1. Задачі групи «Тригер»

1.1. На рис.13 показані схема асинхронного RS – тригера на ЛЕ «І – НІ » та його умовне позначення:

• поясніть принцип його роботи;

• скласти таблицю функціонування тригера;

• записати власну функцію тригера;

• побудувати часову діаграму роботи тригера з урахуванням затримок його елементів;

• на вхід тригера подані сигнали S=R=0 – заборонена комбінація. Потім ці сигнали змінюються на S=R=1 . Яким буде стан тригера?

1.2. На рис. 14 показана схема асинхронного RS – тригера на ЛЕ «АБО – НІ » та його умовне позначення:

• скласти таблицю функціонування тригера;

• записати власну функцію тригера;

• на вхід тригера подані сигнали S=R=1. Потім вони змінюються на S=R=0. Яким буде стан тригера?

1.3. Накресліть схему синхронного одноступеневого RS – тригера на ЛЕ «І – НІ ». Скласти таблицю переключень .

1.4. Розробіть схему двохступеневого RS – тригера, використовуючи тригер (Задача 1.3) .

1.5. Побудувати одноступеневий D – тригер на базі синхронного RS – тригера.

1.6. На основі JK – тригера (рис. 15) отримати T та D – тригери.

2. Задачі групи «Регістр»

1. Побудувати 4 – розрядний паралельний регістр на тригерах (рис.16) :

• чи потрібно перед записом нової інформації стерти стару?

• що виникне, якщо зміниться інформація на вході регістра під час дії CLK C ?

1. На рис. 17 показана схема 3 – розрядного зсувного регістра на D – тригерах та його умовне позначення:

• поясніть принцип роботи регістра на прикладі просування однієї «1»;

• чи можливе використання в регістрі JK – тригерів?

1. Як використати зсувний регістр (рис. 17) в якості розподільника імпульсів (сигнал «1» з’являється почергово на кожному виході).

2. У цифровому пристрої необхідно передавати інформацію у паралельному коді від декількох регістрів одному приймачу (регістру) по загальній шині:

• чи можливо до цієї шини підключити регістр (рис. 17)?

• як можна підключити названі регістри до загальної шини?

3. Задачі групи «Лічильник»

3. 1. На рис. 18 показана схема 3 – розрядного двійкового лічильника на D – тригерах:

• принцип роботи лічильника?

• скласти таблицю переключень, визначити коефіцієнт перерахування «К»;

• побудувати часові діаграми сигналів на виходах Q₁, Q₂, Q₃.

• визначити максимальну затримку, яка створюється лічильником. Затримка одного тригера t_{з тр} =50 нс.

1. Лічильник (рис. 18) необхідно перетворити на віднімаючий?

2. Сумований лічильник (рис. 18) знаходиться в нульовому стані. В якому він буде стані після подання 64 та 67 імпульсів ?

3. На рис. 19 показаний розподільник імпульсів:

• пояснити принцип роботи;

• визначити число виходів;

• визначити часову діаграму.

5. Лічильники з паралельним переносом (рис. 20) мають затримки τ₃=50 нс, ЛЕ «І» - 10 нс. Визначити затримку всього лічильника та його коефіцієнт переліку (модуль лічби).

Оформлення результатів експерименту

Результатами експерименту є розв’язки задач в групах. Це можуть бути розроблені або спрощені функціональні схеми, аналітичні вирази.

Обробка експериментальних даних

Аналізуються розв’язки задач: аналітичний вираз; складність функціональної схеми, число корпусів ІМС.

Аналіз одержаних результатів

Формулюються висновки по результатам виконання лабораторної роботи.

Запитання для самоперевірки

1. Назовіть типи тригерів, їх особливості, області використання.

2. Чим відрізняється RS – тригер від D – тригера?

3. Що означає поняття реверсний регістр?

4. Які необхідно виконати схемо технічні рішення для реалізації реверсної функції в регістрі?

5. Як визначається коефіцієнт переліку (пересчета)?

6. В якому регістрі відсутня операція встановлення у початковий стан?

7. Який тип тригера використовується у лічильнику?

8. Яке призначення розподільника сигналів (імпульсів)?

Джерела

[1, 4].