- •План лекції:
- •1. Поняття та оцінка запасів
- •Складові запасів
- •2.Облік надходження запасів.
- •3.Облік використання запасів.
- •20 “Виробничі запаси”
- •Характеристика субрахунків до рахунку 20 "Виробничі запаси"
- •Відображення інформації про стан і рух запасів у облікових регістрах і звітності
- •4.Особливості обліку запасів в різних галузях народного господарства
- •Видача та списання витрачених пмм
- •План л:
- •1. Рахунки обліку мшп.
- •2. Аналітичний мшп.
- •3. Синтетичний мшп.
- •Документування господарських операцій з руху мшп
- •221 "Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі та в експлуатації
- •222 "Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення"
- •Облік надходження мшп
- •1. Порядок інвентаризації запасів
- •2. Проводки по обліку інвентаризації запасів
3.Облік використання запасів.
Оцінка запасів при вибутті
Матеріальні цінності зі складу бюджетної установи можуть відпускатися для господарських потреб, для переробки, на сторону.
Списання з балансу установ матеріальних
цінностей здійснюється шляхом їх:
- продажу;
- безоплатної передачі;
- ліквідації (на підставі акту).
Відпуск запасів для використання, у виробництво, для продажу або інше вибуття здійснюється за балансовою вартістю або за середньозваженою собівартістю.
При застосуванні методу списання запасів за балансовою вартістю запаси списуються за вартістю, відображеною в балансі. При цьому вартість запасів, які вибули, визначаються окремо щодо кожної одиниці запасів. Такий метод доцільно застосовувати при невеликій кількості запасів, що вибувають, коли можна легко відстежити, за якою вартістю такі запаси були зараховані на баланс. При цьому в установі має бути організовано індивідуальний облік кожного виду запасів.
Метод середньозваженої собівартості застосовується за наявності в установі великої кількості однотипних запасів, придбаних за різними цінами.
Застосування цього методу потребує визначення середньозваженої собівартості щодо кожного виду запасів. При цьому обчислення середньозваженої собівартості запасів здійснюється періодично або при отриманні кожної партії запасів.
Середньозважена собівартість розраховується шляхом ділення сумарної вартості залишку запасів на початок звітного періоду і вартості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного періоду та отриманих у звітному періоді запасів.
Розрахунок середньозваженої собівартості одиниці запасів можна здійснити за формулою:
де С/Всер - середньозважена собівартість одиниці певного виду запасів, грн.;
Взп - вартість залишку запасів на початок звітного місяця, грн.;
Взн - вартість запасів, що надійшли у звітному місяці, грн.;
Зп - кількість одиниць певного виду запасів на початок місяця, од.;
Зн - кількість одиниць запасів цього виду, що надійшли у звітному місяці, од.
Вибір методу оцінки запасів установа здійснює самостійно, однак для всіх одиниць запасів, що мають однакове призначення, може застосовуватися тільки один з наведених методів. Іншими словами, при списанні одного і того ж виду запасів в установі не можуть застосовуватися різні методи списання.
Продаж запасів здійснюється за справедливою вартістю. Представником установи при визначенні справедливої вартості є комісія (створена згідно з вимогами чинного законодавства).
З метою встановлення реальної вартості матеріальних запасів, МШП бюджетні установи здійснюють їх переоцінку. Спеціально створена комісія здійснює дооцінку кожної окремої одиниці матеріальних запасів, МШП шляхом приведення їх вартості у відповідність із ціною на аналогічні види товарів, які знаходяться в торгівельній мережі України. Зміна первісної вартості запасів, МШП, придбаних за рахунок бюджетних коштів, не відносяться до складу доходів установи.
Переоцінка запасів установи може здійснюватися на виконання нормативно-правових актів України або за рішенням керівника установи (якщо запаси морально застаріли, у зв'язку з тривалим часом перебування їх на збереженні в установі, їх первісна вартість значно відрізняється від вартості аналогічних запасів, придбаних пізніше).
Переоцінка запасів установи здійснюється призначеною наказом керівника установи комісією з переоцінки, до складу якої входять: заступник керівника установи (голова комісії) та головний бухгалтер чи його заступник, керівники груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інші працівники бухгалтерії, які ведуть облік запасів, особи на яких покладена відповідальність за збереження запасів та інші посадові особи (на розсуд керівника установи).
Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці запасів і встановлюються нові ціни. Документи, що підтверджують нову ціну, не потрібні. Ціни на однотипні запаси встановлюються однаковими в межах однієї установи. За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості запасів, який затверджується керівником установи.
Структура документообігу повинна забезпечити своєчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю й оперативного управління рухом матеріальних цінностей.
Типові форми первинних документів з обліку виробничих запасів наведені в табл. 3.2.
Таблиця 3.2. Типові форми первинних документів з обліку виробничих запасів
Коли складається |
Ким складається |
Кількість примірників |
Призначення |
1 |
2 |
3 |
4 |
Акт приймання матеріалів (форма № 3-1) |
|||
Складається у випадку виявлених кількісних або якісних розбіжностей з документами постачальників при прийманні запасів
|
Приймальною комісією в присутності завідувача складом і представника постачальника або представника незацікавленої установи у випадку неявки постачальника або якщо виклик останнього не є обов'язковим |
Складається у двох примірниках. Один примірник акта використовується для обліку прийнятих матеріальних запасів, другий - для направлення претензії постачальнику
|
Акти і супровідні документи (рахунки-фактури, накладні тощо) передаються бухгалтерії. Факт приймання й оприбуткування підтверджується підписом матеріально відповідальної особи. При складанні акта заповнюються всі реквізити, крім коду функціональної класифікації видатків і балансового рахунка та балансового рахунка, що кредитується |
Акт списання (форма № 3-2) |
|||
При списанні запасів
|
Комісією, призначеною наказом керівника |
Удвох примірниках
|
Перший примірник передається до бухгалтерії, другий - залишається у матеріально відповідальної особи |
Накладна - вимога (форма № 3-3) |
|||
При оформленні прийняття матеріальних цінностей на склад (комору) або видача зі складу (комори). застосування для внутрішнього переміщення матеріальних цінностей |
Бухгалтерією і затверджується керівником установи
|
Удвох примірниках
|
Один примірник призначений для одержання матеріальних цінностей зі складу, а другий - для обліку цих цінностей за місцем використання. Накладні оформлюються підписом отримувача і передаються до бухгалтерії разом з реєстром
|
Забірна картка (форма № 3-5) |
|||
При оформленні відпуску продукції молочної кухні та інших запасів, що відпускаються систематично протягом місяця
|
Бухгалтерією на кілька найменувань матеріальних цінностей, що належать до одного коду економічної класифікації. Кількість відпущених матеріальних цінностей і тари, що повернута одержувачем, проставляється матеріально відповідальною особою в обох екземплярах. Матеріально відповідальна особа підписується в забірній картці отримувача, а на картці складу - отримувач
|
У двох примірниках: один - для отримувача, другий - для складу. Термін використання картки: 15 днів при щоденному відпуску або місяць при періодичному відпуску із суворим дотриманням ліміту
|
В кінці місяця або після використання ліміту (при лімітованому відпуску) забірні картки разом з іншими прибутково-видатковими документами передаються до бухгалтерії для відображення в обліку. Понадлімітний відпуск матеріалів оформлюється окремою накладною (вимогою) форми № 3-3. Аналогічно оформлюється заміна одного матеріалу іншим. Дані про зміни ліміту вносяться до раніше виданої забірної картки. Виправлення підтверджуються підписом особи, яка встановила ліміт і внесла зміни
|
Книга кількісно-сумового обліку (форма № 3-6) |
|||
На початок року
|
Відкривається бухгалтерією на підставі залишків на початок року |
В одному примірнику
|
Для аналітичного обліку матеріальних цінностей у кількісному і вартісному вираженні. У книзі для кожного найменування запасів відкриваються окремі аналітичні рахунки |
Книга кількісно-сумового обліку (форма № 3-6а) |
|||
На початок року |
Бухгалтерією |
В одному примірнику |
Для аналітичного обліку матеріальних цінностей у централізованих бухгалтеріях. Книга відкривається у розрізі аналітичних рахунків за кожним найменуванням запасів як в цілому по всіх установах, що обслуговуються, так і з виділенням кожної установи (матеріально відповідальної особи) |
Картка кількісно-сумового обліку (формат № 3-7) |
|||
Призначення картки та порядок її ведення аналогічній Книзі кількісно-сумового обліку форм № 3-6, № 3-ба. Застосовується в установах, де аналітичний облік в бухгалтерії ведеться на картках |
|||
Книга складського обліку запасів (форма № 3-9) |
|||
На початок року |
Матеріально відповідальною особою за найменуваннямисортами та кількістю запасів на підставі прибутково-видаткових документів |
В одному примірнику |
Для обліку матеріалів, продуктів харчування, готових виробів та інших запасів на складі (в коморі). В кінці книги не рідше одного разу на квартал виконуються записи про перевірку бухгалтерією. Після кожного запису виводиться залишок запасів |
Оборотна відомість (форма № 3-11) |
|||
При звірянні даних складського бухгалтерського обліку |
Бухгалтерією |
В одному примірнику |
Відкривається на рік і складається щомісяця на підставі даних бухгалтерського обліку за кожною групою аналітичних рахунків у кількісному та вартісному вираженні. За кожним субрахунком виводяться загальні сумові підсумки, які повинні відповідати показникам синтетичного обліку |
Опис карток з обліку запасів (форма № 3-14) |
|||
Реєстрація здійснюється на момент відкриття картки |
Бухгалтерією, якщо облік операцій ведеться не в книгах, а на картках |
В одному примірнику |
Реєстрація відкритих карток аналітичного обліку |
У бюджетних установах, крім вищезазначених документів, залежно від господарської операції списання з балансу відпущених запасів може оформлюватися й іншими документами. Так, якщо на балансі бюджетної установи перебуває автотранспорт, то списання витраченого палива проводиться на підставі подорожніх листів виходячи з фактичних витрат палива, але не вище норм витрат, встановлених для окремих марок автотранспорту.
При списанні запасів можуть складатися акти довільної форми із зазначенням вичерпної інформації щодо їх кількісних і якісних показників, а також причин вибуття (списання).
При списанні з балансів установ матеріальних цінностей, що вибули внаслідок аварій, до акта про списання додається копія акта про аварію з поясненням причин, які викликали аварію, та вказуються заходи, прийняті щодо винних осіб.
Якщо в результаті ліквідації матеріальних цінностей окремі деталі, вузли, матеріали можуть бути використані чи підлягають передачі в установленому порядку, комісією додатково складається акт про оцінку таких цінностей.
Акти про списання матеріальних цінностей, складені комісією, затверджуються керівником установи.
Дозвіл на списання з балансу матеріальних цінностей надається керівником установи, установою вищого рівня або головним розпорядником бюджетних коштів, залежно від вартості запасів та причин їх списання.
Так, підставою для списання витраченого палива є наступні подорожні листи:
службового легкового автомобіля - форма № 3;
вантажного автомобіля в міжнародному сполученні - форма № 1;
вантажного автомобіля - форма № 2.
При надходженні запасів дані про них заносяться до облікових регістрів на підставі первинних документів (товарних чеків, витратних накладних, рахунків, актів тощо), у яких повинно бути вказано: найменування постачальника, найменування запасів, сорт, кількість (вага), ціна, сума ПДВ, загальна вартість, дата надходження на склад і розписка матеріально відповідальної особи, яка їх прийняла.
Для узагальнення інформації про наявність та рух запасів призначено рахунки другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ.
Рахунки, призначені для обліку запасів і субрахунки до них