- •Тема 1 Впровадження системи екологічного менеджменту на підприємстві.
- •Тема 2 Екологічна паспортизація підприємств.
- •Тема 3 Законодавчий моніторинг у сфері екологічного менеджменту.
- •Тема 4 Адміністративно-нормативні інструменти екологічного менеджменту.
- •Визначення та сутність екологічної стандартизації і нормування
- •Поняття екологічного ліцензування.
- •2. Роль міжнародних стандартів та вимог в екологічному регулюванні
- •Тема 5 Екологічний ризик та управління ним.
- •1. Стандарти якості навколишнього середовища
- •2. Методи визначення екологічного ризику
- •3. Оцінка впливу на навколишнє середовище (овнс)
- •Тема 6 Екологічна оцінка господарських рішень.
- •1. Екологічна оцінка намічуваної діяльності як інструмент екополітики
- •Принципи екологічної оцінки
- •3. Відмінність екологічної оцінки від інших методів екологічного регулювання. Екологічна оцінка і сталий розвиток
- •4. Ухвалення рішення за підсумками екологічної оцінки
- •5. Виконавці
- •6. Врахування результатів екологічної оцінки при прийнятті рішень
- •7. Розгляд альтернатив
- •Тема 7 Екологічна експертиза проектів.
- •1. Мета і завдання екологічної експертизи
- •2. Об'єкти екологічної експертизи
- •3. Суб'єкти екологічної експертизи
- •4. Форми проведення екологічної експертизи
- •Тема 8 Екологічний аудит.
- •1. Основні поняття
- •2. Історія виникнення екологічного аудиту
- •3. Завдання і вигоди проведення екологічного аудиту
- •4. Послуги, об'єкти і суб'скти екологічного аудиту
- •1) Замовники:
- •2) Виконавці:
- •5. Види екологічного аудиту
- •6. Умови проведення екологічного аудиту
- •Тема 9 Правові та організаційні особливості проведення екологічного аудиту
- •1. Складання аудиторського висновку
- •2. Органи управління в сфері екологічного аудиту
- •3. Сертифікація екоаудиторів
- •4. Права й обов'язки екоаудиторів і екоаудиторьских організацій
- •5. Екоаудит у сучасній економіці України
- •Тема 10 Екологічне страхування
- •1. Умови екологічного страхування
- •2. Світовий досвід екологічного страхування
- •3. Поняття «забруднення» в екологічному страхуванні, класифікація збитків
- •4. Можливості проведення екологічного страхування в Україні
6. Врахування результатів екологічної оцінки при прийнятті рішень
Основна мета екологічної оцінки — сприяти прийняттю рішень, що враховують екологічні фактори на рівні з технічними й економічними. Проміжні й остаточні результати екологічної оцінки проектів можуть використовуватися різними сторонами, наприклад:
- проектувальниками при виборі проектних рішень, пов'язаних з найменшим впливом на навколишнє середовище і при плануванні заходів для пом'якшення впливів;
- ініціатором при виборі альтернатив здійснення намічуваної діяльності (чи ухваленні рішення про відмову від такої);
- кредитно-фінансовими організаціями під час прийняття рішень про виділення коштів на здійснення намічуваної діяльності;
- органами, відповідальними за охорону навколишнього середовища при видачі дозволів на природокористування й узгодженні умов природокористування;
- іншими органами державного нагляду і контролю, органами влади і місцевого самоврядування при прийнятті рішень про дозвіл чи ліцензування намічуваної діяльності.
Післяпроектні стадії. Накопичений в галузі ЕО досвід свідчить, що результативність цього процесу вирішальним чином залежить від того, наскільки висновки екологічної оцінки враховуються не тільки при плануванні, але і при здійсненні намічуваної діяльності. Тому в сучасних системах ЕО все більше уваги приділяється стадіям ЕО, що відбуваються після затвердження намічуваної діяльності («післяпроектним стадіям»). З цією метою в документацію з ЕО включаються так звані плани екологічного менеджменту (ПЕМ), що докладно описують, яким чином будуть виконуватися запропоновані заходи для пом'якшення негативних впливів. ПЕМ звичайно також включають програми моніторингу реальних впливів і порівняння їх з попередніми, що дозволяє поліпшити не тільки індивідуальні процедури екологічної оцінки, але і систему ЕО в цілому.
Елементи процесу ЕО: участь громадськості і розгляд альтернатив. Одним з найважливіших елементів екологічної оцінки є участь громадськості. У процесі екологічної оцінки беруть участь три основні групи, що розрізняються за ступенем і характером зацікавленості в тих чи інших результатах проекту: ініціатор діяльності, спеціально уповноважені органи й інші зацікавлені сторони. При цьому ініціатор діяльності і група учасників, що представляє інтереси держави, досить легко визначаються за формальними ознаками, їхні права й обов'язки, як правило, регламентовані нормативними документами. У той же час група, умовно названа «інші зацікавлені сторони», і насамперед, ЇЇ частина, яку можна охарактеризувати як «громадськість», піддається ідентифікації набагато сутужніше. При цьому сама громадськість має складну внутрішню структуру, включає безліч груп інтересів. З цих причин організація взаємодії з нею в рамках процесу ЕО представляє найбільшу складність.
По-перше, участь громадськості може слугувати інструментом узгодження інтересів різних груп, які беруть участь у плануванні і здійсненні намічуваної діяльності. Протиріччя, що виникають між інтересами цих груп, є найбільш частим джерелом конфліктів, які виникають навколо проекту. Тому пошук таких проектних рішень, що найбільшою мірою відповідали би інтересам усіх цих сторін, у значній мірі визначає зміст процесу участі громадськості. Можна сказати, що однією з основних цілей участі громадськості в процесі ЕО є виробка взаємоприйнятних рішень і, як наслідок, зменшення конфліктності проекту в цілому.
По-друге, суспільна участь може використовуватися як інструмент вирішення різних завдань екологічної оцінки, таких як виявлення можливих впливів, вивчення соціальної значимості проекту і визначення найбільш значимих впливів, вивчення альтернатив, планування заходів задля зменшення і (чи) пом'якшення впливів. У цілому суспільна участь повинна сприяти поліпшенню якості прийнятих рішень.