- •Контрольная работа № 2 (раздел «Детская психология»)
- •Методические рекомендации
- •Список литературы для работы
- •Образцы опорных конспектов
- •Тема 1. Этапы психического развития ребенка
- •Тема 2. ОсновнЫе понятИя вОзрастной (дЕтской) психологИи
- •Т ема 3. Психологія дитинства
- •Дитинство:
- •Тема 4. Початок людського життя
Тема 4. Початок людського життя
Пренатальний розвиток - дородовий, утробний розвиток індивіда, під час якого відбувається розгортання успадкованого ним потенціалу.
Індивідуальна історія людини починається не від народження, а від її зачаття. Адже за дев'ять місяців внутріутробного (пренатального) періоду відбуваються не тільки фундаментальні якісні та кількісні фізичні, фізіологічні зміни майбутнього новонародженого, а й інтенсивний його психічний розвиток (у другій половині вагітності).
Період від запліднення яйцеклітини до народження дитини у середньому триває 280 днів (40 тижнів), але бувають відхилення (від 245 до 325 днів). Розвиток дитячого організму проходить протягом цього часу певні фази: гермінальну (лат. germen - зародок) – до 2х тижнів; ембріональну і фетальну (лат. fetus - запліднений) фази. Підраховано, що від 50 до 70% запліднених яйцеклітин гинуть протягом перших двох тижнів.
Ембріональна фаза. Вона охоплює період від 2-х тижнів до 3-го місяця, коли відбувається структурний розвиток зародка. У 3-4 тижні його довжина становить 0,6 см. Майбутній плід складається із трьох зародкових листів. На другому місяці довжина зародка становить 2,5 см, вага - 2,1 г. Із трьох зародкових листів формуються тканини і починають утворюватися органи.
З 4-го по 8-й тиждень розвитку із зовнішнього зародкового листа формуються центральна і периферична нервові системи, кора головного мозку, утворюються епітелій - чуттєва покривна тканина вух, носа та очей, а також шкірний покрив, волосся і нігті….. У цей час з'являються зовнішні ознаки людини (обличчя, вуха, очі, ніс), у зачатках кінцівок уже стає помітним поділ на відділи, формуються пальці, які спочатку з'єднані перетинкою. Починає розвиватися шкірна чутливість, зародок набуває здатності реагувати рухами на окремі подразники. Життю ембріона знову загрожує небезпека, оскільки в цей період за бажанням жінки лікарі можуть зупинити його подальше існування.
Фетальна фаза (третій місяць - до народження дитини). У цей час розмір плода становить 7,6 см, вага - 30 гр. На пальцях з'являються нігті, голова випрямляється і окреслюється шия. Очі закриваються завдяки зрощеним повікам. У другій половині третього місяця з'являються зовнішні статеві органи. До кінця цього місяця обличчя плода стає схоже на людське.
Починає з'являтися м'язова активність, але ці слабкі рухи поки що не відчутні для матері. Рухи плода вона починає виразно відчувати наприкінці четвертого місяця, що свідчить про сформованість його м'язів.
На четвертому місяці утворюються борозни і звивини головного мозку.
На п'ятому місяці довжина плода від тімені до п'ят становить 230 мм, вага його - майже 500 г.
До кінця шостого місяця формуються усі нейрони головного мозку, очі стають чутливими до світла, появляється реакція на звук. Плід здатний здійснювати хапальні рухи, морщитися, водити очима, робити гримаси. Розвиваються органи слуху і нюху. У цей час він важить 0,8 кг, а довжина його становить 30,5 см……
Завдяки досягненням медицини народження семимісячної дитини не загрожує її життю, але вона ще занадто мала (зріст - 355 мм, маса - 1300 г).
Протягом восьмого місяця плід продовжує рости, і на дев'ятому місяці тіло набуває остаточних форм.
Пренатальному розвитку властиві певні загальні тенденції:
Він відбувається переважно в напрямку від голови до ніг, від центру тіла до його периферії.
Спершу плід реагує на будь-які натискання на шкіру неспецифічними, загальними рухами, в яких бере участь усе тіло.
В пренатальному періоді відбувається диференціація клітин на окремі спеціалізовані шари. Однак швидко настає їх інтеграція в процесі утворення органів і систем організму.
Починають виникати найпростіші психічні явища. Оскільки найперші, елементарні психічні (сенсорні) явища починають формуватись у людини наприкінці її пренатального розвитку, психіка майбутнього новонародженого є найпростішою, але вже нерозривною єдністю природного і соціального.
Якщо на плід впливають шкідливі фактори, то передусім страждають його органи і системи, які в цей момент перебувають у так званому критичному періоді - у стані підвищеного поділу клітин і формування органів.
Протягом пренатального періоду всі життєві потреби плода забезпечує організм матері, який здійснює його зв'язок із зовнішнім середовищем.
Уже на цьому етапі розвитку дитячого організму проявляються рефлекторні акти і рухи плода. Спеціальними дослідженнями виявлено наявність у нього зачатків тактильної, температурної, больової, звукової, смакової, нюхової чутливості. При повторенні одного й того самого подразника реакції плода згасають, що свідчить про рефлекторну їх природу, виникнення явищ внутрішнього гальмування у корі головного мозку.
В останні місяці утробного існування плід може не тільки реагувати на різні зміни середовища, а й переживати перші відчуття, в яких поєднуються сенсорні (чуттєві) й емоційні аспекти. Першою кризою людини є криза народження, під час якої відбувається серйозна її конфронтація зі смертю. Ясна річ, людина нічого про це випробування не пам'ятає, але перебіг вагітності, характер пологів суттєво позначаються на її подальшому житті.
Процес пренатального розвитку на перший погляд може здатися строго визначеною послідовністю передбачуваних подій. Однак кожен плід має певні відмінності в розмірі, масі, відтінку шкіри, будові, темпах розвитку, а також багато інших індивідуальних показників.
Найнебезпечнішими для організму є такі основні періоди: спермогенез - вихід яйцеклітини із фолікули яєчника, запліднення, занурення заплідненого яйця у слизовий шар матки (7-8 доба запліднення); період формування окремих органів плода і плаценти (3-8 тиждень); диференціація функцій органів і систем плода (20-24-й тиждень); момент народження; період адаптації новонародженої дитини.
Отже, отримання протягом пренатального періоду інформації про оточуючий світ, емоційні реакції на зміни в ньому є передумовою складної психічної діяльності майбутньої людини. Тому спосіб життя майбутніх батьків повинен ґрунтуватися на повазі до здібностей ще не народженої дитини, які у цей період необхідно враховувати і розвивати. Бо вже в утробі матері плід здобуває досвід прийняття і любові чи відвернення і ненависті. І від того, що доводиться йому відчути, залежить його майбутнє.
