- •Тема 1. Поняття і сутність менеджменту
- •1. Організація як об’єкт управління
- •2. Еволюція поглядів на сутність менеджменту
- •3. Менеджери в організації
- •Міжособові ролі
- •Інформаційні ролі
- •Тема 2. Еволюція управлінської думки
- •Принципи управління Анрі Файоля
- •Характеристика моделі ідеальної бюрократії Макса Вебера
- •Тема 3. Основи теорії прийняття управлінських рішень
- •1. Поняття і моделі прийняття рішень
- •2. Процес прийняття рішень
- •Тема 4. Методи обґрунтування управлінських рішень1. Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень
- •2. Інструменти обґрунтування управлінських рішень
- •3. Обґрунтування рішень в умовах невизначеності
- •Тема 5.Функція планування
- •1. Поняття мета в управлінні та вимоги до їх формулювання
- •3. Характеристика глобальної мети, місії та завдань організації
- •4. Традиційний процес постановки цілей
- •5. Піраміда стратегій
- •8. Характеристика складових корпоративної стратегії
- •9.Визначення стратегічних бізнес-одиниць (сбо)
- •10. Процес формулювання стратегії
- •11. Склад елементів місії організації
- •12. Аналіз стратегічних альтернатив та вибір стратегії
- •13. Цілі зовнішнього аналізу
- •14. Класифікація чинників зовнішнього середовища: склад глобальних і галузевих чинників
- •18. Методи вибору стратегій бізнесу
3. Обґрунтування рішень в умовах невизначеності
Тема 5.Функція планування
1. Поняття мета в управлінні та вимоги до їх формулювання
Мета управління - заздалегідь визначений результат, на досягнення якого спрямовані засоби і методи регулювання економіки.
Визначення мети в управлінні — це логіко-аналітичний та емоційний процес, який має спиратися на наукові засади, що допомагають вибрати характеристики загальної мети.
Цей процес складається з послідовності чотирьох взаємопов’язаних робіт:
1) визначення закономірних і необхідних характеристик об’єкта управління, відображення їх у меті;
2) визначення можливих, але небажаних характеристик і стану об’єкта, передбачення заходів, що дають змогу відокремити вплив цих обставин на мету;
3) визначення можливих та бажаних обставин і характеристик та включення їх у мету;
4) розробка заходів щодо обмеження мети від бажаних, але об’єктивно неможливих обставин і стану об’єкта управління.
Мета — це результат досліджень і передбачень, початковий варіант рішень, у якому потрібно враховувати можливості системи:
-вимогливість, орієнтація на високий результат, успіх (а не на процес) — це означає, що в цілях має існувати стимулюючий фактор, який спонукає ви-конавців, котрі хочуть досягти високих результатів та успіху, докладати до-даткових зусиль і використовувати весь виробничий потенціал підприємства;
-наукова обгрунтованість, погодженість — це означає, що в меті мають бути враховані об’єктивні закони розвитку середовища та об’єкта управління, збалансовані об’єктивні та суб’єктивні елементи цілеутворення, а всі цілі, що лежать в основі розвитку організації, треба розглядати у взаємозв’язку та взаємодії;
-вимірюваність — це означає, що мета має бути представлена кількісно чи іншим способом для оцінки ступеня її досягнення, що дуже важливо під час формування планових документів, стандартів дій або робіт, нормативів тощо.
Візія – відображення майбутньої дійсності, яку хочуть досягнути, тобто стати реальністю.
Візію можна сформулювати за допомогою 5 підходів відповідно до яких виділяють 5 категорій візій:
1)Орієнтація на інші підприємства – вибирають цей підхід коли хочуть використати інше підприємство як приклад для наслідування, або коли хочуть витіснити головного конкурента. Цей підхід є виграшний для працівників, оскільки вони розуміють до чого йти, прагнути.
2) Орієнтація на ситуацію на ринку – цей підхід обирають підприємства, що хочуть вийти на певний ринок , або підприємства, які фактично не мають конкурентів і є лідерами; або коли конкурент настільки сильний, що його неможливо посунути.
3) Орієнтація на споживачів – підхід використовують підприємства, які виробляють споживчі товари, сфера послуг; вони ставлять споживача у центр.
4) Орієнтація на існуючу модель бізнесу – формують візію тоді, коли є проблема на підприємстві і її потрібно вирішити; стосується оперативної діяльності або специфічного для галузі чинника успіху; підприємство формує візію як ціль
5) Орієнтація на майбутню модель бізнесу – використовують, коли на підприємстві відбуваються зміни, процес диверсифікації.
Наскільки успішно сформована візія можна перевірити за такими критеріями:
1) Успішна візія вказує напрямок терміном на 20 років;
2) Успішна візія дає імпульси для працівників ( якщо візію не легко досягнути, то вона тоді ефективна);
3) Успішна візія зрозуміла і переконлива ( матиме підтримку збоку працівників, якщо вона буде правдоподібна);
4) Успішна візія має бути чітко сформульована ( має бути простою, коротко сформульованою та легко запам’ятовуватись і передаватись).
Процес формулювання візії може відбуватися такими 2 способами:
1) Одноособовий – формулює керівник базуючись на інтуїтивному розумінні тенденцій розвитку ринку, галузі. Часто таку візію можуть не сприймати і нею не керуватися.
2) Метод синтезу – це структурований процес генерування ідей для візії серед керівників різних рівнів. Тут вибирають невелику групу висококваліфікованих працівників різних сфер та рівнів управління. Перед ними ставлять завдання і вони обирають серед напрацьованих ідей лише ті, які відповідають 4 критеріям успіху.
Місія - це поняття, що іноді використовується для визначення мети чи "raison d'etre* (здорового глузду) якого-небудь виду діяльності".
SMART — мнемонічна абревіатура, що використовується в проектному управлінні, менеджменті, персональному розвитку, як критерій оцінки задачі або мети.
Утворена зі слів англ. specific, measurable, attainable, relevant, time-bound — конкретна, вимірювана, досяжна, доречна, визначена в часі.
SMART критерій часто асоціюють з концепцією Пітера Друкера управління за цілями
