- •6.050301 «Гірництво»
- •6.050301 «Гірництво»
- •Тема 1. Лекція 1. Вступ до дисципліни
- •Будова Землі
- •Породи і мінерали
- •Кругообіг гірських порід
- •Гороутворення
- •Дрейф континентів
- •Тема 2. Лекція 2. Основні поняття та визначення
- •Історія розвитку механіки гірських порід
- •Основні поняття та визначення
- •Моделі в механіці гірських порід
- •Тема 3. Лекція 3. Механічні властивості гірських порід та масивів Генезис, склад і будова гірських порід
- •Тріщинуватість породних масивів
- •Класифікація гірських порід
- •Лекція 4. Пружність, крихкість та пластичність гірських порід
- •Деформаційні та міцнісні характеристики гірських порід
- •Лекція 5. Деформування і руйнування гірських порід за межею міцності
- •Масштабний ефект в гірських породах
- •Реологічні властивості гірських порід
- •Лекція 6. Поняття про теорію спадкової повзучості
- •Визначення механічних властивостей гірських порід у натурних умовах
- •Статична обробка результатів вимірювань
- •Тема 4. Лекція 7. Напружений стан гірських порід та основні співвідношення механіки суцільно деформуючого тіла Елементарний об’єм породного масиву
- •Напружений стан гірських порід
- •Види напруженого стану
- •Граничні умови рівноваги
- •Тема 5. Лекція 8. Міцність гірських порід у складному напруженому стані Розвиток уявлень про міцність і руйнування твердих тіл
- •Випробування гірських порід в складному напруженому стані
- •Теорія руйнування гірських порід у складному напруженому стані
- •Тема 6. Лекція 9. Напружено-деформований стан породних масивів Початковий напружений стан зв’язних породних масивів
- •Початковий напружений стан сипучих породних масивів
- •Характерні особливості прояву гірського тиску та задачі управління ним в очисних виробках
- •Прояви гірського тиску в очисних виробках при різних системах розробки вугільних і рудних родовищ
- •Напружено-деформований стан порід навколо очисної виробки. Зони опорного тиску і розвантаження
- •Тема 7. Лекція 10. Визначення навантаження на кріплення горизонтальних виробок
- •Гіпотеза зводу природної рівноваги
- •Гіпотеза взаємодії кріплення і породного масиву
- •Гіпотеза зводоутворення в умовах взаємодії кріплення з породним контуром
- •Тема 8. Лекція 11. Визначення навантаження на кріплення вертикальних стволів
- •Методи розрахунку навантаження на кріплення ствола, основані на теорії розрахунку породних стін
- •Методи, основані на гіпотезі спільного деформування системи «кріплення ствол–порода»
- •Емпіричні методи визначення навантаження на кріплення стволів
- •Тема 9. Лекція 12. Вздуття порід грунту підземних виробок
- •Тиск на кріплення зі сторони ґрунту виробки
- •Реологічні методи оцінки видавлювання порід ґрунту у виробках
- •Пружно-пластична стійкість породного масиву в межах одиночної виробки
- •Емпіричні методи прогнозу вздуття порід ґрунту
- •Тема 10. Лекція 13. Динамічний прояв гірського тиску
- •Раптові викиди вугілля, породи і газу в підземних виробках
- •Фізичні і структурні особливості системи «вугілля-метан»
- •Теорії газодинамічних явищ
- •Способи запобігання і методи прогнозу газодинамічних явищ
- •Тема 11. Лекція 14. Стійкість ціликів та потолочин камер
- •Загальні уявлення
- •Взаємодія ціликів і камер з породним масивом
- •Розрахунок допустимої ширини міжкамерних ціликів
- •Метод розрахунку міжкамерних ціликів систем розробки методом свердловинного гідровидобутку
- •Тема 12. Лекція 15. Стійкість уступів і бортів кар’єрів
- •Форми прояву зрушення порід при відкритій розробці
- •Основні положення методів розрахунку стійких відкосів і бортів кар'єрів
- •Методи розрахунку відкосів, основані на гіпотезі плоскої поверхні зсування
- •Методи розрахунку відкосів, засновані на гіпотезі криволінійної поверхні здвигання
- •Протизсувні заходи на кар’єрах
- •Тема 13. Лекція 16. Динамічні явища в масивах порід під впливом розробки Гірські удари
- •Класифікація гірських ударів
- •Прогноз і реєстрація гірських ударів
- •Основні поняття про раптові викиди порід та газу
- •Умови виникнення раптових викидів і уявлення про їх механізм
- •Оцінка викидонебезпечності гірських порід і прогноз раптових викидів
- •Тема 14. Лекція 17. Способи попередження і боротьби з небезпечними динамічними проявами гірського тиску в шахтах Загальні положення
- •Захист людей від гірських ударів і раптових викидів
- •Виймання ціликів, небезпечних по гірським ударам
- •Використання потенціальної енергії пружних деформацій масиву в процесі крихкого руйнування корисного компоненту при видобутку
- •Додатки Додаток а. Знання та навики, які повинен отримати студент при вивченні курсу ,,Механіка гірських порід”
- •Додаток б. Теми рефератів
- •Додаток в. Перелік питань для рубіжного контролю №1
- •Перелік питань для рубіжного контролю №2
- •Перелік питань для рубіжного контролю №3
- •Список рекомендованої літератури
Тема 11. Лекція 14. Стійкість ціликів та потолочин камер
При підземній розробці родовищ деяких корисних копалин (ка-лійні солі, вугілля, руда) збереження підготовчих очисних виробок, гірського підприємства в цілому і його частин значною мірою забез-печується залишенням у надрах недоторканої частини корисної ко-палини чи породи, так званих ціликів.
Загальні уявлення
Призначенням ціликів, як конструктивних елементів підземної частини шахти, є запобігання розвитку недопустимих деформацій на поверхні і в утворених у породному масиві штучних порожни-нах.
Далі будемо дотримуватись наступних позначень: hц, bц, dц –відповідно висота, ширина і довжина цілика, hк – ширина камери.
За А.А. Борисовим основними класифікаційними ознаками, які дозволяють виділяти ті чи інші групи ціликів є: призначення, геометрична форма в плані, співвідношення висоти до ширини, структура і розташування в межах ділянок виймання.
За призначенням цілики поділяються на:
а) охоронні, які залишаються для охорони різних наземних і підземних об'єктів від впливу гірських робіт;
б) бар'єрні, які залишаються між сусідніми шахтними полями для загородження проти прориву води чи газів;
в) міжповерхові, які залишаються між сусідніми поверхами з метою забезпечення їх експлуатаційних можливостей;
г) дільничні, які залишаються між сусідніми ділянками;
д) панельні, які залишаються між сусідніми панелями;
е) міжблокові, які залишаються між сусідніми блоками;
є) нахилені, які залишаються для забезпечення стійкості похилих виробок протягом всього терміну їх служби;
ж) міжкамерні, які залишаються між камерами при камерних і камерно-стовпових системах розробки;
з) спеціального призначення;
і) інші.
За формою в плані розрізняють:
а)
цілики у вигляді довгих стін
б)
цілики у вигляді коротких стін
;
в) цілики у формі квадратних чи круглих стовпів.
За відношенням висоти цілика до його ширини виділяють:
а)
низькі
б)
високі
За структурою розрізняють цілики:
а) однорідні;
б) шаруваті;
в) складені – складаються з окремих частин, які орієнтуються у напрямках, близьких до вертикальної осі цілика;
г) важкоструктурні.
ділянки цілики У межах можуть розташовуватися:
а) регулярно, утворюючи необмежену періодичну послідовність однакових за своїми розмірами і формою міжкамерних і інших опорних елементів;
б) періодично, утворюючи необмежену періодичну послідовність опорних елементів, що мають різні розміри і форму на різних ділянках;
в) безладно, утворюючи безсистемну сукупність опорних еле-ментів різних розмірів і форм.
Залежно від гірничотехнічних і гірничо-геологічних умов, засто-совуваної технології видобутку цілики розробляють після відпра-цювання основної частини корисної копалини або ж залишають у надрах. У першому випадку це вимагає особливої організації видо-бувних робіт і навіть застосування специфічних систем розробки; у другому – приводить до додаткових втрат корисних копалин. Зада-ча раціонального використання надр зводиться до задачі оптиці-зації: як при дотриманні безпечних і екологічно прийнятних умов експлуатації родовища з одного боку, досягти найбільш повного його відпрацьовування з іншого, забезпечивши при цьому міні-мальні капітальні і експлуатаційні питомі витрати.
