2. Способи фальсифікації меблевих товарів.

Приблизно 40% імпортних меблів, що реалізуються в Росії, – це або підробки під вироби відомих закордонних виробників східноєвропейського або прибалтійського виробництва з відходів місцевих або російських лісоматеріалів, або низькосортна продукція із країн Євросоюзу. Підробки м'яких меблів, як запевняють фахівці, не тільки швидко розвалюються, але й можуть бути небезпечні для здоров'я. Відсоток вмісту хімічних компонентів, що негативно впливають на здоров'я, у такій продукції перевищує всі припустимі норми.

Попит на фальсифікат величезний. Основна причина – низька ціна. Виробники фальсифікату не несуть витрати на розробку дизайну, оренду торговельних приміщень, їхні витрати на рекламу мінімальний ("людина-бутерброд" з афішею в метро), вони не платять податків і закуповують нелегально найдешевшу сировину. Собівартість м'яких меблів виявляється вдвічі менше, ніж у легальних виробників.

М'які меблі, представлені на ринку, можна умовно поділити на класи за такими критеріями: якість, вартість, інформація про виробника.

1. Справжні елітні та якісні меблі європейського виробництва. Такі меблі коштують дуже дорого, оскільки їх ціна включає вартість якісних сировинних матеріалів, витрати на європейську робочу силу, вартість транспортування і розмитнення в Україні. В Україні ціни на такі меблі можуть бути в кілька разів вище європейських. Її габарити найчастіше несумісні з розмірами стандартних вітчизняних квартир. Оскільки не кожен покупець може визначити виробника, у нечесних продавців виникає спокуса продавати китайські, турецькі або українські підробки європейських меблів

2. М'які меблі китайського виробництва коштують небагато дешевше європейських меблів. З Китаю ввозять, в основному, шкіряні м'які меблі. Вони функціональні, мають високі естетичні властивості, але якість матеріалів, у тому числі фурнітури, низька, в результаті – низька довговічність меблів у цілому.

3. М'які меблі від відомих українських виробників коштують дорого, хоч і на порядок дешевше елітних європейських меблів. За якістю вони можуть суттєво поступатися аналогічній продукції відомих закордонних виробників. Проте вартість меблів даного класу не має прямо пропорційної залежності від її якості і залежить від інвестицій виробника меблів у маркетинг і рекламу, від орендних ставок на торговельну площу.

4. М'які меблі від невідомих українських виробників за невисокою ціною, розрахованою на середній клас покупців. Зниження вартості здійснюється не за рахунок поліпшення технологій, удосконалення виробничих процесів, зменшення числа посередників, а винятково за рахунок використання дешевих неякісних сировинних матеріалів і зниження якості готової продукції у цілому. Такі меблі продаються, в основному, на базарах. Часто єдиною інформацією про виробника є усна інформація типу "Боярка", "Хмельницький", "Бровари".

5. М'які меблі від маловідомих українських виробників за відносно невисокою ціною і належної якості. Це продукція виробників з багаторічним досвідом роботи, напрацьованими традиціями, недорогою робочою силою.

Основна проблема м’яких меблів середнього та вище середнього цінового рівня – це невідповідність вартості меблів їх якості.

Підроблені неякісні меблі з великою ймовірністю можуть бути небезпечні для здоров'я. Крім того, меблі низької якості з дешевих матеріалів характеризуються недостатньою довговічністю.

Способи фальсифікації м’яких меблів:

1. Низька якість всіх матеріалів, збирання, пошиття. Деякі виробники заощаджують на всьому: несучі деталі повністю виконують з ДСП, ненесучі деталі – з ДВП, дерев'яні деталі – з невисушеної, необробленої, тонкої деревини, м’які елементи – з пінополіуретану мінімальної щільності. Економлять на з’єднувальних деталях (гвинтах, скобах).

2. Низька якість всіх комплектуючих матеріалів, каркасу, збирання, пошиття, що приховані за оббивкою – дешевою підкладковою матерією. Якщо в дивана абсолютно всі деталі приховані за оббивкою, це або неякісний, або дуже якісний дорогий диван. Найслабша ланка як вітчизняних, так і китайських м'яких меблів – це фурнітура. Вона прихована, зовні мало чим відрізняється від якісної, а коштує у 2-5 разів дешевше якісної. Їхнє застосування дозволяє виробникам заощадити від 200 до 1000 гривень на кожній одиниці м’яких меблів.

3. Низька якість оббивки м'яких меблів. Красива якісна оббивка служить, напевно, найпомітнішою відмінністю якісних м'яких меблів. Її, як правило, можна відрізнити за якістю самої тканини, так і за швами, які повинні бути прострочені дуже рівно. Для оббивки використовують як натуральні, так і штучні матеріали. Останнім часом є популярною оббивка з натуральної шкіри, але й вимоги до неї пред'являють дуже високі, приміром , шви, що з'єднують шкіряні шматочки повинні бути практично непомітні.

4. Якісна дорога оббивка поєднанні з дешевими комплектуючими (дорогий диван з натуральної шкіри, у якого вже в магазині по швах протерлися нитки).

5. Низька якість якогось одного з сировинних матеріалів (міцний дерев'яний каркас, але неякісний м’який заповнювач, красивий дизайн, але каркас виконаний із ДСП і т.д.).

6. Непродумана конструкція м'яких меблів. Еталоном стилю у світі м'яких меблів вважається Італія. Новинки меблевого дизайну, що демонструються на міжнародних виставках, з деяким запізненням знаходять своє відображення у виробах українських виробників. Проблема полягає в тому, що українські виробники копіюють лише зовнішній вигляд, а конструкторські рішення внутрішньої будови залишаються без уваги. Для зменшення вартості меблів каркас роблять тоншим менш міцним; несучі конструкції виконують із ДСП замість масивного дерева або багатошарової фанери; система кріплення подушок для сидіння непродумана; розкладний механізм спального місця на 20-30 см менше ширини дивану тощо.

7. Невисока якість збирання: непроклеєні з'єднання дерев'яного каркаса; цвяхи або скоби замість саморізів або гвинтів для з'єднання несучих дерев'яних конструкцій тощо.

8. Відсутність інформації про використані матеріали та комплектуючі вироби. Маркування виробів не відповідає встановленим вимогам. На етикетці виробу обов'язково повинні бути вказані найменування виробника, дата виготовлення, нормативний документ, за вимогами якого виготовлено даний виріб, а також гарантійний термін експлуатації.

9. Незаконне використання дизайнерських розробок відомих фірм. Дизайнерські моделі в змозі купувати тільки великі фабрики, які відраховують відсоток з кожного проданого виробу. Дизайнерські моделі зберігають авторську назву й ім'я дизайнера, що їх розробив. Вартість моделі пропорційна популярності дизайнера-розробника. Імена найбільших італійських дизайнерів меблів, таких як Маріо Мадзер, Клаудіо Салокки, Марко Занноні, Марчелло Кунео відомі в усім світі. Це люди, що формують тенденції й напрямки меблевої моди. Як правило, дизайнер не працює з однією якою-небудь фабрикою, а продає свої моделі найбільшим з них. Однак тут, як й в інших областях, пов'язаних з авторськими правами, досить часто зустрічається "піратство". Модель копіюється, вносяться невеликі конструктивні зміни, змінюється назва й тиражується, як власна розробка.

10. Реалізація продукції під чужими брендами, тим самим наносячи непоправну шкоду репутації цих компаній.

11. Випадок отруєння британських споживачів меблів: у ряді британських торговельних мереж реалізувалися фальсифіковані дивани китайського виробництва. Їх небезпека була пов’язана з тим, що вони містили пакетики диметилового фумарату – хімічного препарату для захисту меблів від цвілі і комах – головних ворогів шкіряних виробів у країнах Східної Азії з високою вологістю. Проте у значно більш сухих і теплих умовах Великобританії диметиловий фумарат починає випаровуватися, викликаючи опіки на шкірі людей. Власники торговельної мережі повідомили про готовність виплатити компенсацію від 1,2 до 9 тис. фунтів стерлінгів майже 2 тис. покупців, які купили у них небезпечні для здоров’я шкіряні дивани.

Контрабанда меблевих виробів. Митна вартість високоякісних меблів занижується комерсантами в 10 разів, а її розмитнення здійснюється за мінімальними розцінками. Так, згідно з документами митного оформлення були задекларовані недорогі меблі виробництва Туреччини, Польщі, Чехії та Словенії. Під час митного контролю було встановлено невідповідність задекларованого і реального товару. Фактично меблі виявилися ексклюзивною дорогою продукцією італійського виробництва.

Як відрізнити якісні меблі від підробки

Для виготовлення каркасу меблів повинні використовуватися тільки добре просушені пиломатеріали. Деякі виробники це ігнорують настільки, що промокає навіть тканина і наповнювач, що покривають каркас. Непросушений каркас буде сохнути у вас у квартирі, а диван, завдяки цьому, - скрипіти. Для виготовлення корпусу фальсифікованих меблів може використовуватися ДСП з підвищеним рівнем виділення формальдегіду. Допускається виготовлення окремих елементів з ДСП, але вони повинні бути покриті захисною фарбою, щоб не виділялися шкідливі для здоров'я людини формальдегідні смоли.

Підробка простого дерева під більш цінні породи (імітація): перський горіх з чорними або темно-бурими прожилками під палісандр за допомогою спиртового розчину аніліну; жовтувате кленове або платанове дерево під рожеве дерево за допомогою спиртового розчину кораліну, розеїну і анілінової бури; дуб зостарюють шляхом покриття розчином марганцевокислого калію; породи дерева білого кольору (здебільшого тополю або вербу) під кедр шляхом проварювання у водному розчині катеху та їдкого натру.

Як відрізнити справжні меблі з ротанга від підроблених: звернути увагу на оплітку, фактуру й структуру меблів. Довговічні меблі з ротангу отримують за умови дотримання технології обробки ротанга. Ротанг вигинають поступово при неухильному підвищенні температури обробки. Якщо був перевищений температурний поріг теплової обробки, то ротанг вкривається плямами і втрачає свою міцність. Занадто велика кількість фарби, якою покривають меблі ротангу, псує матеріал, забивається в нього й викликає появу тріщин. Найбільш якісним матеріалом для оплітки є шкіра-сириця, більш дешевим варіантом є кора ротанга, яка є досить недовговічною.

У підроблених меблів може бути недостатньо міцне кріплення деталей, що не витримуватиме встановлене навантаження, і під час експлуатації може травмувати споживача.

У масовому виробництві м’яких меблів широко використовуються синтетичні матеріали (поліуретан, синтепон, холлофайбер і т.п.). Крім того, можуть використовуватися натуральні матеріали: ватин (швидко звалюється), повсть, пух і перо, кокосова стружка – койра – дорогий матеріал, який використовується для виготовлення престижних меблів, часто підробляється, кінський волос (часто викликає алергію). Хорошим варіантом є поєднання різних видів наповнювачів, які розміщуються у меблях шарами. Якісні м'які меблі наповнені формованим пінополіуретаном, синтепухом й оббивним синтепоном. Диванні подушки, набиті синтепоновою або поролоновою крихтою, дуже швидко втрачають форму. Кращим варіантом вважається використання цільного пінополіуретанового блоку. Виробники підроблених м'яких меблів як наповнювач використовують пінополіуретан недостатньої щільності, який, до того ж, іноді використовується "повторно", після того як він був промочений і неповністю просушений. У такому випадку м’які елементи меблів матимуть недостатню пружність і високу залишкову деформацію.

Популярний сьогодні наповнювач для м'яких меблів і спальних речей холлофайбер (в перекладі означає "пустотіле волокно") дешевше, ніж пінополіуретан і разом з тим не поступається йому за еластичністю. Волокна, з яких складається холлофайбер, пружні, тому м’які елементи меблів з цим наповнювачем є формостійкими (легко відновлюють свою форму). Наповнювач має високі теплозахисні властивості, не поглинає вологу і сторонні запахи, є гіпоалергенним, нетоксичним. Холлофайбер знаходиться усередині виробу, тому споживач не має можливості його бачити. Даний матеріал активно підробляється. Підробки значно поступаються за якістю оригіналу. Вони втрачають такі основні властивості матеріалу холлофайбер, як формостійкість, гіпоалергенність, нетоксичність, суттєво знижується теплостійкість. Підробки відрізняються також за зовнішнім виглядом волокон, кольором і запахом (під час їх виробництва використаються масла, які надають запах).

Дивани на пружинах є найбільш надійним варіантом. Пружини в якісних м'яких меблях виготовлені з відповідного сплаву, двоконусні, мають різний діаметр, не дотикаються один до одного і рухаються безшумно. У фальсифікованих меблях пружинні блоки видають характерне поскрипування вже при покупці.

Оббивка повинна бути акуратно простроченою, без "напусків", шов не повинен бути "битим" (більші, неакуратні отвори від голки) Шви повинні бути міцними, оброблені якісними нитками. Низьку якість оббивки легко визначити за нерівними швами і неміцними нитками. Побоюючись підробок, багато виробників свідомо роблять складні, фігурні шви, які не можуть бути відтворені "піратами". Складний, акуратний шов – ознака високої якості. Меблі, що прошиті подвійним швом, коштують дорожче.

Провідні виробники оббивають закриті частини меблів тією же оббивною тканиною, що й незакриті частини.

Шкіра для оббивки меблів потрібна високоякісна, це гарантія їх довговічності. На погано вичиненій шкірі через декілька років експлуатації з'являються тріщини й потертості. Для пошиття меблів використовується шкіра великої рогатої худоби. Шкіра розрізається уздовж на чотири частини. Верхній шар шкіри – це 1 категорія (у різних італійських виробників є своя класифікація категорій шкіри), яка є найякіснішою і, відповідно, найдорожчою. Її можна умовно охарактеризувати, як "товста" і м'яка, вона має природний малюнок. Завдяки порам у верхньому шарі шкіра краще "дихає", вона більш міцна й еластична. 2 категорія – шкіра тонка й м'яка, має штучний малюнок. 3 категорія – тонка й тверда. 4 категорія (кроста) – це внутрішня частина шкіри, що прилягає до жирового шару, тверда, товста, ламка. В якісних меблях кроста не використовується. Кросту можна відрізнити на дотик: вона дуже тверда, після деформації залишаються характерні згини. Згодом вона тріскається й ламається на згинах. Верхній шар шкіри гірше усмоктує барвники, відповідно, згодом, фарба витирається. Меблі з такої шкіри дуже недовговічні. Різниця вартості шкіри 1-ї і 2-ї категорії становить 7-20%. Між 2-ю і 3-ю – 30-40%.

Важливо також, з якої категорії шкіри зроблені бічні й задні частини меблів. Для дорогих меблів, як правило, використовують одну категорію шкіри як для закритих, так і відкритих частин меблів.

Вибираючи меблі, зверніть увагу на кількість, зразків шкіри які пропонують. У гарної фабрики їх більше 30-ти.

Штучна шкіра у виробництві побутових меблів використовується рідко.

Розкладний механізм – один з найважливіших елементів у меблях, що трансформуються, наприклад, диван-ліжко. Він буває трьох видів: книжка, розкладачка і висувний. „Книжка” нині практично не застосовується, тому що якісні механізми для неї вже майже не випускаються.

Найкращим матеріалом для розкладачки є пружні пластини зі шпону, які бажано розташовувати поперек спального місця. На другому місці – ремінні опори, на третьому - металева сітка.

Якщо у меблях використовується висувний механізм, слід звернути увагу на матеріал, з яких виготовлені ящики для білизни: краще якщо використано фанеру, а не оргаліт або ДСП. Слабкою ланкою висувних ящиків є роликовий механізм.

Перед покупкою дивана необхідно переконатися, що розкладний механізм працює добре, при цьому будь-які звуки, які свідчать про тертя окремих елементів розкладного механізму, недопустимі (єдиний допустимий звук для механізму трансформації - це щелчок у тому випадку, якщо це обумовлено характеристикою даного механізму).

Імпортні дивани не розраховані для використання їх як ліжка.

На ринку досить велика пропозиція шаф-купе різних виробників. Однією з основних їх відмінностей є розсувна система, яка застосовується для виготовлення розсувних дверей шафи-купе.

Сталеві профілі виготовляють з високоякісної сталі, що пройшла кілька етапів попередньої обробки. Якість такого профілю для сталевих систем залежить від товщини сталевого прокату, кількості шарів попереднього покриття й остаточної обробки. На профілі наносять три шари попереднього покриття, а потім ще здійснюють двосторонню гальванізацію, що повністю виключає можливість появи іржі й робить їх більш еластичними. Далі профілі покривають лаком для надання їм особливого естетичного вигляду, воно може бути також основою для подальшого покриття фарбою або плівкою.

Для алюмінієвих систем параметрами якості є конструкційна твердість профілю, що визначається як його геометрією, товщиною стінки, так і маркою сплаву алюмінію. Дуже часто виробники профілів економлять алюміній в профілях шляхом потоншання стінок профілю і мінімізації так званих твердих контурів, які підвищують характеристики на крутіння й вигин (тобто якщо в профілі повинна бути внутрішня перемичка, то її не роблять. Якщо товщина стінки повинна бути мінімум 1,2 мм її роблять 0,8-1 мм – довговічність дверей, зроблених з такого профілю, різко знижується: через нетривалий час різьблення перестають належним чином утримувати сполучні гвинти, вони розхитуються і випадають, що спричиняє інші дефекти шафи-купе.

Найбільш відомими виробниками розсувних систем є Raumplus й Komandor. Довговічність шаф-купе, виготовлених з використанням комплектуючих Komandor і Raumplus – мінімум 20 років. Інші – менш відомі, тому їх продукцію підробляють рідше.

Існують аналоги і підробки.

Аналоги – розсувні системи менш відомих виробників, "дуже схожі" на продукцію відомих брендів. На ринку присутня велика кількість аналогів популярної системи Raumplus 751 китайського, турецького і вітчизняного виробництва. Всі вони мають незначні відмінності за конфігурацією профілів і кольором. Багато з них не поступаються "оригіналам" за якістю, але мають нижчу ціну. Фірми, що виготовляють аналоги, постійно вдосконалюють якість покриття, ролики, пропонують альтернативні, які постійно вдосконаляться. Довговічність шафи-купе, виготовленої з використанням аналогів – мінімум 10 років. Якісними аналогами вважаються розсувні системи Arіsto (Китай), Classіk і Classіk Wood (Росія).

Підробки – шафи-купе, виготовлені з розсувних систем китайського, турецького або вітчизняного виробництва, схожих на оригінальні, які намагаються видати за продукцію відомих брендів. Підробка імітує тільки зовнішній вигляд оригінального виробу, причому покриття підробки низької якості й розраховано на 1-2 роки експлуатації, а застосовувані ролики, як правило, низької якості.

Як відрізнити оригінальний Raumplus і Komandor:

1. На роликах повинне бути маркування: клеймо з назвою виробника, нанесене штампуванням. Доцільно перевіряти це маркування двічі: під час замовлення шафи в магазині і під час монтажу на квартирі.

2. Також варто звертати увагу на колірну гаму, і характерні риси елементів. Даний спосіб підходить для людини, що добре розбирається в розсувних системах і практично марний для звичайного покупця, тому що відмінність профілів може бути дуже незначню.

Основною особливістю Komandor є безшумність і плавність ходу дверей. Крім того, нижній ролик має засувки, які не дозволять дверям зійти з нижньої напрямної. А верхній стопор забезпечує плавне безшумне відкривання дверей.

Raumplus незначно поступається за плавністю і безшумністю ходу дверей, але виграє за показником максимального розміру дверей, завдяки міцній конструкції. Raumplus має класичний нижній стопор.

В обох системах використається анодоване покриття, а всі здоблення „під дерево” отримують за допомогою ПВХ-плівки.

3. Упакування: до споживача двері у зібраному вигляді обов'язково повинні надходити запакованими, оскільки під час транспортування без упакування на них можуть з'явитися подряпини й потертості які відразу не помітні, а потім заполірувати їх практично неможливо. Кожен профіль покривається спеціальною захисною плівкою, що наноситься на виріб у момент його виробництва й знімається тільки під час монтажу шафи-купе. Якщо ж така плівка відсутня, то це підробка.

На українському ринку меблів почастішали випадки підробки офісних меблів відомих виробників. Найбільш часто підробляють крісла для керівників і корпусні меблі у цінових сегментах "низький" і "середній плюс".

Основними відмінностями продукції компанії АМФ від підробленої є:

1. Логотип і координати фірми AMF на упаковці.

2. Наявність фірмового пакувального листа, що також відображає координати компанії AMF і контакти дистрибуції.

3. Вшивка з тканини (шильд) розміром 15х30 мм з логотипом AMF й адреса сайту компанії, що розміщується на кріслах у районі підлокітника.

4. Наявність у продавця сертифіката відповідності на продукцію або технічних умов.

Основними відмінностями матраців ТМ "АКАНТ" від підробок є наявність чотирьох ступенів захисту:

1. На всіх без винятку стьобаних полотнах матраців (на жакардовій тканині) нанесений логотип "АКАНТ";

2. На кожному матраці й всіх його складових прикріплена наклейка, на якій вказані штрих-код, найменування товару або матеріалу, дата виготовлення, розміри.

3. Кожен матрац має технічний паспорт і гарантійний талон із круглою мокрою печаткою підприємства.

4. У кожен матрац на куті вшита шовкова стрічка з логотипом "АКАНТ – Ідеальна формула сну", що є зареєстрованим товарним знаком.

Продукція, що не має зазначених ступенів захисту, не належить ТМ "АКАНТ" і не була зроблена на заводі ТОВ "Фірма АКАНТ+ДО" у м. Черкаси.

Останнім часом в Українську асоціацію мебельників (УАМ) стали звертатися великі компанії-виробники меблів зі скаргами на появу в продажу підроблених меблів. Мається на увазі не тільки продукція, виготовлена нелегальними підприємствами, а також і ті вироби, які легальні меблеві підприємства копіюють один у одного, деякі з конкурентів просто копіюють прайси, змінюючи в них тільки назву фірми.

УАМ оголосила війну підробкам. Для цього розробляється проект знака аналогічного колишньому "Знаку якості". Таким знаком у майбутньому може маркіруватися меблі, що відповідають прийнятим у галузі стандартам. Магазини, що не торгують контрафактною продукцією й підробками, будуть оголошені "територією якості". Це, безсумнівно, допоможе покупцеві більш легко орієнтуватися у величезному асортименті меблів, представлених сьогодні на українському ринку.

Фахівці запевняють, що ризик купити підробку мінімальний у фірмових магазинах і меблевих салонах, але й там варто попросити продавця надати висновок санітарно-гігієнічної експертизи, інформацію про виробника. Виробник зобов'язаний надати продавцю санітарно-гігієнічний висновок на кожен вид виробу. Без цього документа ніхто не має права приймати меблі на реалізацію. Не рекомендується купувати меблі в невеликих магазинах, і на вулиці, вибираючи меблі за фотографіями.

Є необхідність розробити правила прийому меблів на продаж у роздрібну мережу. На сьогоднішній день в Україні функціонують загальні правила торгівлі, затверджені Кабінетом Міністрів, але мебельники хочуть доповнити їх пунктами стосовно своєї продукції й контролювати їхнє дотримання.

Існують різні способи захисту прав інтелектуальної власності, зокрема на результати художнього конструювання – патентування розроблених виробів як промислових зразків. Проте для цього виріб повинен відповідати критерію новизни.

Для мебельників більш прийнятний інший варіант – сертифікація продукції при впровадженні її в серійне виробництво. На сьогодні в Україні меблі не підлягають обов’язковій сертифікації. Тому підприємства, які сертифікують свою меблеву продукцію мають на меті підвищення її конкурентоспроможності, підвищення іміджу підприємства. (Для довідки: в Росії меблі підлягають обов’язковій сертифікації і від 10 до 25% продукції, яка надходить на сертифікацію, не отримує сертифікат відповідності)

Для одержання сертифіката відповідності проходить перевірку не тільки готова продукція, також перевіряється і стан виробництва. Сертифікат відповідності видається на конкретний виріб, як правило, строком на два роки, однак потім його можна продовжувати за спрощеною схемою.

Незважаючи на те, що практика одержання виробниками сертифікатів відповідності відома (їх видають обласні управління Держстандарту, а також єдиний спеціалізований орган сертифікації меблів – державний інститут "Укргипромебель"), не так багато виробників меблів сертифікують свою продукцію, серед київських підприємств – це такі компанії, як "Экми-Мебель", Р.К.С., "Венето", "Берест", "Мойдодир" і "Промінь".

Особливості фальсифікації антикварних меблів. Попит на старовинні меблі постійно зростає і тому підробки мають попит. При розрізненні „оригінал-підробка” (це предмет мистецтвознавчої експертизи) приймається до уваги встановлення стилю, місця і часу виробництва, а також належність його тому чи іншому автору. Крім того, необхідно враховувати матеріали, з яких виготовлені меблі, особливості конструкції, форму, характер декору, техніку виконання, основні способи виробництва та художньої обробки деревини. Перераховані чинники пов’язані між собою і це слід враховувати. Не правильно робити висновок базуючись лише на одному чиннику, одній ознаці. Як правило, визначення підробки починається з виявлення стилістичних ознак пам’ятника. Необхідно враховувати, з одного боку, що вмілий фальсифікатор у своїй роботі базується на найбільш характерних особливостях стилю, а з іншого – все, що не вкладається у звичну схему, обов’язково свідчить про фальсифікацію. При візуальному огляді може бути виявлена штучність, бажання імітувати манеру першотвору. Імітацію різьбленого декоративного малюнка можна помітити при порівнянні двох різних елементів. При стилістичному аналізі ознакою фальсифікації може бути і випадок „групових підробок”, що полягає у тому, що виявляється ціла група речей, здавалося б, різного походження, проте проглядається рука одного майстра.

	ЯКІСНІ МЕБЛІ	ПІДРОБКА
Наповнювач	Еластичний і формований пінополіуретан, що не губить форму, синтепух й оббивний синтепон	Поролон і дешеві наповнювачі, легко просідають
Пружинні блоки	Двоконусні пружини, витки різного діаметра вільно рухаються, не стикаючись	Всі пружини із дроту низької якості, що може поскрипувати вже при покупці
Пошиття оббивки	Міцні нитки, рівні шви	Прості дешеві нитки, шов нерівний і неміцний