- •Українська мова - національна мова українського народу, державна мова України.
- •2. Мовна політика в Україні. Роль мови в суспільному розвитку.
- •3.Культура мовлення особистості.
- •4. Професійна мовнокомунікативна компетенція.
- •5. Поняття літературної мови. Норми літературної мови.
- •6. Комунікативні якості мовлення: правильність, змістовність, логічність, точність, багатство, виразність, доречність, достатність.
- •7. Стилістична диференціація сучасної української літературної мови.
- •8. Класифікація та загальна характеристика функціональних стилів, підстилів та жанрів української літературної мови.
- •10. Становлення офіційно-ділового стилю української літературної мови.
- •9. Стильові ознаки ділового мовлення
- •11. Орфоепічні норми літературної мови. Засоби милозвучності української мови.
7. Стилістична диференціація сучасної української літературної мови.
Залежно від суспільного використання укр. літ мови формуються її функціональні стилі. Кожний стиль має своєрідні мовні особливості та загальні позамовні (екстралінгвістичні) ознаки. Офіційно-діловий стиль. Загальні ознаки: офіційний характер (ділове спілкування регламентується чинними правовими нормами); адресність; повторність дій і ситуацій; тематична обмеженість; смислова точність, ясність; висока стандартизація; документальність. Науковий стиль. Загальні ознаки: предметність, об’єктивність, смислова точність, ясність викладу; лаконічність, стислість, відсутність образності.
Публіцистичний стиль. Загальні ознаки: актуалізація сучасності; динамічність; політична, суспільна, морально-етична оцінка; синтез логічності та образності, доку- ментально-фактологічна точність; закличність; емоційність; простота; доступність; переконливість. Художній стиль. Загальні ознаки: образність; поетичність; експресія, інтенсивність вираження; поєднання об’єктивного і суб’єктивного сприйняття світу; конкретно-чуттєве живописання дійсності; наявність системи образів. Розмовний стиль. Загальні ознаки: усна форма побутування; широка сфера вживання; об’ємність, ненормативність. Епістолярний стиль. Загальні риси: транспозитивна адресна стратегія, живомовна безпосередня комунікація; наявність етикетних формул; монологічне мовлення. Конфесійний стиль. Загальні риси: урочистість, піднесеність; благозвуччя; символізм; стандартність стильової норми.
8. Класифікація та загальна характеристика функціональних стилів, підстилів та жанрів української літературної мови.
Стилі |
Підстилі |
Типи текстів |
Жанри |
Офіційно-діловий |
а) канцелярський; б) дипломатичний в) законодавчий |
управлінські; дипло- матичні; юридичні; економічні; військові |
договори; доп статути; звіти; інструкції |
Науковий: |
а) власне науковий; б) науково-популярний; в) науково-навчальний; г) науково-публіцистичний |
гуманістичні; природничі; технічні |
підручники; монографії; статті; есе; автореферати; дисертації |
Публіцис тичний: |
а) стиль засобів масової інформації; б) художньо-публіцистичний; в) науково-публіцистичний |
політика;економіка; право; мораль; мистецтво; релігія |
передові статті; огляди, рецензії; репортажі; інтерв’ю; нариси; фейлетони |
Художній: |
а) епічний; б) ліричний; в) драматичний; г) комбінований |
новела, байка, пісня,оповідання, повість,роман, казка, гумореска, балада, дума, співомовка, поема, елегія, сонет, гімн, панегірик, легенда, трагедія, водевіль, фарс,мелодрама |
епос; лірика; драма; казка |
Розмовний: |
а) побутовий; б) світський |
діалог; монолог; полілог |
|
Епістолярний: |
а) приватний; б) офіційний |
приватний лист; офіційний лист; відкритий лист; послання |
|
Конфесійний: |
а) власне конфесійний; б) конфесійно-популярний; в) конфесійно-навчальний; г) конфесійно-обрядовий; ґ) конфесійно-публіцистичний |
Євангеліє; проповідь; молитва; духовна бесіда; літургія |
|
В основу функціонально-стилістичного розмежування мови покладено власне мовні та екстралінгвістичні (тобто позамовні) чинники. Кожному стилю властиві свої принципи добору, поєднання і вмотивованого вживання слів, словосполучень, зворотів, синтаксичних конструкцій. Функціональні стилі розрізняють за такими ознаками: 1) сфера вживання; 2) призначення; 3) жанри реалізації; 4) загальні позамовні ознаки; 5) власне мовні особливості; 6) підстилі.
