Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
метод-ЧОРНА.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

План практичного заняття № 2

  1. Особливості запису цифрової інформації в документі.

  2. Правила відмінювання та написання числівників.

  3. Функціонування займенникових форм у текстах офіційно-ділового стилю.

Питання для обговорення

  1. Як у текстах офіційно-ділового стилю записуються прості кількісні числівники, які називають однозначне число без указування на одиницю виміру та на позначення часових меж?

  2. Як потрібно записувати складний або складений числівник на початку речення (словом чи цифрою)?

  3. Яку інформацію в спеціальних текстах потрібно записувати арабськими цифрами, яку римськими?

  4. Які особливості комбінованого запису (словесно-цифрового) числівників?

  5. Як відбувається узгодження іменників з числівниками?

  6. Схарактеризуйте особливості написання займенників у ділових текстах. Які з них найуживаніші?

Практичні завдання

Завдання 1. Прочитайте текст. Визначте його стиль. Знайдіть у тексті числівники, запишіть їх словами, узгодивши з іменниками та розділивши на три групи: прості, складні, складені.

Реформування державного податкового менеджменту за часів правління Петра І, у тому числі й на території теперішньої України, здійснювалося для організації зростання податкових надходжень до скарбниці держави з метою задоволення потреб, в першу чергу, на утримання армії. Тому бюджет почали формувати до 50 % за рахунок нового на той час подушного податку (подушної податі).

Особливістю введеного подушного податку було те, що об’єктом оподаткування стала «душа чоловічої статі». У результаті проведеного перепису населення 5,8 млн. душ чоловічого населення почали обкладатися подушним податком розміром від 1 крб. (у 1720 р.) до 70 коп. (у 1725 р.), а потім – 3 крб. (у 1818 р.). Не оподатковувалися тільки чоловіки, які належали до дворян, духовенства й державних службовців. На території України подушну подать було скасовано лише в 1887 р.

Із часів керування Української Центральної Ради (1917–1918 рр.) до проголошення своєї незалежності (22 січня 1918 р.) Україна не проводила власної податкової політики, не було податкового планування та не укладалися звіти про прибутки до державного бюджету.

Тільки з приходом до влади П.П. Скоропадського (28–29 квітня 1918 р.) у структурі Міністерства фінансів було створено Департамент митних зборів, Департамент простих податків, Департамент посередніх податків тощо. Крім того, працівників згаданих департаментів стимулювали до праці, визначивши їхні ряди. Наприклад, працівник Департаменту посередніх податків 1-го ряду отримував щомісяця платню в розмірі 300 крб., 2-го ряду – 250 крб., 3-го ряду – 200 крб.

Наведені вище та інші заходи уряду П.П. Скоропадського дали змогу мобілізувати до державного бюджету, наприклад, за введення цукрової монополії – 355 млн. крб., за введення акцизу на тютюн – 148 млн. крб., за введення акцизу на чай – 1,2 млн. крб., за митні збори – 51 млн. крб.

Радянська влада, яка прийшла на зміну Директорії Винниченка та Петлюри, зупинила в лютому 1921 року утримання грошових податків та розформувала апарат управління податками.

Завдання 2. Як по-іншому можна записати складні слова, першою частиною яких є числівник?

Сімнадцятивідсотковий внесок –

у десятиденний термін –

триденна відпустка –

чотирьохміліметровий отвір –

двадцятиповерховий будинок –

п’ятдесятипроцентний розчин –

стогривнева банкнота –

двохсоткілометрова відстань –

тридцятип’ятимільйонна кількість населення –

Завдання 3. Провідміняйте подані числівники та словосполучення, попередньо узгодивши їх. Цифри запишіть буквами, а скорочення – повністю.

А) 1 000, 71, 8, 22, 16, 395, 40, кілька.

Б) 1784/планета, 19-ро/студент, 267/рік, півтораста га.

В) 2/3 г, кількадесят/грн., півтора/кг, 43/т.

Завдання 4. Запишіть числівники словами, попередньо узгодивши їх з іменниками, перші два провідміняйте:

90/компонентами, 174/метровий, 3/студент, 2,5/відсотковий, 60/екологами, 50/річний, 85/кілометрами, 3/колісний, 7/водіями, на 98/свердловинах, 17/добами, 140/зірками, 500/гривнева.

Завдання 5. Запишіть числівники буквами:

4-річний досвід, від 276 відняти 68, до 2192837 додати 84, заввишки 3 ½ м, до 750 додати 7, шафа, яка має 3 секції, протягом 348 діб.

Завдання 6. Допишіть закінчення в поданих словосполученнях:

два варіант…, чотрири будинк…, тридцять три центнер…, п’ять місяц…, перше лют…, чотири примірник…, двоє студент…, два офіцер…, півтора тижн…, два з половиною місяц…, три літр…, двадцять два гектар…, півтора кілограм…, сто два слобожанин…, півтор… грам…, півтор… гривн.

Завдання 7. Вкажіть на словосполучення, в яких вжито правильну форму займенника. Введіть їх у речення професійного спрямування.

Дякую вас… – Дякую вам…

Пробачте мені… – Пробачте мене…

О котрій годині призначили… – На котру годину призначили…

Котра година…? – Скільки годин…?

Властивий для нього… – Властивий йому…

Характерний для нього… – Характерний йому…

Телефонував йому… – Телефонував до нього…

Вибачити його… – Вибачити йому…

Дивуватися з нього… – Дивуватися йому…

Окремі учасники… – Деякі учасники…

Сплачено ці рахунки… – Сплачено такі рахункі…

Виконано всі доручення… – Виконано усі доручення…

Моїм запланованим обсягом роботи є… – Я запланував обсяг роботи…

Завдання 8. Напишіть займенники у непрямих відмінках; поясніть правопис:

ким(небудь), де(в)кого, де(котрого), де(з)чим, до(де)кого, ні(до)кого, до(ні)кого, ні(в)якому, на(який)небудь, аби(що), з(казна)ким, казна(з)ким, де(з)ким, з(де)ким, ні(до)чого, ні(до)чийого, до(ні)чийого, на(хто(зна)що, на(який)небудь, хто(зна(в)який, аби(з(ким), з(аби)ким, на(будь)чий, до(кого)сь, на(що)сь, ні(кого), котрого(небудь), ні(скільки), на(будь)що, за(будь)яких, ні(за)яких, до(деякої) міри, де(чого), де(чим), із(де)ким.

Із п’ятьма займенниками складіть речення офіційно-ділового стилю, зберігши при цьому відповідний відмінок.