1.4 Правило соціально-екологічної рівноваги

"Суспільство|товариство| розвивається доти|до тих пір| і постільки, поскільки зберігається| рівновага між своїм тиском|тисненням| на навколишнє середовище і відновленням цієї середи|середовища| — природно-природним і штучним|".

Якщо зовнішні умови - місце існування людини і функціонування його діяльності - помітно порушені, то відтворення природних ре­сурсів| і підтримка соціально-екологічного розвитку вимагають значних| матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Епоха "незалежного|" від природи екстенсивного розвитку людства підійшла до кінця. Економічний розвиток може бути успішним лише в рамках|у рамках| екологічних| обмежень. Якщо вони не дотримуються, то витрати|затрати| на витягання|видобування| при­родних| ресурсів і їх штучне відтворення стають аномаль­ними| для людства.

1.5 Закон падіння природно-ресурсного потенціалу

"В рамках одного способу виробництва і одного типа технологій природні ресурси стають все менш доступними і вимагають збільшення витрат праці і енергії на їх витягання, транспортування і виробництво".

У момент наближення природно-ресурсного потенціалу до загально| неприйнятному рівню (ресурсно-екологічна криза) повинні змінитися| пануюча технологія і основний спосіб виробництва.

Вище наводилися дані про різке зростання|зріст| енерговитрат з розрахунку на|розраховуючи на| од­ного| людину. Тепер ясно, що це зростання|зріст| пов'язане із зростанням|зростом| витрат|затрат| на видобування| природної сировини. Слід мати на увазі, що звичайне|звичне| удосконалення| технологій в рамках|у рамках| пануючого способу виробництва не мо­же |здолати|подолати| дію обговорюваного закону. Так, з|із| початком світової енергетичної кризи питомі витрати|затрати| енергії на виробництво одиниці| валового національного продукту (ВНП) в промислово розвинених країнах скоротилися на 15%. Протягом 80-х років XX ст|ст.| за 10 років ВНП в цих країнах виріс на 20%, а споживання|вжиток| енергії лише на 2%. Проте|однак| в той же самий час в країнах, що розвиваються, витрата енергії збільшилася на 24% і склав 10% загальносвітового (в порівнянні з 5% на початку десятиліття). Не дивлячись на|незважаючи на| очікуване|сподіване| зниження споживання|вжитку| енергії на одиницю ВНП (у кг умовного палива|пального|), спільний|загальний| зміст|вміст| ВНП і абсолютне необхідне | зростання валового національного доходу в країнах, що розвиваються, поза сумнівом|безсумнівно|, приведуть до подальшого|дальшого| зростання|зросту| сумарного енергоспоживання|, а падіння природно-ресурсного потенціалу - до зростання|зросту| енергетичних витрат|затрат|.

1.6. Закон "шагреневої|шагрень| шкіри"

"Глобальний початковий природно-ресурсний потенціал в ході історичного розвитку безперервно виснажується, що вимагає від людства науково-технічного вдосконалення, направленого на ширше і глибше використання цього потенціалу".

Людина, на відміну від будь-якого іншого виду жвавих|живих| організмів, живе не лише|не тільки| за рахунок відновних| ресурсів, але і за рахунок абсолютного невідновного і незамінного їх запасу, до того ж дедалі більшою мірою. Кожній людині на Землі|грунті| в рік необхідно 50 т твердих речовин|, які він за допомогою 800 т води і 3000 Вт енергії перетворює на корисний для себе продукт. При цьому частка|частина| твердої речовини міняє|замінює| свою фізичну і хімічну структуру необоротно|безповоротний|; енергія, накопичуючись в приземних шарах атмосфери і впливаючи на вищерозміщені шари, міняє|замінює| всю геофізику і геохімію планети, а дисперсні в природних умовах речовини концентруються, отруюючи|труїти| середу|середовище| життя. Ці процеси йдуть за всією ієрархією природних систем, і "швидкість стискання природної шагре­невої шкіри прямо залежить від кількості людей, що проїдають її".