4. Розірвання трудового договору з ініціативи власника (ст. 40 кЗпП)

• при зміні в організації праці і виробництва;

• при ліквідації виробництва, а також при скороченні штату працівників;

• при виявленні невідповідності працівника займаній посаді;

• при систематичному не виконання працівником, без поважних причин, своїх обов’язків;

• за прогули (в тому числі при відсутності на роботі більше 3 годин протягом дня);

• при відсутності на роботі більше 4-х місяців внаслідок тимчасової непрацездатності; не враховуючи відпустки при вагітності і пологах;

За працівником, який втратив працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або проф. захворюванням, місце роботи зберігається до відновлення працездатності.

• при поновленні на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

• при появі на роботі в нетверезому стані або у стані наркотичного сп’яніння.

Лекція № 5

Тема: Робочий час. Час на відпустку і трудова дисципліна План

1. Робочий час.

2. Час відпустки.

3. Трудова дисципліна.

4. Порядок розгляду індивідуальних і колективних трудових спорів.

1. Робочим часом вважається час, протягом якого працівник згідно із законодавством, колективним і трудовим договором, з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку повинен виконувати свої трудові обов'язки на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи - роботодавця.

Час роботи:

• нормований робочий час – 40 годин на тиждень;

• скорочений робочий час – від 14 до 16 років = 24 години на тиждень; від 16 до 18 років = 36 годин на тиждень; для осіб зі шкідливими умовами праці = 36 годин на тиждень;неповний робочий час – для певних категорій населення (судді, міліція, депутати), регулюється нормативними актами (відпустка 52 дні);

• надурочний – понад норму, не більше 120годин на рік;

• ненормований.

2. Часом відпочинку вважається час, коли робітник вільний від виконання свої обов’язків і може використовувати його на свій розсуд.

Види відпочинку:

• перерва протягом робочого дня;

• щотижневі вихідні дні;

• святкові дні;

• між змінні перерви;

• щорічні основні відпустки.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше ніж 24 дні за відпрацьований робочий рік.

Науково-педагогічним працівникам надається відпустка тривалістю 56 календарних днів.

Особам до 18 надається відпустка тривалістю 31 календарний день;

Інвалідам І і ІІ групи надається відпустка - 30 календарних днів; ІІІ групі – 26 календарних днів.

Право працівника на відпустку повної тривалості настає після того як відпрацював не менше ніж 6 місяців безперервно на даному підприємстві.

У разі надання працівникові зазначеної щорічної відпустки до закінчення 6-ти місячного терміну, їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу.

Перенесення щорічної відпустки. На вимогу працівника вона повинна бути перенесення на інший період, але забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом 2-х років підряд, а також ненадання їх протягом року особам, віком до 18 років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу у шкідливих і важких умовах.