5. Становлення та зміцнення банківської системи України

Успіх реформування національної економіки багато в чому залежить від ефективної роботи фінан­сово-кредитного комплексу, основою діяльності якого є банківська система.

Становлення незалежної банківської системи в Україні розпоча­лося з прийняттям Верховною Радою України Закону «Про банки і бан­ківську діяльність» (20 березня 1991 р.). Закон започаткував створен­ня Національного банку України на базі українського республікансь­кого відділення Держбанку СРСР.

Національний банк юридично є центральним банком нашої держави. Основою формування банківської системи України стала класич­на дворівнева банківська система.

Основні функції НБУ:

1) розробка і впровадження разом із урядом ефективної кре­дитно-грошової політики;

2) здійснення грошової емісії та контроль за грошовим обігом;

3) здійснення міжбанківських розрахунків, в т. ч. і в міжна­родних відносинах;

4) продаж кредитних ресурсів комерційним банкам, кредитування уряду;

5) регулювання та контроль за діяльністю комерційних банків та інших кредитних організацій;

6) здійснення валютного регулювання і забезпечення конвертованості національної валюти;

7) зберігання та регулювання золотовалютних резервів;

8) управління державним боргом.

Важливою функцією комерційних банків є посередництво у фінансовій та кредитній сфері й обслуговування фінансово-господарських операцій.

Важливим аспектом процесу державного нагляду за комерцій­ними банками та регулювання їхньої діяльності є запобігання банкрутству та розумне обмеження концентрації капіталу в окремих бан­ках, не допускаючи монопольного контролю з їхнього боку за грошо­вим ринком.

6. Грошово-кредитне (кредитно-грошове) регулювання

Суб’єктом грошово-кредитної політики є Національний банк України.

Об’єктом грошово-кредитної політики є пропозиція та попит на грошовому ринку.

Національний банк очолює банківську, регулює кредитну та грошову системи країни, має монопольне право на грошову емісію і здійснює кредитно-грошову політику в інтересах націо­нальної економіки.

Грошова система охоплює: обіг грошової маси (монет і паперових грошей); чеків, які створюються на основі депозитних вкладів у комерційних банках; інших фінансових документів та платіжних засобів.

Кредитна система пов'язана з операціями щодо використан­ня позичкового фонду грошових ресурсів, які стають тимчасово вільними у процесі обігу товарних та грошових засобів. Крім банків кредитні операції здійснюють страхові компанії, пенсійні фонди та інші фінансові установи.

Кредитно-грошова політика — діяльність держави, спря­мована на забезпечення економіки повноцінною і стабільною на­ціональною валютою та регулювання грошового обігу відповідно до потреб економіки з метою стимулювання економічного зро­стання при низькому рівні інфляції і безробіття, вирівнювання платіжного балансу країни.

Держава застосовує кредитно-грошові інструменти: емісія грошей, проведення облікової політики, кількісні обмеження кредиту, встановлення розмірів обов'язкових резервів для комер­ційних банків, операції на відкритому ринку, валютне регулювання.