Матеріал та методи досліджень

Дослідження проведені шляхом науково-господарських дослідів, статистично і популяційно-генетичного аналізу матеріалів первинного зоотехнічного і племінного обліків, ретроспективного аналізу у процесі генезису симентальської породи зарубіжної та української селекції згідно схеми на рис. 1.

Основні науково-господарські дослідження були проведені в період 2005-2008 років у виробничих умовах племзаводу „Сигма” Конотопського, племрепродукторі „Коровинці” Недригайлівського району Сумської області та кафедрі розведення і генетики сільськогосподарських тварин М.А. Кравченка Національного аграрного університету.

Об’єктом досліджень були чистопородні тварини симентальської породи австрійської селекції (n=412), української селекції (n=577) та тварини з 50% часткою спадковості австрійських сименталів (n=458).

Рис. 1. Схема досліджень

Для вивчення адаптації тварин симентальської породи австрійської селекції в умовах Лісостепу України було передбачено розподіл їх за поколіннями: тварини із Австрії віднесені до першої генетико-екологічної генерації (ГЕГ, матері, n=89); їх потомство, яке народилось і було вирощено в умовах племзаводу – до другої ГЕГ (дочки австрійських матерів, n=79); нащадки від дочок австрійських матерів – до третьої ГЕГ (онучки австрійських сименталів, n=110).

Годівлю піддослідних тварин здійснювали згідно довідника „Норми годівлі, раціони і поживність кормів для різних видів сільськогосподарських тварин” (2007), що забезпечувало їх продуктивність відповідно запланованим параметрам за живою масою молодняку, надоєм, вмістом жиру і білка в молоці корів.

За період вирощування телиць австрійської селекції від народження до 6-місячного віку витрачалося 793,5 кг кормових одиниць і 91,9 кг перетравного протеїну. Для телиць української селекції і тварин з 50% часткою спадковості австрійських сименталів – 785,3 кг кормових одиниць і 90,0 кг перетравного протеїну. Лактуючим коровам симентальської породи австрійської селекції за рік згодовувалися корми, в яких містилося 6097 кг кормових одиниць і 672,5 кг перетравного протеїну. В одній кормовій одиниці містилося 110,3 г перетравного протеїну. Коровам української селекції та тваринам з 50% часткою за рік згодовувалися корми, в яких містилося 5852 кг кормових одиниць і 634,4 кг перетравного протеїну. В одній кормовій одиниці містилось 108,4 г перетравного протеїну.

Контроль за ростом і розвитком телиць проводили за живою масою, яку визначали методом зважування у наступні вікові періоди: при народженні, 6, 9, 12 і 18 місяців. На підставі цих даних розраховували добові і відносні (за формулою С. Броді) прирости живої маси.

На підставі отриманих даних проведено визначення параметрів моделі Т. Бріджеса (1986). Поряд з визначенням параметрів моделі були розраховані показники інтенсивності формування тварин за методикою Ю.К. Свєчина (1985). Індекс рівномірності та напруги росту визначали за методикою В.П. Коваленко та ін. (1997).

Кратність збільшення живої маси та промірів статей тіла – шляхом ділення живої маси або проміру в 6-, 12- і 18-місячному віці на живу масу або промір новонароджених тварин. Живу масу корів дослідних груп визначали через контрольні зважування на 2-3 місяцях лактації.

В ці строки для оцінки лінійного росту, екстер’єру та загального розвитку тварин за допомогою мірної палиці, циркуля та мірної стрічки брали наступні проміри: висота в холці, глибина і ширина грудей, ширина в маклоках, обхват грудей та п’ястка, коса довжина тулуба. Взяття промірів здійснювалися у точках, описаних у практичних посібниках по зоотехнії.

Аналіз абсолютних показників окремо взятих промірів не повністю характеризує розвиток тварин. Тому, шляхом співвідношення відповідних промірів вираховували індекси будови тіла тварин (Й.З. Сірацький та ін., 2001).

Молочну продуктивність визначали раз в декаду шляхом добового контролю надоєного молока з наступним перерахуванням його за перші 305 днів лактації, або скорочену (не менше 240 днів), вміст жиру, білка, лактози та сухої речовини визначали за методикою інфрачервоної спектрофотометрії на апараті „Bentley-150”, соматичні клітини – на апараті „Bentley somacount-150” на п’ятому-шостому місяцях отелення (Л.С. Жебрівський, 1973).

Витрати поживних речовин корму на молоко встановлювали, використовуючи отримані показники надоїв молока і вмісту жиру у корів симентальської породи різної селекції за методикою Ж.В. Буткалюк (2005).

Відтворну здатність оцінювали за віком першого отелення, кількості осіменінь на одне запліднення, за відсотком запліднення після першого осіменіння, тривалістю сервіс-, сухостійного та міжотельного періодів, кількості абортів та мертвонароджених телят, а також за співвідношенням бугайців і теличок. Для цього використовували картки племінних тварин.

Індекс адаптації тварин дає змогу вести оцінку рівнів розвитку специфічних особливостей однієї особини (Й.З. Сірацький та ін., 2005):

(1)

де: І – індекс адаптації; МОП – міжотельний період, днів; 365 – кількість днів у році; МЖ – кг молочного жиру за закінчену лактацію; 27,40 – коефіцієнт.

Втрати молока за лактацію у зв’язку з днями неплідності визначали за формулою О.І. Ескелевої, А.С. Митюкова (1985).

(2)

де: П – втрати молока за лактацію, кг; У – кількість надоєного молока за оцінену лактацію, кг; МОП – міжотельний період, днів; 365 – кількість днів у році.

Оцінку морфофункціональних властивостей вим'я піддослідних корів проводили на 30-40 день після отелення за методичними рекомендаціями по „Оцінці і відбору корів за придатністю до промислової технології виробництва молока” (1985).

Клінічний стан корів (три групи в кожній n=20 голів) вивчали шляхом дослідження частоти дихання, пульсу та температури тіла в липні місяці о 6 та 12 годині. Морфологічний і біохімічний склад крові (три групи в кожній n=20 голів) досліджували на другому місяці лактації.

Вивчали концентрацію гемоглобіну, кількість еритроцитів в 1мм³ – фотоелектричним еритрогемометром, вміст кальцію – за Де Ваардом, фосфору – за Брігсом в модифікації А.Т.Усовича (1969). Кількість лейкоцитів і лейкоцитарну формулу – за загальноприйнятими методиками.

Дослідження гістологічної структури шкіри та волосу піддослідних тварин (три групи в кожній n=10 голів) проводили за методикою Г.Д. Каци (1999).

Визначення вартості додаткового надою молока на корову, отриманого за рахунок використання сименталів австрійської селекції проводили за перерахуванням фактичного надою до молока базисної жирності.

Величина і направлення взаємозв’язку між кількісними ознаками розраховувалась через коефіцієнт кореляції (r). Успадковуваність молочної продуктивності визначали як подвоєний коефіцієнт кореляції за шляхом „мати ­– дочка” і обчисленням показника сили впливу на мінливість досліджуваної ознаки однофакторним дисперсійним аналізом.

Визначення селекційного індексу бугаїв проводили за методикою М.М. Майбороди, С.Г. Германчука, (2000), оцінку бугаїв-плідників за походженням проводили за методикою М.А. Кравченка (1954).

Величину критерію достовірності встановлювали при таких рівнях теоретичної ймовірності: *Р>0,95; **Р>0,99; ***Р>0,999. Біометричну обробку всіх отриманих даних досліджень проведено методом варіаційної статистики за методиками К.К. Меркур’євої (1970), М.О. Плохинського (1969). Математичне опрацьовування даних проводили на ЕОМ ІВМ з використанням програмного забезпечення фірми „Microsoft”.