- •Лекція № 2. Тема: Вплив небезпечних і шкідливих чинників на людину Суспільні обов’язки
- •2.1.Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- •2.2. Системно-структурний підхід та системний аналіз
- •2.3. Система «людина-середовище» та її компоненти
- •Небезпечні і шкідливі фактори побутового середовища
- •Взаємозв'язок між джерелами небезпеки
- •2.4. Характеристика середовища життєдіяльності людства
- •2.7.1. Атмосфера
- •2.7.3. Біосфера
- •2.7.2. Гідросфера
- •2.7.4. Літосфера
- •2.5. Вплив діяльності людини на навколишнє середовища
- •2.5.1.Вплив діяльності людини на планетарні, космічні ресурси
- •2.5.2. Вплив діяльності людини на водні, ґрунтові і кліматичні ресурси
- •2.5.3. Вплив діяльності людини на викопні й атомні ресурси
- •2.6.Види, таксономія, ідентифікація та класифікація небезпек .
- •Рекомендована література
- •Питання для самоконтролю:
2.4. Характеристика середовища життєдіяльності людства
Навколишнє природне середовище в ширшому розумінні — космічний простір, а у вужчому — географічна оболонка Землі, яка охоплює частину атмосфери, гідросферу і верхню частину літосфери, що взаємозв'язані складними біогеохімічними циклами міграції речовин і енергії.
Земля — одна з планет Сонячної системи, найбільша з планет земної групи (Меркурій, Венера, Марс, Земля), середній радіус — 6371км, відстань до Сонця — 150 млн. км, маса Землі становить 1/330 000 Сонця.
Сонце — це найголовніша зірка Сонячної системи, температура поверхні близько 6000 °С. Земля отримує всього одну двомільярдну частину сонячного випромінювання. Цього досить, щоб обігріти Землю та постачати необхідною енергією весь рослинний та тваринний світ.
Головна властивість географічної оболонки - це постійний обмін речовиною й енергією не тільки між компонентами оболонки, але і між оболонкою і космосом.
2.7.1. Атмосфера
Атмосфера ( від грецького "atmos" - пар, повітря) - це газова захисна оболонка Землі, яка обертається разом з нею. Це один з найважливіших природних ресурсів нашої планети, без якого життя на Землі було б абсолютно неможливим. Вона визначає окисні процеси живої і неживої матерії, охороняє від різких добових перепадів температури (які могли б досягти 150-200°С), захищає від шкідливих сонячних і космічних випромінювань.
Атмосфера має шарувату будівлю і складається з: тропосфери, стратосфери, термосфери, іоносфери, екзосфери. (Існує більш детальніша градація атмосфери, але для теми нашої розмови нам вистачить цієї.)
Шари атмосфери не мають чітких границь.
Характеристика сфер атмосфери
Тропосфера - нижній, найбільш щільний шар повітря, висотою до 10-15 (9-18) км, містить 80% маси атмосфери. Особливість тропосфери — температура зменшується зі збільшенням висоти над Землею і становить 40-500С нижче нуля. У тропосфері формується погода; дощ, сніг, вітер і т.п.
У складі тропосфери міститься:
78,08 % - азот;
20,95% - кисень;
0,94 % - аргон;
0,03 % - вуглекислий газ, неон, гелій та інші гази.
Стратосфера розташована над тропосферою до висоти 40(50)км. Її особливістю є постійність температури (не залежить від висоти), але життєдіяльність людини без захисного костюма неможлива.
У стратосфері знаходиться озоновий шар (О3), що поглинає жорстке ультрафіолетове випромінювання і затримує 20% інфрачервоного випромінювання Землі і тим самим охороняє життя на Землі. Максимальна концентрація озону спостерігається на висотах 20-25км
Термосфера – це шар атмосфери висотою від 80км до 800-1000км. Температура цього шару досягає до 1500 0К. Цей шар захищає поверхню Землі від невеликих космічних тіл «зоряних уламків». Метеорити, під впливом земного тяжіння з великою швидкістю (від 11 до 64 км/с) потрапляють в атмосферу планети, нагріваються там в результаті тертя об повітря і, переважно в цьому шарі, згорають.
Іоносфера розташована до висоти 1300км, характеризується підвищеною іонізацією молекул газу, (іон - заряджена частка: атом позбавлений одного електрона чи атом із зайвим електроном). Іоносфера захищає все живе від впливу космічної радіації, впливає на поглинання чи відбиття космічних хвиль.
Екзосфера поширюється до висоти 10 тисяч кілометрів і характеризується розрідженістю речовини, близької до міжпланетного простору.
