6. Охарактеризувати процеси крихкого та вязкого руйнування.

В'язке руйнування відбувається зрізом під дією дотичних напружень і супроводжується значною пластичною деформацією. Для в'язкого руйнування характерний волокнистий (матовий) злам деталі або зразка. Крихке руйнування відбувається під дією нормальних напруг, що розтягують, що викликають відрив однієї частини тіла від іншої без помітних слідів макропластіческой деформації.

Для крихкого руйнування характерний кристалічний (блискучий) злам. Крихкому руйнуванню передує пластична деформація до досягнення тріщини критичного розміру і потім крихке бездислокаційних руйнування. Крихке руйнування - це мимовільний процес.

Виникнення мікротріщин при в'язкому і крихкому руйнування відбувається шляхом скупчення дислокацій перед кордонами зерен або іншими перешкодами (неметалеві включення, карбідні частинки, межфазовие кордону), що призводить до концентрації напружень.При аналізі мікроструктури розрізняють транскристаллитного (по тілу зерна) і інтеркрісталлітное (по межах зерен) руйнування. Руйнування металу в умовах експлуатації конструкцій і машин може бути не тільки вузькому або крихким, але і змішаним - вязкохрупкім.

Разрушение характеризуется отсутствием в изломе внешних признаков пластической деформации, т. е. в целом усталостный излом имеет характер хрупкого излома. Однако в микрообъемах и тонких слоях сечения нагруженного образца могут быть пластические деформации, которые приводят к зарождению трещин. Данные трещины, постепенно развиваясь и распространяясь, приводят к окончательному разрушению материала. В случае усталостного нагружения начало пластической деформации, вызванное движением дислокаций, может быть при напряжениях меньше предела текучести. При увеличении числа циклов нагружения увеличивается плотность дислокаций, в первую очередь, в поверхностных слоях. Тонкие линии скольжения на поверхности превращаются в характерные полосы, профиль которых представлен в виде выступов и впадин. Глубина впадин в зависимости от времени испытания может достигать 10–30 мкм. При образовании устойчивых полос скольжения происходит чередование областей с высокой и низкой плотностью дислокаций.

7. Назвати процеси, що відбуваються при нагріванні наклепаного металу та описати їх вплив на властивості.

8. Охарактеризувати холодну, теплу та гарячу деформацію.

Гаряча деформація металів виконується при температурах і швидкостях, при яких кристалізація () в повній мірі завершується під час процесу або після нього. Розрізняють рекристалізацію : первинну – формування зародків нових зерен; збиральну – вибірковий ріст нових зерен; вторинну - інтенсивний нерівномірний ріст зерен.Механізм гарячої деформації відрізняються одночасним протіканням ковзання,полігонізації , та рекристалізації. У багатофазних сплавах при відповідних температурах спостерігаєтьсярекристалізація одночасноз фазовими перетвореннями.

Процес гарячої деформації металів складнішій за холодну. Вихідним матеріалом є зливок з неоднорідною побудовою структури : різними за величиною та формою зернами в різних об’ємах , хімічною неоднорідністю в різних зонах, дендрітністю, пустотами, пузирями. Ці дефекти та неоднорідності зникають або вирівнюються при гарячої деформації.

тепла деформація – рекристалізація відсутня , але відпочинок металу встигає пройти. Деякою мірою зменшується опір деформації , підвищується пластичність

Холодна деформація. Рекристалізація і відпочинок металу відсутні. Структура металу відображає усі зміни металу, які в ньому відбулись під час деформації.При холодній обробці металів суттєво збільшуються граничні значення межі пружності, межі плину та міцності. При цьому зменшується пластичність. Форма зерен (кристалітів ) змінюється : вони подовжуються у напрямку деформації і зменшується їх перетин у поперечному напрямку.При холодної деформації виділяється тепло. Нагрівання за рахунок деформації деякою мірою знижує опір деформації , підвищує пластичність і сприяє іноді фазовим перетворенням.