Запитання і завдання для самоперевірки

1. Сформулювати основні завдання ревізії розрахунків.

2. Назвати законодавчу базу якою керується ревізор при ревізії розрахунків з підзвітними особами.

3. Назвіть основні методичні прийоми ревізії розрахунків.

4. Пояснити послідовність здійснення ревізії розрахунків з підзвітними особами.

5. Сформулювати які застосовуються штрафні санкції за порушення порядку ведення розрахункових операцій з підзвітними особами.

6. Охарактеризувати групи порушень, які можуть зустрічатися по операціях з підзвітними сумами.

7. Проаналізувати граничні норми добових на відрядження, які встановлено для працівників усіх форм власності.

8. Охарактеризувати строки відрядження.

Самостійне опрацювання:

Тема 4.2. Контроль і ревізія розрахункових операцій.

1. Контроль і ревізія розрахунків за претензіями та відшкодуванням матеріальних збитків.

2. Постанова КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 року № 98 (із змінами та доповненнями).

Нормативно – законодавча база.

1. Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом МФУ № 59 від 13.03.98 року зі змінами та доповненнями.

2. Постанова КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 року № 98 (із змінами та доповненнями).

Література:

1.Дікань Л. В. Контроль і ревізія - Київ, "Знання", 2007р., стор. 206 - 210;

2.Усач Б. Ф. Контроль і ревізія – Київ, "Знання - Прес", 2002р. стор. 78 - 87.

1. Контроль і ревізія розрахунків за претензіями та відшкодуванням матеріальних збитків.

При ревізії розрахунків щодо претензій і відшкодування завданих збитків досліджують рух кожної суми на балансових рахунках 374 "Розрахунки за претензіями", 375 "Розрахунки з відшкодування завданих збитків", 947 "Недостачі і втрати від псування цінностей", а також сум, які обліковуються у складі матеріалів у дорозі, товарів на відповідальному зберіганні у покупців у зв'язку з відмовою від акцепту, товарів, відвантажених і не оплачених у термін покупцями та ін.

Кожну суму, записану за дебетом і кредитом цих рахунків, потрібно розглянути за картками та іншими регістрами аналітичного обліку із залученням первинних документів.

При цьому звертають увагу на своєчасність і повноту відображення заборгованості, правильність стягнення заборгованості і недопущення необґрунтованого списання її на інші рахунки.

Розрахунки за претензіями перевіряють у взаємозв'язку з ревізією виконання господарських договорів.

Шляхом зіставлення сум на рахунку 374 "Розрахунки за претензіями" і в журналі реєстрації претензій за невиконання договорів постачальниками з результатами перевірки виконання договірних зобов'язань при постачанні сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів можна виявити випадки непред'явлення претензій постачальникам.

Одночасно перевіряють повноту пред'явлених претензій транспортним організаціям за невчасну доставку, недостачу або втрату вантажів у дорозі.

Для цілеспрямованої, вибіркової перевірки документів потрібно заздалегідь з'ясувати причини затримки окремих вантажів у дорозі за журналом оперативного обліку вантажів, які надійшли, що ведеться у відділі постачання.

За даними цього журналу зіставляють дату рахунків-фактур постачальників із датою надходження вантажів на підприємство, виявляють партії вантажів, що надійшли з порушенням термінів доставки.

При цьому ревізор повинен встановити суму невідшкодованого матеріального збитку, нестягнутих штрафних санкцій і винних у цьому осіб.

Аналогічно пред'явлені претензії покупцями підприємства, відображені на рахунку 374 "Розрахунки за претензіями" і в журналі реєстрації претензій, що надійшли, необхідно пов'язати і використати при ревізії виконання договорів про постачання продукції покупцям. Така перевірка звичайно сприяє підвищенню відповідальності підприємства за виконання господарських договорів.

З особливою увагою перевіряють погашення заборгованості щодо розтрат, недостач і розкрадань.

При цьому з'ясовують наявність виконавчих листів або зобов'язань про погашення боргу кожним дебітором, причини припинення платежів або тимчасового припинення їх за окремі місяці.

Якщо заборгованість була списана за рішенням суду про неплатоспроможність боржника, треба перевірити зарахування цих сум на забалансовий рахунок 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей", на якому вони враховуються протягом визначеного часу.

Ревізор з'ясовує, які вживалися заходи щодо стягнення раніше списаної на забалансовий рахунок заборгованості та які зміни відбулися в становищі боржників.

У разі необхідності стягнення з винних осіб визначених сум збитків здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестач і знищення (псування) матеріальних цінностей" № 116 від 22 січня 1996 р.

Основні напрями контролю розрахунків по претензіях - це перевірка:

1) обґрунтованості претензій за невиконання договірних зобов’язань;

2) правильності оформлення і своєчасності пред’явлення претензій;

3) обґрунтованості відображення в обліку операцій з виникнення, пред’явлення та врегулювання претензій.

Види претензій:

до постачальників — за недопоставку товарно-матеріальних цінностей, завищення цін, тарифів, невідповідність якості товарів, несвоєчасність виконання робіт (послуг), а також простої з вини постачальників;

до транспортних організацій — за нестачу вантажів, що виникла при транспортуванні, завищення тарифів за надані послуги;

по санкціях — за порушення умов договорів, визнаних платником, чи ухвалених арбітражним судом штрафів, пені;

до банків — по сумах грошових коштів, які помилково списані з поточних, валютних чи інших рахунків підприємства.

Претензії пред’являються після того, як підприємство встановило або дізналося про порушення своїх майнових прав чи інтересів іншим підприємством.

Документально претензії оформляються юристами підприємства як претензійні листи.

Претензійні листи — це обґрунтування вимоги до постачальника чи покупця, які виникли внаслідок порушення договірних зобов’язань.

Пред’явлення претензії є обов’язковою попередньою стадією перед поданням позову до суду або арбітражу і засобом урегулювання розбіжностей на добровільних засадах.

Строки подання претензії залежать від її виду. Так, претензію щодо якості та кількості товарів пред’являють постачальнику не пізніше 10 днів після складання комерційного акта.

Постачальники повинні в 10-денний термін розглянути одержану претензію і повідомити покупця про згоду задовольнити претензію або про відмову із зазначенням її мотивів.

Претензії до транспортних організацій про відшкодування збитків за втрати, нестачу або пошкодження вантажу подають протягом 6 місяців, а за повну втрату вантажу — після 30 діб з дня закінчення терміну за угодою постачання.

День подачі претензії визначається за датою розписки про вручення від постачальника або при пересилці через пошту за поштовим штемпелем про приймання листа відділенням зв’язку.

Джерелами інформації для контролю є дані Книги головних рахунків з рахунку 374 «Розрахунки по претензіях» журналів-ордерів, претензійні листи, протоколи розгляду претензійних справ у арбітражному суді, господарські угоди з постачальниками, покупцями, замовниками, по яких виникли претензії, комерційні акти при нестачі вантажів, товарно-транспортні документи, акти виконаних робіт, дані оперативного листування між підприємствами щодо об’єкта претензій.

Аналіз даних про наявність спірної (суперечної) заборгованості дає можливість виявити порушення строків пред’явлення претензій, адже їх недотримання часто використовується для приховування фактів крадіжок матеріальних цінностей.

Візуальна та нормативна перевірки, техніко-економічні розрахунки з обсягів збитків до подальшого відшкодування, перевірка оформлення документів при пред’явленні претензії для розгляду в арбітражному суді дозволяють установити причини відмови в задоволенні претензій при розгляді в арбітражному суді і необґрунтовані збитки.

Матеріальні збитки (шкода) — це нестача матеріальних цінностей, виявлена при інвентаризації, або пошкодження, зниження споживчої якості, втрата, крадіжки, знищення, погіршення чи зменшення вартості майна, що зумовлює необхідність для підприємства додаткових витрат на відновлення чи придбання майна.

Аналізуючи матеріали проведених працівниками бухгалтерії підприємства інвентаризацій і відображення їх в обліку, необхідно вивчити при­чини виникнення матеріальної шкоди.

Практика ревізійної роботи свідчить, що основними причинами нестач, крадіжок, втрат є недотримання умов зберігання, недостатність контролю за збереженням майна, несвоєчасність і формальне проведення інвентаризацій.

Важливо перевірити правильність визначення обсягів матеріальної шкоди, що підлягає відшкодуванню матеріально відповідальними особами на державних підприємствах.

Застосовуючи прийоми нормативної перевірки, треба пересвідчитися у правомірності оцінки обсягів матеріальної шкоди згідно з постановою КМУ від 22.01.96 № 116 і доповненнями до неї, Порядком визначення розмірів збитків від нестачі і крадіжок, втрат матеріальних цінностей з точки зору застосування підвищених коефіцієнтів, нарахування податку на додану вартість та акцизного збору (якщо цей товар оподатковується) і віднесення їх на розрахунки з бюджетом.

В обов’язковому порядку перевіряється стан відшкодування матеріальної шкоди, а саме:

а) своєчасність і правильність оформлення документів, що подаються до правоохоронних органів для пред’явлення цивільного позову, визначення результатів розгляду в суді, установлення остаточного обсягу відшкодувань. Якщо збитки погашаються боржником добровільно, то мають бути письмові зобов’язання про погашення та оформлення наказів керівником підприємства на утримання із заробітної плати (при нестачах у межах місячної заробітної плати).

Основні порушення: повернення судом на дооформлення документів чи відмова в позові на матеріально відповідальну особу;

б) повнота і своєчасність утримань чи перерахувань на погашення боргу;

в) стан контролю з боку бухгалтерії за відшкодуваннями боржників;

г) відображення цих операцій в обліку із застосуванням методу перевірки кореспонденції рахунків з даних змісту первинних документів про суть господарської операції.

Особливо детально розглядають факти списання заборгованості як безнадійної по термінах виникнення, неплатоспроможності боржника. Підставою для списання боргу може бути тільки рішення суду про неплатоспроможність або документи про смерть боржника.

Ця списана з рахунку 375 заборгованість повинна п’ять років обліковуватися на позабалансовому обліку підприємства і щорічно контролюватися через звернення до суду стосовно можливих змін майнового стану боржника щодо погашення раніше списаного боргу.

При наявності фактів непогашення заборгованості за три місяці бухгалтерія підприємства повинна вжити заходів впливу, звертаючись до суду з позовом про розшук боржника, примусове стягнення боргу судовими виконавцями згідно з чинним законодавством.