3.6. Вимоги до оформлення курсової роботи

Курсова робота – це наукове дослідження у вигляді спеціально підготовленого рукопису, написаного державною мовою.

Наукову роботу виконують на комп’ютері і друкують з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) з вико­ристанням шрифтів текстового редактора Word Times New Roman розміром 14 із полуторним міжрядковим інтервалом 28–30 рядків на сторінці (у друкованому рядку до 60 знаків з проміжками між словами включно). Абзацні відступи дорівнюють 5 знакам. Мінімальна висота шрифту – 1,8 мм.

Текст роботи потрібно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий, верхній і нижній – 20 мм; правий – 10 мм. Шрифт друку має бути чітким, чорного кольору, середньої жирності. Щільність тексту дипломної роботи повинна бути однаковою.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака «№».

Першою сторінкою наукової роботи є титульний аркуш, який вносять до загальної нумерації сторінок наукової роботи. На титульному аркуші, змісті наукової роботи номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому нижньому куті сторінки без крапки в кінці. Отже, першою сторінкою, де стоятиме цифра, буде «ВСТУП» і його номер – 3 (3 сторінка).

Заголовки структурних частин курсової роботи ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕ­РЕЛ, ДОДАТКИ друкують великими літерами (розмір кегля 14) симетрично до тексту. Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

Заголовки підрозділів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. У кінці заголовка ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом – два інтервали.

Номер розділу без крапки ставлять після слова «РОЗДІЛ», потім із нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер під­розділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як і пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, таблиці) потрібно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу).

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

При написанні курсової роботи студент має робити посилання на джерела, матеріали або окремі результати, які використовувалися при виконанні роботи.

Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1–7]...».

Коли в тексті наукової роботи слід зробити посилання на складову чи на конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у квадратних дужках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Приклад:

Цитата в тексті: «... незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв’язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передавання інформації [6, с. 29]».

Відповідний опис у переліку посилань:

6. Дороніна М. С. Культура спілкування ділових людей : навч. посіб. / М. С. Дороніна. – К. : Академія, 2008. – С. 29.

Рекомендується в основному тексті в підсумкових абзацах розділів давати посилання на особисті наукові праці студента.

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки та мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і та ін. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за потреби може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. За таких умов перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А. 2 (другий розділ додатка А).

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, ну­мерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.