- •Лекція № 2. Тема: Вплив небезпечних і шкідливих чинників на людину Суспільні обов’язки
- •2.1.Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- •2.2. Системно-структурний підхід та системний аналіз
- •2.3. Система «людина-середовище» та її компоненти
- •Небезпечні і шкідливі фактори побутового середовища
- •Взаємозв'язок між джерелами небезпеки
- •2.4. Характеристика середовища життєдіяльності людства
- •2.7.1. Атмосфера
- •2.7.3. Біосфера
- •2.7.2. Гідросфера
- •2.7.4. Літосфера
- •2.5. Вплив діяльності людини на навколишнє середовища
- •2.5.1.Вплив діяльності людини на планетарні, космічні ресурси
- •2.5.2. Вплив діяльності людини на водні, ґрунтові і кліматичні ресурси
- •2.5.3. Вплив діяльності людини на викопні й атомні ресурси
- •2.6.Види, таксономія, ідентифікація та класифікація небезпек .
- •Рекомендована література
- •Питання для самоконтролю:
2.5.3. Вплив діяльності людини на викопні й атомні ресурси
Літосфера є джерелом сировини (руди, мінералів, вугілля, нафти і т.д.).
Людство вкрай нераціонально добуває викопні й атомні ресурси. Наприклад, щорічно в даний час добувається 100 млрд. т гірських порід, а з них використовується тільки 1-2%.
Людство для задоволення своїх нестатків у процесі життєдіяльності усе більш і більш інтенсивно витягає корисні копалини, що починають виснажуватися в глобальному масштабі.
За даними різних джерел людство буде забезпечено нафтою на 50-70 років, алюмінієм на 570 років, залізом на 250 років, міддю - 29 років, оловом - 35 років, цинком - 23 року, платиною - 20 років, свинцем - 19 років, золотом - 17 років і тільки вугіллям на 1000 років.
У зв'язку з видобутком копалин виникає гостра проблема в рості обсягів відходів і викидів, що ростуть у 10 разів швидше, ніж збільшується населення. На кожного жителя планети приходиться від 2 до 3 т твердих відходів щорічно.
В останні десятиліття людство зіштовхнулося з новим видом відходів. Це радіоактивні відходи і викиди: насамперед, відпрацьовані радіоактивні матеріали (паливо), а також атомні реактори АЕС і атомних суден з мільйонами тонн радіоактивних конструкцій (будівельні конструкції, металоконструкції, території і т.д.), по яких людство не має надійних технічних рішень. А сьогодні у світі експлуатується тільки атомних блоків електростанцій 500 екземплярів, сотні ядерних підводних човнів, накопичено 60 тисяч ядерних зарядів.
Уже сьогодні природа безпомічна перед похованнями відходів атомної промисловості, з наслідками іспитів ядерної зброї і перед наслідками аварій типу Чорнобильської.
Таким чином, антропогенний вплив на природу придбав масштаби глобального планетарного розмаху і для збереження земної цивілізації людина зобов'язана в корені переглянути стратегію і парадигму свого подальшого існування і розвитку.
2.6.Види, таксономія, ідентифікація та класифікація небезпек .
Для аналізу, узагальнення і розробки заходів щодо запобігання негативних наслідків небезпек класифікують безпосередньо їх, джерела і фактори, які негативно впливають на людину.
При ідентифікації небезпек необхідно виходити з принципу "все впливає на все", тобто джерелом небезпеки може бути все живе і неживе та підпадати небезпеці також може все живе і неживе.
Джерелами (носіями) небезпек є:
1) природні процеси і явища;
2) елементи техногенного середовища;
3) людські дії, що створюють у собі погрозу небезпеки.
Небезпеки існують у просторі та часі і реалізуються у вигляді потоків енергії, речовини та інформації.
Небезпеки за своєю природою можуть бути:
потенційними (тобто прихованими),
перманентними (постійними, неперервними),
тотальними (загальними, всеохоплюючими).
Сфера небезпек визначається в основному галуззю практичної діяльності людини і включає до свого складу:
Номенклатуру небезпек;
Таксономію небезпек;
Сферу прояву небезпек.
1. Номенклатура небезпек. Номенклатуру небезпек (перелік, склад, список небезпек) доцільно представляти в декількох рівнях: глобальна (загальнолюдська) небезпека, загальнодержавна, регіональна, галузева (групова), місцева (локальна) та індивідуальна небезпеки (Слайд).
До загальної номенклатури небезпек (в алфавітному порядку) входить: алкоголь, аномальна температура повітря, аномальна вологість, рухомість, барометричний тиск повітря, аномальне освітлення, аномальна іонізація, вакуум, вибух, вибухові речовини, втома, шум, електромагнітне поле, емоційне перевантаження, отруйні речовини тощо.
Локальну номенклатуру небезпек складають: вулканічна активність, жорсткість води, постійно високі (низькі) температури, підтоплення ґрунту тощо.
До галузевої слід віднести: підвищену іонізацію, загазованість, запиленість, вібрації, пожежонебезпека, підвищена місткість токсинів тощо.
Місцева номенклатура небезпек визначається специфікою виробничої діяльності того чи іншого об’єкту.
Індивідуальна номенклатура небезпек практично для будь-якого об’єкту визначається низьким професійним рівнем, невідповідністю психофізіологічних характеристик, низьким рівнем практичних навиків, порушеннями правил та норм поведінки тощо.
При виконанні конкретних досліджень складається номенклатура небезпек для окремих об’єктів (виробництв, цехів, робочих місць, професій тощо). Такі номенклатури міститься повний перелік потенційних небезпек, що полегшує процес ідентифікації.
2. Таксономія небезпек – це класифікація і систематизація небезпек за певними ознаками, що упорядковує та систематизує вимоги при вивченні небезпеки. Перелік можливих небезпек нараховує понад 150 найменувань і при цьому не вважається повним. З метою аналізу, узагальнення і розробки заходів щодо запобігання негативних наслідків існує необхідність класифікації небезпек, джерел, які їх породжують, чинників, які безпосередньо приводять до негативного впливу на людину. Залежно від конкретних потреб існують різні ознаки класифікації - за походженням, локалізацією, збитками, сферою прояву, структурою, характером впливу на людину і т.п.
Класифікація небезпек життєдіяльності людини, за найбільш типовими ознаками наступна.
1. За походженням небезпеки бувають:
Природні
Техногенні
Соціально-політичні
Комбіновані
2. За дією на людину:
Фізичні
Хімічні
Біологічні
Психофізіологічні
3. За локалізацією (середовищем виникнення):
Літосферні
Атмосферні
Гідросферні
Космічні
4. За характером прояву (часом і частотою прояву):
Постійні
Випадкові
5. За завданими збитками:
Соціальні
Технічні
Екологічні
Економічні
Метою класифікації небезпек, які відбулися або можуть відбутися в прогнозований час, є створення ефективного механізму їхньої оцінки і визначення ступеня реагування на відповідних рівнях управління.
