2. Класифікація проблем бухгалтерського обліку: проблеми теорії, практики обліку, звітності.

Бухгалтерський облік – надзвичайно важлива складова економічного життя країн. Щоб створити єдині правила ведення обліку та його удосконалення, щоб захистити інтереси користувачів, було запроваджено регулювання бухгалтерського обліку. Bce більше суб'єктів підприємницької діяльності використовують міжнародні стандарти фінансової звітності. Таким чином, пристосування українського законодавства у сфері обліку та звітності до законодавства розвинених країн світу потребує розв'язання низки проблем: їх систематизація й узагальнення шляхом класифікації дадуть змогу, по-перше, застосовувати системний підхід у дослідженні, по-друге, розглядати кожну проблему не ізольовано, а у взаємозв'язку і взаємозалежності з іншими.

Метою даної теми є ідентифікація проблем сучасного бухгалтерського обліку та звітності і їх дослідження, що дасть змогу визначити місце даної проблеми в обліковій науці та практиці. Існування проблем пов'язано насамперед зі складністю бухгалтерського обліку - як науки і як практики. Наука про облік, з одного боку, будується на практичній діяльності суб'єктів господарювання, з другого - на економічній теорії, філософії, математиці, логіці тощо. Існуючі проблеми в кожній зі сфер обліку можна привести у певний порядок, якщо застосувати такий метод дослідження, як класифікація, тобто розподіл яких-небудь об'єктів за класами залежно від їх загальних ознак. Ґрунтуючись на зазначеному методі, основні проблеми сучасного обліку та звітності можна класифікувати так:

1. Проблеми практики обліку:

   1. методики обліку;

   2. організації обліку;

2. Проблеми теорії обліку:

2.1 як науки;

2.2 як освітньої дисципліни;

3. Проблеми звітності:

   1. структура балансу і його статей;

   2. узгодження фінансової та податкової звітності;

   3. фальсифікація звітності

Проблеми практики обліку можна звести до двох великих груп: проблеми методики обліку і проблеми організації обліку. У дослідженні проблем методики бухгалтерського обліку переважають два напрями: проблеми оцінки об'єктів і проблеми їх відображення в системі бухгалтерських рахунків. Загалом, це проблеми методів оцінки об'єктів у різних видах обліку, проблеми формування концептуальної основи обліку, проблеми Плану рахунків, проблеми протиріч облікового законодавства, тобто практичного застосування положень (стандартів) обліку, звітності й оподаткування тощо. Залишаються нерозв'язаними проблеми поділу обліку на фінансовий та управлінський, фінансовий і податковий.

Серед проблем організації обліку можна виділити два блоки проблем: організації бухгалтерської служби в управлінській структурі підприємства та організації облікового процесу. Проблеми організації обліку полягають у відсутності наукових напрацювань, спрямованих на формування цілісного концептуального підходу щодо технології організації бухгалтерського обліку з урахуванням специфіки суб'єктів господарювання.

Проблеми теорії обліку поділяються на : обліку як науки і обліку як освітньої дисципліни. Отже, проблеми теорії обліку як науки доцільно розглядати з двох сторін: проблеми теорії бухгалтерського обліку і проблеми теорії організації обліку. Підхід до вивчення ґрунтується на різних предметах вивчення науки: у теорії обліку предметом вивчення є господарські засоби і джерела їх утворення, а предметом організації обліку є обліковий процес. Проблеми обліку як освітньої дисципліни включають проблеми викладання обліку, проблеми отримання практичних навичок і проблеми самостійного вивчення..

Проблеми звітності. Можна виділити такі проблеми : структура балансу та його статей, узгодження фінансової та податкової звітності, проблеми фальсифікації звітності. Деякі питання недосконалості бухгалтерського балансу такі як: виділення розділів витрати майбутніх періодів у активі і доходи майбутніх періодів у пасиві балансу є абсолютно недоречним, оскільки розділи формують шляхом об'єднання окремих статей, а в названих розділах статей немає, тому їх слід відображати в оборотних активах або поточних зобов'язаннях; нова форма балансу стала менш інформативною, що негативно впливає на можливості залучення додаткового капіталу, зростання довіри до підприємства. Врешті-решт, усе це призводить до викривлення звітності. Зараз у новій формі балансу це виправлено.

Зокрема, A.B. Рабошук зазначає: "На жаль, з реформуванням до української облікової практики перенесено недоліки західної системи контролю, і, як наслідок, маємо суцільну фальсифікацію звітності в державі".

Дослідивши нерозв'язані проблеми практики бухгалтерського обліку, його теорії та звітності можна зробити висновок , що бухгалтерський облік у нових умовах господарювання поступово втрачає важливу роль інструмента зі створення правдивої інформації про діяльність підприємства для користувачів. Водночас можна зауважити, що й досі існує велика кількість нерозв'язаних проблем у сфері обліку та звітності, осмислення яких має важливе теоретичне значення й розв'язання яких у майбутньому дасть змогу поліпшити становище бухгалтерського обліку.