2. Проведення опоросу.

Опорос свиноматок проводиться в індивідуальних станках (при обмеженому русі свиноматки, що забезпечує кращу збереженість поросят) в легко контрольованих умовах з системою комп’ютерного контролю мікроклімату в приміщенні, локальним обігрівом гнізда інфрачервоною лампою і тепловим килимком, з використанням приміщень за принципом «порожньо – зайнято».

Опорос проходить значно легше і швидше, коли його приймає людина, до якої звикла свиноматка. Опорос у свиней триває звичайно від 1,5 до 6 годин, іноді довше. Поросята народжуються через кожні 10-20 хвилин, завжди мокрі, вкриті родовим слизом. З появою поросяти необхідно звільнити йому рот, ніс і вуха від слизу і добре обтерти увесь тулуб. Якщо цього не зробити, слиз швидко випаровується і охолоджує тіло поросяти. Після цього чистою ниткою перев’язують їм пуповину й обрізують її на відстані 4-6 см від живота, а кінці пуповини дезінфікують розчином йоду. Можна замість перев’язування кінця пуповини на 2-3 хвилини сильно стиснути пальцями до повного припинення кровотечі, а потім припекти йодом.

Після приймання кількох поросят рекомендується, не чекаючи закінчення опоросу, підкласти їх до вим’я матки і підгодувати, щоб вони не відчували голоду і не турбували свиноматку своїм вереском.

Підкладені до вим’я поросята швидко обсихають, а кілька крапель молозива, які тільки що потрапили в рот новонародженого поросяти, швидко засвоюються, зміцнюють організм і сприяють швидкому очищенню кишківника від первородного калу. З другого боку, масаж вим’я, що відбувається при ссанні, заспокоює матку і сприятливо діє на молочну залозу.

Молозиво матері містить дуже багато повноцінного перетравного протеїну (до 16%), мінеральних солей і особливо імунних тіл, які захищають поросят від інфекційних хвороб.

Бувають випадки, коли порося народжується у навколоплідній оболонці. Її потрібно негайно розірвати, а порося обтерти. Якщо воно не проявляє ознак життя, йому треба зробити штучне дихання, поплескати по задній частині тулуба, а коли це не допомагає, обережно, притримуючи голову на повітрі, опустити тулуб на кілька хвилин у теплу воду (40-41 °С) і потім добре розтерти. Опорос закінчується виходом посліду, який потрібно зараз же прибрати, інакше матка може його з’їсти. Внаслідок цього у неї може виробитись звичка поїдати своїх поросят. Після закінчення опоросу забруднені місця на шкірі матки обмивають теплою водою і насухо витирають. Забруднену підстилку замінюють свіжою.

3. Утримання поросят-сисунів.

Поросята-сисуни утримуються біля свиноматок до відлучення. Станок для опоросу свиноматок конструктивно повинен бути розділений на лігво для свиноматки, лігво для поросят і підгодівельне відділення для поросят. По обидва боки фіксуючого пристрою знаходяться два відділення для утримання поросят. В одному з них розміщується підгодівельне відділення, в іншому лігво, що обігрівається лампою інфрачервоного випромінювання. Розробляються конструкції станків зі знімним фіксуючим пристроєм або шарнірним кріпленням огороджувальних дуг, які на 7-10-й день після опоросу розводять в сторони, створюючи тим самим лігво для поросят-сисунів. Вибір станка для опоросу в кожному окремому випадку повинен враховувати ряд факторів: тривалість підсисного періоду, тип годівлі, систему гноєвидалення, конструктивне рішення приміщень.

Основними вимогами експлуатації станкового устаткування є забезпечення наступними умовами:

-забезпечення вільного доступу поросят до вимені свиноматки;

-можливість безперешкодного доступу поросят до нижнього ряду сосків вимені;

-наявність фіксуючого пристрою з огороджувальними дугами;

- розташування лігва або боксу для поросят в безпосередній близькості від матері;

-наявність підгодівельного відділення для поросят;

-вільний доступ поросят і свиноматки до води;

-наявність підгодівлі поросят, починаючи з 7-ми денного віку.