Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

4. Вершини графа g, що залишились, складають шматок

G3={ a4, a8, a9, a12}.

Приклад 2. Знайти мінімальний розріз графа G (рис. 1) при умовах як і в прикладі 1, але Q = ø.

        1. Шматок G1

Першою вершиною G1­ вибираємо вершину з найбільшим значенням m(aі) (рис.2), наприклад, aі

G1={ a1, …}.

1.2. Будуємо множину Гa1={ a2, a4, a6, a7, a12}

та обчислюємо їх відносні ваги

h (a2)= δ (a2) - d (a1)=3-0=3,

h (a4)= δ (a4) - d (a1)=4-1=3,

h (a6)= δ (a6) - d (a1)=3-2=1,

h (a7)= δ (a7) - d (a1)=7-3=4,

h (a12)= δ (a12) - d (a1)=6-1=5.

Вибираємо вершину h (ai)min= h (a6)=1

G1={ a1, a6, …}.

1.3. Будуємо множину Гa1UГa6 ={ a2, a4, a7, a12 }U{ a7}= ={ a2, a4, a7, a12} та обчислюємо відносні ваги вершин

h (a2)= δ (a2) - d(a1) - d(a6) =3-1-0=2,

h (a4)= δ (a4) - d(a1) - d(a6) =4-1-0=3,

h a7)= δ (a7) - d(a1) - d(a6) =7-3-1=3,

h (a12)= δ (a12) - d(a1) - d(a6) =6-1-0=5.

Вибираємо вершину h (a2)=2

G1={ a1, a6 , a2, …}.

1.4. Будуємо множину Гa1UГa6 UГa2 = { a2, a4, a6, a7, a12}U U { a1, a7} U { a1, a3, a7}={ a4, a7, a3, a12}

та обчислюємо відносні ваги вершин

h (a4)= δ (a4) - d(a1) - d(a6) - d(a2) =4-1-0-0=3,

h (a7)= δ (a7) - d(a1) - d(a6) - d(a2) =7-3-1-1=2,

h (a3)= δ (a3) - m(a1) - d(a6) - d(a2) =4-0-0-1=3,

h (a12)= δ (a12) - m(a1) - m(a6) - m(a2) =6-1-0=5.

Вибираємо вершину з n(ai)min= n(a7)=2. Це остання вершина шматка G1

G1={ a1, a6 , a2, a7}.

Першою вершиною шматка G2 вибираємо вершину за максимальним m(ai) та δ(ai). Це буде вершина a10.

G2={ a10,….}.

Визначення шматків G2 , G3 будуть аналогічними.

4. Кластерні ос

Загальна структура кластерної ОС представлена на рис. 8.

G1 G2 G3

Рис. 8. Кластерна ОС

ОС складається з трьох кластерів G1 – G3, які об’єднані через комунікаційне середовище. Кожний кластер об’єднує чотири процесора П1-П4, які ототожнюються з підзадачами (потоками) ai. Наприклад для G1 це будуть (а1, а2, а6, а7).

4.1. Структури кластерів

Взаємодії процесорів П1-П4 кластера G1 можуть забезпечувати такі топології: повноз’вязана; комутатор ЗП (загальна пам'ять); решітка (лінійка); загальна пам'ять; комутатор ЛП (локальна пам'ять). Структури кластерів представлені на рис. 9.

Рис. 9. Структури кластерів: а - повнозв’язана; б – комутатор ЗП; в – решітка (лінійка); г – ЗЧ; д – комутатор ЛП.

4.2. Структури кластерних ос

Взаємозв’язки кластерів в кластерній ОС (рис. 10) можуть бути подібними до зв’язків процесорів у кластері: повнозв’язними; через комутатор; решітка; швидкодіюча мережа (загальна шина).

В ОС (рис. 10.а) взаємодію кластерів забезпечує швидкодіюча мережа (Ffst Ethernet, Myrinet та ін.) На (рис. 10.б) об’єднання кластерів виконує комутатор. ОС на (рис. 10.в) реалізує топологію решітка. В усіх ОС сервер забезпечує інтерфейс користувачів з системою через інтерфейсні адаптери А.

Рис. 10. Структури кластерних ОС: а – мережна; б- комутатор; в – решітка.

Обладнання, прилади та матеріали

В ЛР розв’язується задача синтезу кластера та кластерної ОС. Для виконання роботи використовується клас ПК.

Заходи безпеки при виконанні ЛР

Заходи безпеки відповідають вимогам, яким необхідно дотримуватись при роботі в комп’ютерному класі.

Порядок виконання роботи

  1. В лабораторному зошиті наводяться мета, завдання та синтез кластерної ОС.

  2. Результати домашнього завдання необхідно представити викладачу.

  3. В ЛР використовується ПП «Розрізання графу» для контролю відповідності мінімального розрізу графа задачі отриманого у домашньому завданні

  4. В ЛР визначаються архітектури та топології паралельних ОС у відповідності до класифікації Фліна, способи використання пам’яті.

  5. Розробка структур кластера та кластерної ОС складається із послідовності кроків:

  • На основі загального графа задачі G та матриці сумісності D формується граф G' та матриця D' варіанта завдання ЛР;

  • визначаються шматки G1, G2, … та будується мінімальний розріз графа G'. При чому враховуються наявність або відсутність заборонених вершин;

  • з урахуванням топології кластера, числа та розмірів шматків G1, G2, … розробляється структура кластера.

  1. Варіанти завдань представлені в табл. 1. Вони містять кількісні параметри, що необхідні для побудови кластерної ОС.

Таблиця 1

Варіанти завдань

№ варіанта

P

M

N

Q

Топологія кластера

Топологія ОС

1

9

3

3,4,2

Ø

Решітка

Комутатор

2

10

3

4,3,3

1,9

Загальна пам'ять (ЗП)

Мережа

3

11

3

3,3,5

10

Решітка

Решітка

4

12

4

3,3,4,2

5,12

Повнозв'язана

Комутатор

5

10

3

3,3,4

Ø

Комутатор ЗП

Мережа

6

11

3

5,3,3

10,11

ЗП

Решітка

7

12

4

3,3,3,3

9,7,11

Решітка

Мережа

8

12

4

5,3,3,1

12,10

Повнозв'язана

Комутатор

9

10

3

3,3,3

Ø

ЗП

Решітка

10

10

3

2,5,3

6,10

Комутатор ЛП

Мережа

11

11

3

4,3,4

Ø

ЗП

Решітка

12

12

3

4,4,4

6,9,11

Повнозв'язана

Мережа

13

12

4

4,3,3,2

2,4,7,6

Комутатор ЗП

Комутатор

Вихідними даними для ЛР є: матриця суміжності D', граф задачі G', порядок матриці Р; число шматків (підграфів) М; число вершин в шматках N; закріплені (заборонені) вершини Q.

На рис. 11 та Рис. 12 показані загальні граф G та відповідна йому матриця суміжності D. Вершини графа ai є підзадачі (потоки), а ребра взаємозв’язки між ними. Порядок матриці D дорівнює 12. Для отримання графа G' та матриці D' необхідно в графі G викреслити вершини ai … та ребра зв’язків отримаємо граф задачі, що відповідає варіанту ЛР. Тотожність матриці D' графу G' досягається видаленням відповідних стовпців та рядків. При цьому корегуються також елементи матриці D', стовпці δ(ai) та m(ai).

Рис. 11. Граф задачі G.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

δ(аі)

m(аі)

1

 

1

 

1

 

2

3

 

 

 

 

1

8

3

2

1

 

1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

3

1

3

 

1

 

 

2

 

 

 

 

1

 

 

4

2

4

1

 

 

 

 

 

 

1

1

 

 

1

4

1

5

 

 

2

 

 

 

 

 

 

3

1

 

6

3

D

=

6

2

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

3

2

7

3

1

 

 

 

1

 

 

1

 

1

 

7

3

8

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

3

5

3

9

 

 

 

1

 

 

1

1

 

1

 

1

5

1

10

 

 

1

 

3

 

 

 

1

 

2

 

7

3

11

 

 

 

 

1

 

1

 

 

2

 

 

4

2

12

1

 

 

1

 

 

 

3

1

 

 

 

6

3

Рис. 12. Матриця суміжності D, локальна ступінь - δ(аі), максимальне число кратних дуг - m(аі)

Оформлення результатів експерименту

Результатом ЛР є структура кластера та кластерної ОС.

Обробка експериментальних даних

Наводяться та порівнюються результати отримані в домашньому завданні та ПП «Розрізання графу».

Аналіз одержаних результатів

Формулюються висновки по результатам виконання ЛР.

Запитання для самоперевірки

  1. Як формується граф задачі в лабораторній роботі?

  2. Як формується матриця суміжності?

  3. Основні кроки послідовного алгоритму розрізання графа.

  4. Типи архітектур паралельних ОС.

  5. Способи організації структур кластерів та кластер них ОС.

Джерела

[3, 5].

СПИСОК Літератури

  1. Угрюмов Е. П. Цифровая схемотехника / Е. П. Угрюмов – СПб. : БХВ – Петербург, 2001. – 528 с.

2. Микропроцессорные системы: Учебное пособие для вузов / Е. А. Александров, Р. И. Грушвицкий, М. С. Куприенов и др; Под. общ. ред. Пузанкова. – СПб. : Политехника, 2002. – 935 с.

3. Цилькер Б. Я. Организация ЭВМ и систем : учебник / Б. Я. Цилькер, С. А. Орлов. – СПб. : Питер, 2006. – 668 с.

4. Єфимець В. М. ЦЕОМ. Інтегральні мікросхеми серії КР1533. : Практичний порадник / В. М. Єфимець, ін. – К. : НАУ, 2003. – 36 с.

5. Ортега Д. Введение в параллельные и векторные методы решения линейных систем : пер. с англ. / Д. Ортега. – М. : МИР, 1991. – 367 с.