційно-управлінського характеру. Пропонується вибирати ведучих серед осіб, що володіють високою творчою активністю в сполученні з доброзичливістю стосовно ідей, висловленим іншими. Крім того, ведучий повинен мати авторитет серед тих, ким він зібрався керувати.

З розвитком методів пошуку нових технічних рішень з'явилися ведучі-професіонали, що дозволило пред'являти до них цілий ряд додаткових вимог. Інженер-організатор ФВА, що виступає в ролі ведучого, повинен уміти виконувати такі процедури: ухвалювати рішення щодо застосування мозкового штурму, тобто визначати доцільність використання саме мозкового штурму для рішення завдання; підбирати учасників («генераторів» й «аналітиків»); навчати учасників необхідним процедурам; формулювати завдання з урахуванням кваліфікації й особистісних якостей притягнутих до мозкового штурму фахівців; забезпечувати діяльність учасників під час генерації й аналізу ідей; проводити класифікацію ідей; оцінювати ідеї; аналізувати підсумки проведення мозкового штурму.

Кожна з перерахованих процедур містить у собі певну послідовність дій, глибина її пророблення залежить від кваліфікації ведучого.

Основною метою ведучого під час етапу генерації є одержання великої кількості різних ідей, спрямованих на рішення поставленої проблеми або сприятливому рішенню. Однак висуває ідеї не сам ведучий: він може тільки стимулювати, спонукати до цього генераторів.

У діяльності ведучого під час генерації можна виділити: забезпечення процедурної частини процесу генерації; психологічну підтримку учасників; керування процесом генерації для розширення або звуження поля пошуків.

Незважаючи на швидкоплинність, етап генерації має яскраво виражені фази, на яких дії ведучого повинні бути різними. Цих фаз чотири: фази «Включення» або створення робочої обстановки; фаза «Наповнення» або основна фаза, протягом якої відбувається висування більшої частини ідей; фаза «Прориву», на якій провадиться генерація ідей по ключовому пункті проблеми або по одному з перспективних напрямків; фаза «Індукція», на якій відбувається пошук нових і доробка виявлених раніше напрямків розв'язуваної проблеми з використанням отриманої інформації.

Загальною метою ведучого, реалізованої на всіх фазах, є введення «генераторів» у стан максимальної творчої розкутості, щиросердечного підйому, концентрації думки на розглянутому об'єкті. Необхідно забезпечити активну роботу підсвідомості генератора, словесно або графічно фіксувати разом з ним всі образи, що виникають у мозку під час міркування вголос. Однак, якщо кожен генератор може в цей момент творити вільно, як би несвідомо, то ведучий проводить більшу аналітичну й управлінську роботу (табл. 3.2)

Таблиця 3. 2

Функції, що виконуються ведучим під час етапу генерації

Фаза	Функції
	процедурні	психологічні	управлінські
«Включення»	Контроль за дотриманням пра-вил: заборона кри-тики; відсутність обґрунтування висунутих ідей	Показ того факту, що будь-яка запро-понована ідея має смисл; усунення психологічних бар'єрів	Формулювання завдання
«Наповнення»	Регулювання ходу висування ідей	Підтримування атмосфери актив-ності й добрози-чливості	Нагромадження даних про напрямки рішення завдання; прийняття рішень про їхню перспективність
«Прорив»	Вживання різних механізмів акти-визації процеса генерації. Регулювання ходу висування ідей	Формування цільової настанови на високу значи-мість одержуваних результатів, і вихід на нове поле пошуку	Переформулювання з обліком отриманих даних щодо різного напрямлення рішення завдання. Прихована критика з метою усунення недоліків запропонованого принципу
«Індукція»	Переривання процесу активної розшукової робо-ти. Відволікання уваги сторонньою подією, розповід-дю, жартом	Формування «другого подиху», показ того, що увесь час виявля-ються нові сто-рони, аспекти, принципи	Цілеспрямоване проштовхування суперечливих ідей, виявлення незвичайних цікавих несподіваних слідств і продовжень

Психологічна підтримка в найпростішому виді може здійснюватися шляхом позитивної оцінки запропонованих генераторами ідей, дублювання ідей, поданих учасниками. Ідея, що здалася групі нереальної, при можливості повинна бути розвинена, принцип доведений до логічного завершення, ідеї повинна бути дана висока оцінка. Даній процедурі ведучий повинен приділяти особливу увагу, тому що, запропонувавши учасникам висловлюватися вільно, без обмежень, він нав'язав певні правила гри. Учасник, що прийняв ці правила й висловив ідею, що здалася іншим генераторам нереальної, виявляється в дуже некомфортному положенні. І ведучий зобов'язаний «стати поруч», показати високу евристичність ідеї, її перспективність.

Процедурна частина дій ведучого головним чином спрямована на контроль над виконанням основних правил роботи, корекції відхилень.

Як правило, при проведенні етапу генерації боротьба із критикою займає небагато часу. Вести її треба, роблячи зауваження чемно, але рішуче. Видаляти шалених критиків під час генерації не рекомендується, краще звести все до жарту (наприклад, просити групу генерувати ідеї, які неможливо розкритикувати).

Значну частину часу й чинностей ведучого займає процес регулювання ходу висловлень. Якщо ідей не дуже багато, те доцільно дублювати кожну з них. Це дозволяє регулювати хід висловлень, тому що звичайно в цьому випадку генератор чекає, коли на нього зверне увагу ведучий. Якщо процес генерації ідей проходить активно, то завдання ведучого - дати можливість висувати ідеї всім учасникам процесу генерації. Для цього можна час від часу просити висловитися тих учасників, які не можуть вклинитися в процес висловлень.

Керування з метою розширення поля пошуків провадять у тому випадку, якщо генератори не виходять за рамки декількох відомих напрямків рішення проблеми, або якщо необхідно дати детальний опис якої-небудь частини устрою, етапу процесу. Ведучий переформулює завдання по-новому, показуючи, що це є слідством одержання нової інформації із проблеми.

У групах, що відрізняються по інтенсивності висування ідей, стратегія роботи ведучого на фазах «Наповнення» й «Прорив» буде різною. У слабко генеруючій групі, ведучий виконує роль стимулятора, активно генеруючи ідеї (як правило, тут ідеї ведучого являють собою розвиток висловлених генераторами ідей).

У нормально працюючій групі ведучий виконує, як правило, експертні, аналітичні функції, звертаючи інформацію, видану генераторами, і показуючи, які узагальнені напрямки рішення завдання вже запропоновані.

У групі, у якій генератори пройшли навчання методам пошуку нових технічних рішень і по своїй чинності рівнюються ведучому, він є як би додатковим генератором, висуваючи всілякі ідеї (при цьому не забуваючи про контроль , за правильним дотриманням процедур).

Не слід забувати й про докладну фіксацію всього, що відбувається на етапі генерації за допомогою магнітафона, стенографії або просто акуратного й швидкого запису спеціально призначеним учасником. Після завершення етапу генерації висунуті ідеї докладно записуються й передаються для аналізу групі експертів.

Широко розповсюдженою оманою є подання про те, що на етапі аналізу оцінюється тільки рівень запропонованих ідей. Насправді на етапі аналізу теж повинне відбуватися висування ідей, але це вже повинні бути ідеї, що дозволяють перетворити пропозиції, висунуті раніше, зробити їх практично застосовними.

Отже, на обох основних етапах ведучий має справу із процесами висування, генерації ідей. Фундаментальна різниця між етапами полягає в тому, що на першому (генерація) фахівці висувають ідеї без аналізу, опираючись й основному на підсвідомість, інтуїцію й т.п., а на другому (аналіз) ідеї висуваються в результаті свідомого їхнього вивчення й розвитку.

Якщо на першому етапі потрібні генератори інтуїтивного типу, то на другому - усвідомленого, логічного типу.

Основними механізмами, використовуваними при обробці ідей, є узагальнення й конкретизація. Узагальнення застосовується для звільнення від зовнішніх емоційних, відволікаючих моментів з метою виявлення принципу, закладеного у висловлення. Переклад ідей на рівень узагальнених застосовується також для їхньої класифікації. Після виявлення принципу, на якому базувалося висловлення, і оцінки його перспективності приймається рішення про конкретизацію ідеї. Цей процес містить у собі наповнення абстрактної конструкції галузевим, специфічним змістом, розвиток ідеї, відпрацьовування виникаючих труднощів, тобто відбувається «конференція ідей», присвячена реалізації абстрактного принципу. Етап аналізу ідей проходить протягом досить тривалого часу, займаючи, як правило, від одного до декількох днів роботи групи кваліфікованих фахівців. Однак він складається з великої кількості повторюваних операцій по розгляду сформульованих генераторами ідей. Це дозволяє побудувати досить просту загальну послідовність дій при аналізі.

На мал. 3.7 представлена основна структура «мозкового штурму»

Рис. 3. 7 Основна структура метода «мозгового штурма»

Існує декілька методів мозкового штурму та його модифікацій:

• класичний мозковий штурм;

• анонімний мозковий штурм;

• дидактичний мозковий штурм;

• деструктивно-конструктивний мозковий штурм;

• техніка творчої співпраці.

Класичний мозковий штурм був вище описаний.

Анонімний мозковий штурм. Безпосередньо мозковий штурм проводиться до засідання. Учасників просять сформулювати та записати всі ідеї, які стосуються проблеми, на аркуші паперу і віддати їх ведучому. Ведучий представляє ідеї послідовно, не називаючи авторів, а група розвиває і вдосконалює ці ідеї.

Дидактичний мозковий штурм (техніка Літта). До початку засідання постановка проблеми точно відома тільки ведучому, який підводить учасників до проблеми поступово протягом, як правило, серії засідань: спочатку їх знайомлять лише із загальними аспектами проблеми, надалі додаткова інформація виводиться послідовно, внаслідок чого проблема вирішується повністю.

Деструктивно-конструктивний мозковий штурм. Мозковий штурм проводиться двома етапами. На першому етапі висвітлюються всі вади існуючого рішення проблеми, а на другому ведеться пошук нових, кращих ідей.

Техніка творчої співпраці. При цьому методі групова робота змінюється на індивідуальну. Спочатку протягом 10-15 хвилин проводиться груповий мозковий штурм. Потім учасники індивідуально (5-10 хвилин) обдумують проблему, записують нові ідеї. Вдосконалюють висловлені в процесі дискусії пропозиції.

Конференція ідей

Є модифікацією методу мозкового штурму, яка відрізняється вищим темпом засідання і припускає доброзичливу критику у формі реплік і коментарів. Усі ідеї фіксуються в протоколі, але автори не вказуються.

Різновидом цього методу є:

• конференція ідей Гільде;

• дискусія 66;

• метод 635.

Конференція ідей Гільде. До участі в конференції ідей залучають і працівників, добре обізнаних з проблемою, і новачків, здатних висувати нові свіжі ідеї, оскільки над ними не тяжіють традиційні підходи до її вирішення. Скептиків або фахівців, які вважають, що краще за інших все знають, не варто запрошувати на конференцію. Головуючий, статус якого під час конференції рівним з іншими, має підтримувати невимушену обстановку, неухильно рухаючись до мети.

Дискусія 66 (серія гудучих голосів). Учасників розбивають на групи по шість осіб, кожен незалежно від інших готує своє рішення проблеми або відпрацьовує позицію щодо певного питання. У кожній групі визначається ведучий, протоколіст, спікер. Групова робота триває приблизно 6 хвилин. Після цього всі групи збираються на пленарне засідання, на якому може бути вибраний новий погляд на проблему, яку знову обговорюють окремо протягом короткого часу.

Метод 635. Група, до складу якої входять 6 учасників, аналізує і чітко формулює проблему. Після цього кожен з учасників протягом 5 хвилин заносить до формуляру 3 пропозиції щодо вирішення проблеми і передає формуляр своєму сусідові, який бере до уваги пропозиції попередника і занотовує ще три власні пропозиції. Вони можуть виникнути внаслідок певних асоціацій із записаними рішеннями або бути абсолютно новими. Після того, як усі учасники опрацювали формуляри, процес завершується. Час, який надається для обдумування на останніх фазах, може бути продовжений.

У практиці ФВА на аналітичному й творчому етапах при виборі стратегії пошуку нових ідей і технічних рішень рекомендується сполучати мозковий штурм із морфологічним аналізом й іншими методами пошуку.

Слідуючим методом генерування ідей є синектика.

Синектика є дійсно результативним методом пошуку ідей. Він був запропонований В. Гордоном.

Синектика — пошук ідей нових товарів на основі використання аналогій з інших сфер життя. В основу синектики покладено мозковий штурм, до участі в якому запрошують фахівців різних сфер діяльності. Група від одного штурму до іншого накопичує досвід вирішення проблеми. Основні прийоми, які використовуються в синектичному штурмі, засновані на аналогії:

• прямій (як вирішуються завдання, схожі на дані);

• особистій (спробуйте увійти в образ даного в завданні об'єкта і висловитися з цієї позиції);

• символічній (дайте образне визначення суті завдання);

• фантастичній (як це завдання вирішили б казкові персонажі).

Можна виділити три варіанти синектики:

• класична синектика;

• синектична конференція;

• візуальна синектика.

Класична синектика. Зазвичай вона передбачає створення групи із 5—7 осіб, базується на правилах і умовах проведення мозкового штурму і здійснюється трьома етапами:

• формулювання проблеми;

• відчуження змісту проблеми — використовуючи певну техніку відчуження (прямі, особисті, символічні, фантастичні аналогії) група віддаляється від проблеми, абстрагується від конкретної ситуації;

• формування підходів до вирішення проблеми — поняття, які з'явилися в процесі відчуження, порівнюються з визначеною проблемою, у результаті відпрацьовуються ідеї вирішення проблеми.

Синектична конференція. У процесі синектичної конференції, яка має багато еле­ментів, подібних до методів класичної синектики, але не передбачає дотримання жор­сткої послідовності синектичного процесу, зберігається лише стиль обговорення про­блеми через аналогії. При цьому немає чітко вираженої фази відчуження, аналогії, які формуються вільно, є поштовхом для відпрацювання ідеї вирішення певної проблеми.

Візуальна синектика. Це метод, за якого відчуження і стимулювання пошуку ідей здійснюється за допомогою зображення (діапозитивів, великих зображень на кален­дарях, рекламних проспектах, виставлених на стендах). Відчуження (аналіз) прово­диться після того, як учасники спільно описують перше зображення. Ідеї з'являються з елементів представленого зображення.

Метод контрольних запитань.

Цей метод реалізується за допомогою переліку запитань, розроблених А. Осборном, Т. Ейлоаром, Д. Пірсоном, Г.Л. Бушем та ін..

До переліку, запропонованого А. Осборном, входять 9 груп запитань:

• Яке нове застосування можна запропонувати для об’єкта?

• Який інший об’єкт подібний до цього і що можна скопіювати?

• Які модифікації можна отримати завдяки обертанню, вигину, скручуванню, повороту, зміні функцій, кольору, форми, контура?

• Що у технічному об’єкті можна збільшити (розміри, міцність, кількість елементів та ін..)?

• Що у технічному об’єкті можна зменшити (ущільнити, стиснути, прискорити, звузити, подрібнити)?

• Що у технічному об’єкті можна замінити ( елемент, матеріал, привід та ін.)?

• Що в об’єкті можна переробити ( схему, компонування, порядок роботи та ін.)?

• Що в об’єкті можна зробити навпаки?

• Які нові комбінації елементів можливі?

Наведемо перелік запитань разом з прикладами (таб. 3.3)

Таблиця 3.3

Перелік запитань з прикладами

Запитання	Приклади
1. Чи можна отримати той самий результат, зовсім не викори-стовуючи певний продукт?	Двобічна клейка стрічка замість клею
2. Чи можна зробити продукт легшим?	Культиватор для роботи на присадибній ділянці
3. Чи можна що-небудь зробити для вдосконалення процесу?	Мікрохвильові печі
4. Чи можна зробити це приємнішим?	Машина для миття посуду
5. Чи можна знайти міцнішу форму або таку, що не псується?	Пластикові чайники корпорації POLIMIER SOLUTINS, виготовлені з термопластики, міцнішого за метал. При спеціальній обробці виріб розпадається на маленькі частини, які можна знову використовувати
6. Чи можна зробити це безпеч-нішим?	Скло, що не б’ється
7. Чи можна зробити це корис-нішим?	Соки зі спеціальними добавками, які прияють виведенню радіонуклідів з організму
8. Чи можна зробити це акура-тнішим і чистішим?	Чеська фірма «КЕХІНОР» випускає фломастери для грифельних дошок , які заправляються білою пастою. На відміну від крейди, вони не кришаться і написане можна витирати сухою ганчіркою
9. Чи можна зробити це надій-нішим?	Система, що запобігає інтенсивному вимиванню піску на пляжах під час шторму
10. Як інакше можна зробити це ефективнішим?	Використання самоклейних знаків замість рекламних плакатів
11. Чи можна зробити це дешевшим?	Передплата на газету в кореспон-дентських пунктах редакції дешевша за передплату на пошті
12. Чи можна зробити це привабливішим і яскравішим?	Полівітаміни у вигляді цукерок
13. Чи можна розширити сферу використання продукту, зробити його багатофункціональним?	Фермерська машина, яка виконує операції подрібнення зерна, корене-плодів, розпилює дошки
14. Чи можна пристосувати його до чогось іншого?	Електрична дрель, яка перетворюється на мініміксер
15. Чи можна щось додати, щоб підвищити його цінність?	Причіп до велосипеда
16. Чи можна його приєднати до чогось або розкласти?	Крісла- та ліжка-дивани
17. Чи можна зробити це зручнішим або потратив-нішим?	Компакт-диски, пластикові портфелі
18. Чи можна вдосконалити засоби розповсюдження?	Розповсюдження газет через універ-сами
19. Чи можна вдосконалити упаковку?	Форма пляшки для рослинної олії з виїмкою для зручного користування
20. Що ще можна поліпшити?	…

ПРИКЛАД ГЕНЕРАЦІЯ ІДЕЙ НОВОГО ТОВАРУ МЕТОДОМ КОНТРОЛЬНИХ ЗАПИТАНЬ

Проілюструємо метод контрольних запитань на прикладі TV Video Colimbi від PHILIPS (рис. 3.8.) 8 

Рис.3. 8. Ілюстрація методу контрольних запитань на прикладі телевізора

TV Video Colimbi (PHILIPS)

Метод словесних асоціацій

Коли ми шукаємо потреби, які можуть бути задоволені, або працюємо над поліпшенням наявного товару, форми обслуговування, ідеї можуть підказати слова.

Метод словесних асоціацій полягає у методичному складанні та перечитуванні спис­ку слів і понять доти, доки якесь слово наштовхне на нову ідею.

Джерелом словесних асоціацій можуть бути словники, журнали з проблем торгівлі, технічна література. (таб 3.4.).

Наведемо «Стимулятор ідей». «Контрольний список слів», який може стати в пригоді у творчій роботі

Таблиця 3.4.

Стимулятор ідей	Контроль список слів та приклади
1. Чи можна змінити розмір?	Більше; менше; довше; коротше; тонше; товще; глибше; дрібніше; поста­вити вертикально; покласти горизонтально; зробити похилим або пара­лельним; зробити шарами; перевернути (поміняти місцями); навхрест; сходитися в одній точці; оточувати; змішувати; викреслювати; межа. Приклади: двобортне пальто — перевернути/поміняти місцями; складані ліжка для малогабаритних квартир — поставити вертикально.
2. Чи можна змінити кількість?	Більше; поділити на менші частини; менше; приєднати до чого-небудь; змінити пропорції; додати до чого-небудь. Приклади: костюм з додатковими брюками; три шкарпетки в одно­му комплекті (більше); упаковки цукерок по 2—4 шт. (розділити на менші частини).
3. Чи можна змінити установний порядок?	Упорядкувати; перевага; початок; зібрати або розібрати; сформувати. Приклад: розбірні човни (зібрати або розібрати).
4. Чи можна змінити елемент часу?	Швидше; повільніше; довше; вічне; одночасне; випереджувати; поповнювати; повторення; змінний. Приклади: реклама автомобільних покришок, тексти якої розділені на окремі фрази, розміщені вздовж дороги для кращо­го запам'ятовування.
5. Чи можна змінити причину або наслідок?	Стимулювати; посилити; голосніше; тихіше; зміна; знищити; впливати; протидія. Приклади: обпилювання дерев (знешкодити).
6. Чи можна змінити характерні ознаки?	Сильніше; слабше; переробити; замінити; взаємозаміна; стабілізувати; зміна напрямку; пружний; однаковий; дешевший; дорожчий; додати кольору; змінити колір. Приклади: дитячий аспірин (слабше); паперові склянки (дешевше), різнокольорові електролампочки (додати кольору).
7. Чи можна змінити форму?	Звичайна; незвичайна; прямий; заокруглення; уникати ушкодження, затримки. Приклади: автомати для друкування залізничних квитків (уникати затримки).
8. Чи можна змінити рух?	Оживити; зупинити; прискорити; уповільнити; напрям; відхилення; відштовхувати; дозволяти; припиняти; піднімати; притягувати; обертатися; коливатися. Приклади: винаходи, пов'язані із застосуванням магніту (притягувати); амортизатори (уповільнити).
9. Чи можна змінити стан або умову?	Гарячий; холодний; твердіше; м'якше; відкритий або закритий: сформований раніше; одноразового використання; сумісний; роздільний; затверділий; рідкий; газоподібний; у вигляді порошку; зношувати; змащений; вологіший; сухіший; ізольований; шипучий; желеподібний; еластичний; легше; важче. Приклади: збагачене вугілля (гарячіше); одноразові підгузники (одноразового використання).
10. Чи можна запропонувати щось нове для продажу?	Чоловіки; жінки; діти; літні люди; інваліди; іноземці. Приклади: інструмент, зроблені спеціально для підлітків (діти); спеціальні ліфти та місця у театрі для інвалідних колясок (інваліди).

Метод колективного блокнота

Кожен з учасників отримує блокноти для ідей, в яких чітко описано проблему, і що­денно вносить у свій блокнот ідеї, які спали йому на думку. Через певний термін (приблизно місяць) усі блокноти здають координатору, який впорядковує, регулює матеріал. Потім усі учасники вивчають та обговорюють результати