Українське національне відродження

• Австрійська влада використовувала український рух як противагу польському та угорському;

• значний вплив на українців Галичини, Буковини та Закарпаття мала Наддніпрянська Україна;

• лідерство в національному відродженні мало греко-католицьке духовенство;

- У 1816 р. І.Могирльницький у м. Перемишлі заснувавав Товариство греко-католицьких священників.

- 20-30-ті рр. ХІХ ст. діє Перемишльський культурно-освітній гурткок на чолі з єпископом М. Левицьким

- У 1833 р. створений гурток «Руська трійця» (М.Шашкевич, І.Вагілевич, Я.Головацький). У 1837 р. гурток видав альманах «Русалка Дністровая» – перша україномовна книга, видана на Західній Україні (конфіскований владою у м. Будапешт).

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ЧАС РЕВОЛЮЦІЇ 1848-1849 рр. в АВСТРІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

У 1848-1849 рр. у Франції, Італії, Німеччині та Австрії відбулися революції. Ці події увійшли в історію під назвою «весна народів». Революції зазнали поразки.

Революція – швидка зміна політичного, економічного та соціального ладу здебільшого насильницьким шляхом.

                                                           Хід революційних подій

 15 березня 1848 р. австрійський імператор Фердинанд проголосив Конституцію. Влада імператора обмежувалася парламентом – рейхстагом.

У квітні 1848 р. скасовано панщину в Галичині (раніше, ніж у решті провінцій), проте за поміщиками залишалися сервітути У Буковині панщину скасували у серпні 1848 р., а на Закарпатті вона фактично проіснувала ще 5 років.

Сервітути - право користуватися чужою власністю; на правах сервітуту селяни користувалися спільно з поміщиками лісами, луками, пасовиськами.

 У квітні 1848 р. поляки Галичини організували у Львові Центральну раду народову (ЦРН), з метою відновити Польську державу. Поляки визнавали за українцями Галичини гілку українського народу. Під впливом ЦРН створюється«Руський собор» – організація полонізованої української шляхти, яка підтримувала поляків. До складу «Руського собору» входив І.Вагілевич.

 У травні 1848 р. у Львові створено першу українську політичну організацію Галичини – Головну Руську Раду (ГРР), яку очолили Г.Яхимович і М.Куземський

Метою ГРР було поділ Галичини на Західну (польську) та Східну (українську); запровадження української мови в освіті та державному діловодстві, рівноправ’я з поляками…

 ГРР видавала газету «Зоря Галицька», заснувала видавництво «Галицько-Руська матиця».

У червні 1848 р. створюються озброєні загони поляків та українців (стрільці).

У червні 1848 р. відбувся Слов’янський з’їзд у Празі, на якому відбулося визнання українців за окремий народ.

 У липні 1848 р. розпочав роботу австрійський парламент рейхстаг, до якого входило 39 українців із 383 депутатів. Одним із депутатів був Л.Кобилиця. Українці домагалися розглянути питання про національно-територіальний поділ Галичини на Східну (українську) та Західну (польську). Але невдало.

 У жовтні 1848 р. – відбувся собор руських учених у Львові, на якому утверджено єдину граматику української мови, висунуто вимогу впровадження рідної мови в усіх школах.

У жовтні 1848 р. у Львівському університеті відкрито кафедру української мови та літератури (перший завідуючий – Я.Головацький).

1-2 листопада 1848 р. відбулося збройне повстання у Львові, яке було придушене австрійськими військами.

У березні 1849 р. імператор розпустив парламент та скасував Конституцію разом із демократичними правами та свободами.

Листопад 1848 – квітень 1850 рр. – друге селянське повстання на Буковині на чолі із Л. Кобилицею.

Найважливіші результати — скасування панщини і початок запровадження в життя засад конституційного правління

• Зміни соціального статусу позитивно вплинули на життя селян, які отримали, хоч і незначні, можливості для ведення власного господарства, почали із цікавістю ставитися до політичного життя, освіти і культури

• Уперше всі політичні сили (із власного бажання чи вимушено) визнали існування в Галичині українського народу з його власним національним прагненням

• Виникнення першої в ХIХ ст. української політичної організації Головна руська рада, яка стала виразником вимог русинів і захисником їхніх прав

• Перші спроби українців висунути власні політичні програми, зміст яких засвідчував їхнє усвідомлення себе єдиною етнічною спільнотою з наддніпрянськими українцями

• За короткий історичний період 1848—1849 рр. західні українці мали найвагоміші здобутки у своєму національно-визвольному русі серед інших народів

• Головна руська рада стала першою українською політичною організацією, яка проіснувала з 1848 р. до 1851 р.