- •Національний університет біоресурсів і природокористування україни Факультет тваринництва та водних біоресурсів реферат
- •1. Підготовка до опоросу, його проведення.
- •2. Проведення опоросу.
- •3. Утримання поросят-сисунів.
- •4. Годівля поросят-сисунів.
- •5. Біологічні особливості поросят-сисунів.
- •Висновок
5. Біологічні особливості поросят-сисунів.
Порівняно з іншими сільськогосподарськими тваринами свині характеризуються рядом біологічних особливостей, серед яких найважливішими є: всеїдність, висока адаптаційна здатність, багатоплідність, молочність, скороспілість, забійний вихід, витрати корму, якість м’яса.
Для поросят порівняно з іншими виробничими групами свиней характерний ряд біологічних особливостей організму, які необхідно знати і враховувати у практичній роботі. Так, у них високий рівень обміну речовин і енергії. За короткий період життя (до 21-26-го дня) їхній організм зазнає значних змін, у результаті чого вони, споживаючи у перші дні від народження лише материнське молоко, незабаром стають здатними використовувати поживні речовини різноманітних кормів.
У ранньому віці поросята значно інтенсивніше використовують поживні речовини для росту організму, ніж молодняк старшого віку. Так, на підтримання життя вони витрачають на 1 кг маси тіла за добу після народ- ження 0,56 МДж, на 60-й – в 2, а на 180-й – у 4 рази менше. Організм поросят забезпечується поживними речовинами за рахунок молока свиноматки в перші два тижні життя на 60%, за третій – 36%, за четвертий тиждень – тільки на 28%.
Поросята швидко ростуть і розвиваються, а тому потребують надходження значної кількості поживних речовин. Протягом перших 10 днів життя жива маса поросят збільшується майже в 2-2,5 рази, за 30 – у 6-8, за 60 днів – у 16-22 рази і більше. Проте в перші тижні життя поросят ці можливості сильно обмежені анатомічною та функціональною незрілістю їх травного апарату.
У перші три тижні життя у поросят в шлунковому соку немає соляної кислоти, без якої ферменти шлункового соку (пепсин і хімозін, переварюють білки, і ліпаза, що розщеплює жири) не можуть нормально функціонувати. У цей період, якщо поросята харчуються тільки молоком матері, воно в основному перетравлюється в тонкому відділі кишечнику під впливом секрету підшлункової залози, кишкового соку і жовчі. Кишкове травлення в цей час компенсує неповноцінність секреторної діяльності шлунку.
Період, коли в шлунковому соку поросят немає соляної кислоти, називається періодом вікової ахлоргідрії, а весь період від народження до 2½ – 3-місячного віку, тобто до появи в шлунковому соку нормальної кількості (0,3-0,4%) соляної кислоти – періодом вікової неповноцінності шлунку.
Поросята-сисуни особливо чутливі до впливу несприятливих факторів, які викликають захворювання травної системи, легень та інших органів, що призводить до зниження резистентності та інтенсивності росту й розвитку організму, навіть до їхньої загибелі. Тому влітку, починаючи з 8-10-го дня життя, поросят разом із свиноматками випускають на близько розташовані пасовища. Проводити прогулянки поросятам краще вранці чи в другій половині дня тривалістю 20-30 хв, а в період відлучення доводити до 3-4 год на добу.
Висновок
Для студентів, майбутніх висококваліфікованих технологів із виробництва та переробки продукції тваринництва, саме зараз потрібно отримати, аналізувати, порівняти та синтезувати якомога більшу кількість інформації, особливо у розрізі знань годівлі, утриманні, догляду за тваринами в різних фізіологічних станах. Годівля і утримання займає найбільшу нішу у процесі росту тварини. Доброго здоров'я, високої продуктивності та хорошої відтворювальної функції тварин можна досягти, в основному, завдяки їх повноцінній годівлі. Технолог повинен знати годівлю: значення окремих поживних речовин для продуктивності тварин, біохімічні особливості перетравлювання кормів тваринами різного віку, бути оперативним, відповідальним, спостережливим, тому що оцінку якості кормів починають з огляду їх на місці зберігання. Це дасть змогу виробляти продукцію високої якості, тому що як тварину нагодуєш, таку продукцію і отримаєш, продовжити продуктивне довголіття тварин і отримати більший прибутокв кінцевому результаті.
