11 О рушення писемного мовлення

11 о рушення читання і письма — дислексія (від грец. і/і/.ч розлад, Іекяо — читати) та дисграфія (від грец. <///к — розлад, цгарКо — писати) характерні як для ді­тей, так і для дорослих.

Дислексія — часткова специфічна вада процесу чи­тання, що виявляється у помилках, які повторюються і мають стійкий характер. При дислексії спостерігають­ся типові помилки (зміни і сплутання звуків під час чи­тання; читання по літерах; спотворення звуко-складо- вої структури слова; порушення розуміння прочитано­го, що виявляються на рівні окремого слова, речення, тексту без порушень технічного аспекту процесу читан­ня; аграматизм, що виявляється на аналітико-синте- тичному і синтетичному етапах опанування навичками читання тощо).

В основу класифікації дислексій покладено різні критерії: вияви, ступінь вираженості вад читання, по­рушення діяльності аналізаторів, що забезпечують акт читання, вади психічних функцій тощо.

З урахуванням ушкоджених операцій читання ви­різняють такі види дислексії: фонематична, семантич­на, аграматична, оптична, тактильна, мнестична. Без­перечно, дислексія негативно впливає на формування особистості дитини, адже невдачі під час опанування читанням значно звужують загальний світогляд дити­ни, зумовлюють невпевненість у собі, тривожність, не­гативізм тощо.

Дисграфія — часткове специфічне порушення про­цесу письма. Письмо є надзвичайно складною функ­цією, сутність якої полягає в рефлекторному механізмі, що забезпечується взаємодією аналізаторів — кінесте­тичного, рухового, слухового та зорового. Тобто процес письма має багаторівневу структуру й охоплює велику кількість операцій: аналіз звукової структури слова, співвіднесення виокремленої зі слова фонеми з графе­мою (зоровим образом літери), відтворення графеми за допомогою рухів руки, синтез літер у слові та послідов­ний перехід від одного слова до іншого, граматичне структурування, внутрішнє програмування окремих речень і тексту тощо. Порушення цих та інших опера- 11, і іі мовотворення спричинює порушення писемного мо­влення.

Симптоматика дисграфії виявляється у стійких по­стійних помилках у процесі письма, які можна згрупу­вати таким чином: спотворення і заміни літер; перекру­чення звуко-складової структури слова; порушення злитості написання окремих слів у реченні; аграматиз- м н на письмі.

Дисграфія супроводжується і немовленнєвою симп­томатикою (неврологічними порушеннями, порушен­ий ми пізнавальної діяльності, сприймання, пам'яті, уваги, психічними порушеннями тощо). Немовленнєві симптоми визначаються у цих випадках не характером дисграфії й у зв'язку з цим не включаються в її симпто­матику, а разом з порушенням письма належать до структури нервово-психічних і мовленнєвих розладів (при алалії, дизартрії, порушеннях мовлення, розу­мовій відсталості тощо).

Дисграфія, як і дислексія, у дітей з нормальним ін­телектом може зумовлювати різні відхилення у форму­ванні особистості, певні психічні нашарування.